Ухвала суду № 36127349, 05.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. справа № 0870/8136/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєва Ю.В.

за участю представників:

позивача: - Падалкін Д. М. (паспорт серія НОМЕР_1)

- Щербина Є. Є. (дов. від 04.11.2013 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року

у справі № 0870/8136/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення коштів,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000512214/6550 від 10.08.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 47128,75 грн., в т.ч. основний платіж 37703,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9425,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за господарською операцією з ТОВ «Аркада і К», оскільки вказана операція підтверджена належним чином оформленими первинними документами, які складені відповідно до вимог законодавства. На момент здійснення господарських правовідносин контрагент ТОВ «Аркада і К» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та в Єдиному державному реєстрі платників податків, мало податковий номер, печатки, рахунки в банках, тобто мало всі ознаки діє- та правоздатності юридичної особи. Також Позивач зазначає, що чинним законодавством на податкові органи не покладено функцій щодо визнання правочинів нікчемними, а відтак висновок відповідача, зроблений в акті перевірки, про нікчемність господарської операції позивача є неправомірним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року адміністративний позовом задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000512214/6550 від 10 серпня 2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 197), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не підтверджено фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Аркада і К», а надані документи не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Також Відповідач вказує, що позивачем не було надано до перевірки також документи, які підтверджують транспортування та оприбуткування товару, а відтак позивачем документально не підтверджено здійснення господарської операції з його контрагентом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду відповідач справи повідомлений судом належним чином.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечують, в поданих суду запереченнях просять залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначають, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Торговий будинок Ніка» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Аркада і К» за період вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень 2012 р., за результатами якої складено акт №181/22-1421/33570702 від 30.07.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.14.1.36, п.14.1.181 ст.14, п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200,ст.201 Податкового кодексу України, Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. №41 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за вересень 2011 р. на загальну суму 9980,00 грн., за жовтень 2011 р. на загальну суму 12140,00 грн., за грудень 2011 року на загальну суму 8916,00 грн., за січень 2012 року на загальну суму 6667,00 грн., який сформований від контрагента ТОВ «Аркада і К», що призвело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2011 року на загальну суму 9980,00 грн.; за жовтень 2011 р. - на загальну суму 12140,00 грн., за грудень 2011 р. - на загальну суму 8916,00 грн.; за січень 2012 року - на загальну суму 6667,00 грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.25 Декларації з ПДВ) за вересень 2011 року на загальну суму 9980,00 грн.; за жовтень 2011 р. - на загальну суму 12140,00 грн., за грудень 2011 р. - на загальну суму 8916,00 грн.; за січень 2012 року - на загальну суму 6667,00 грн.

Означені висновки податкового органу ґрунтуються на результатах, зафіксованих в матеріалах відпрацювання податковим органом підприємства ТОВ «Аркада і К». Як зазначено податковим органом з посиланням на вказані матеріали, підприємство ТОВ «Аркада і К» не знаходиться за юридичною адресою, господарська діяльність підприємства має ознаки нереальності здійснення, а саме: на підприємстві відсутні трудові ресурси, основні фонди, транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів. Виходячи з наведеного, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000512214/6550 від 10.08.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 47128,75 грн., у тому числі за основним платежем - 37703,00 грн.. за штрафними (фінансовими) санкціями - 9425,75 грн.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, законодавчою підставою не віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум є не підтвердження придбання товарів/послуг відповідними документами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у періоді, що перевірявся, мав господарські правовідносини з ТОВ «Аркада і К» щодо придбання в останнього будівельних матеріалів з метою проведення будівельних робіт по поліпшенню орендованого приміщення, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Шевченка, буд.69.

Фактичне виконання правочину підтверджується: накладними №604 від 06.09.2011 року, №4 від 31.10.2011 року, №328 від 02.11.2011 року, №528 від 05.12.2011 року, №1009 від 10.01.2012 р., №1207 від 12.01.2012 р.; податковими накладними №604 від 06.09.2011 р. на загальну суму 59879,96 грн., в т. ч. ПДВ 9979,99 грн., №3126 від 31.10.2011 р. на загальну суму 72841,95 грн., в т. ч. ПДВ 12140,32 грн., №328 від 03.11.2011 р. на загальну суму 70824,00 грн., в т. ч. ПДВ 11804,00 грн., №528 від 05.12.2011 р. на загальну суму 53493,60 грн., в т. ч. ПДВ 8915,60 грн., №1009 від 10.01.2012 р. на загальну суму 40002,00 грн., в т. ч. ПДВ 6667,00 грн., №1207 від 12.01.2012 р. на загальну суму 22000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 3666,67 грн.; квитанціями до прибуткових касових ордерів на загальну суму 328239,51 грн.

Виходячи із змісту поданих позивачем первинних документів на підтвердження поставки будівельних матеріалів, ці документи мають всі законодавчо передбачені реквізити, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Сума податку на додану вартість у складі ціни цих матеріалів на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Аркада і К», віднесена до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Отримані матеріалі в установленому порядку оприбутковані позивачем, використані ним у власній господарській діяльності, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 13.04.2010, укладеним між позивачем (Орендар) та ТОВ «Український Рітейл» (Орендодавець), посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером 254); локальним кошторисом №2-1-1 на загально будівельні роботи.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені зазначеним вище підприємством у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій контрагент позивача ТОВ «Аркада і К» був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, у встановленому порядку цивільної дієздатності не позбавлений, перебував на обліку в податковому органі як платник податку на додану вартість.

Наведені в акті перевірки обставини щодо відсутності у ТОВ «Аркада і К» реальної можливості здійснювати будь-який вид діяльності в установленому порядку, як того вимагає ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведені.

Посилання відповідача на факти, виявлені податковим органом стосовно ТОВ «Аркада і К», не приймається колегією суддів до уваги, оскільки інформація, що міститься в матеріалах перевірки ТОВ «Аркада і К», за встановлених вище фактичних обставин не може бути підставою для висновку про недійсність укладених позивачем з вказаним підприємством правочинів.

З огляду на приписи ст.528 ЦК України не встановлена наявність у ТОВ «Аркада і К» умов для фінансово-господарської діяльності, не свідчить про неможливість виконання вказаних вище правочинів та відсутність ознак реальності операцій щодо поставки будівельних матеріалів.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ТОВ «Аркада і К» дотримані. Також господарські зобов'язання з поставки товарів не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки будівельних матеріалів відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання відповідних правочинів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою правочинів такого виду.

Також укладені позивачем правочини не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.

Щодо посилання відповідача на відсутність документів, які підтверджують перевезення товару, колегія суддів зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

В той же час, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з операцій поставки ТОВ «Аркада і К» будівельних матеріалів, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служб залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі № 0870/8136/12 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко