Ухвала суду № 36127570, 11.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/4365/13-а

11.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 23.07.13 у справі № 801/4365/13-а

за позовом Керченського міського центру зайнятості (вул. Кірова, 5, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 7973,30грн.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Керченський міський центр зайнятості звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої суми витрат на матеріальне забезпечення допомоги по безробіттю в розмірі 7973,30 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 адміністративний позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь Керченського міського центру зайнятості незаконно отримані кошти в розмірі 7973,30 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю рішення суду першої інстанції вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для стягнення з відповідача суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, а саме не подання відповідачем своєчасно відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, які виниклі з 01.03.2012.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанцій з огляду на їх правомірність і обґрунтованість та вбачає за доцільне зазначити про таке.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2012 ОСОБА_2 звернувся до Керченського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання працевлаштування відповідача, в якій зазначено, що ОСОБА_2 на даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має право на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років (арк.с.17-18).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності, зокрема шляхом забезпечення виплати в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Одним із видів забезпечення, встановлених ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття», є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно з витягом з наказів «Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та нормативними актами щодо їх застосування» від 06.08.2012, наказом позивача від 08.02.2012 року №НТ120208 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, розпочато виплату допомоги по безробіттю з 01.03.2012 за наказом від 01.03.2012 №НТ120301. Наказом № НТ 120803 від 03.08.2012 у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ відповідно до пп. 10 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» його знято з обліку з 03.08.2012 (арк.с.10-11).

Судова колегія зазначає, що аналіз правових норм, наведених в ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000 №307, дозволяє зробити висновок про наявність у застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, обов'язку повідомляти про обставини, які впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. В разі встановлення факту своєчасного не подання безробітним відомостей про наявність таких обставини, під час одержання допомоги по безробіттю, виявлені у тому числі під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

29.01.2013 Керченським міським центром зайнятості, на підставі відомостей, одержаних від Керченської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС, стосовно наявності у відповідача доходу за 2 квартал 2012 року, складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 33, яким встановлено необґрунтоване отримання відповідачем матеріального забезпечення по безробіттю у період з 08.02.2013 по 03.08.2012 у зв'язку із виплатою ОСОБА_2 окладу за спеціальним званням «КАПІТАН» протягом року з 01.02.2012 у сумі 120,00 грн. щомісячно, згідно з наказом начальника Спеціального морського загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України від 24.05.2012 № 67.

Пунктами 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357, закріплено, що у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи наявність наказу начальника Спеціального морського загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України від 24.05.2012 № 67, банківської виписки з рахунків відповідача за період з 01.02.2012 по 01.09.2012, яка підтверджує факт отримання відповідачем окладу спеціальним званням «КАПІТАН» протягом року з 01.02.2012 у сумі 120,00 грн., відсутність підстав для віднесення відповідача до категорії безробітних згідно з вимогами Закону України «Про зайнятість населення», судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про неналежне виконання відповідачем обов'язку своєчасно повідомляти позивача про існування обставин, що впливають на умови виплати безробітному забезпечення та надання соціальних послуг.

Неспроможними визнаються судовою колегією твердження заявника апеляційної скарги про те, що відповідач не був обізнаний про наказ начальника Спеціального морського загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України від 24.05.2012 №67, оскільки призначення виплати окладу за спеціальним званням «КАПІТАН» протягом року з 01.02.2012 у сумі 120,00 грн. здійснено на підставі особистої заяви капітана служби цивільного захисту ОСОБА_2 та банківською випискою від 25.03.2013 №62930 підтверджено отримання грошового забезпечення (арк.с.46-47).

Посилання заявника апеляційної скарги на п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», оскільки чинним законодавством обов'язок своєчасно повідомляти органи Державної служби зайнятості про наявність обставин, що впливають на умови виплати безробітному забезпечення та надання соціальних послуг, безпосередньо покладено на особу, яка отримує вказане державне забезпечення.

Варто зазначити, що позивач неодноразово направляв відповідачу листи з пропозицією, в порядку ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», повернути необґрунтовано отримане матеріальне забезпечення з безробіття, проте матеріали справи не містять належних та допустимих доказів погашення відповідачем заборгованості у розмірі 7973,30 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.195; ст.196; ст. 197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І.) від 23.07.13 у справі № 801/4365/13-а за позовом Керченського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 7973,30грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова