Ухвала суду № 36127332, 19.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р.

справа № 0870/7317/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У липні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - ПАТ «ЗФЗ») звернулось з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби в якому просило суд касувати податкові повідомлення-рішення №0000280026 від 19.07.2012 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 62745709,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн. та №0000290026, яким було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року на 47971983,00 грн., за І квартал 2012 року - на 68222199,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім того, Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником у зв'язку з реорганізацією.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 19.06.2012 р. по 03.07.2012 р. співробітниками СДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ЗФЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти визначення бази оподаткування податком на прибуток по господарським взаємовідносинам з покупцями-нерезидентами за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р.

За результатами перевірки було складено акт № 206/26-0/00186542 від 05.07.2012 р. (том. 1 а.с. 26-38), відповідно до якого перевіркою встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 135.5.11 п.135.5 ст. 135, пп. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток в періоді, що перевірявся, - на 62 745 709 гривень; пп.135.5.11 п.135.5 ст.135, пп. 153.2.1, 153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, в тому числі за 2011 рік на 47 971 983 гривень, за І квартал 2012 року - на 68 222 199 гривень.

Висновки про вказані порушення зроблені внаслідок визначення СДПІ цін, які, на думку СДПІ, є «звичайними», та застосування таких цін до операцій з поставки феросплавної продукції ПАТ «ЗФЗ» на користь компаній ARRAN CONTINENTAL S.A., ТОВ «Феросплав», ТОВ «Ферекс», ТОВ «Техпромінвест», ТОВ «ІнвестСтрой», ТОВ «Стальімпортгруп», ПНПУП «Литійний завод».

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: №0000280026 від 19.07.2012 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 62 745 709 гривень та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 гривні, та №0000290026 від 19.07.2012 р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 47 971 983 гривні за ІІ-ІV квартали 2011 року, за І квартал 2012 року - на 68 222 199 гривень, всього на 68 222 199 гривень. (том 1 а.с. 39, 41)

Виходячи із принципу дії законів у часі, суд першої інстанції правомірно визначився, з урахуванням наявних спірних правовідносин, з правовими нормами, що підлягали застосуванню при вирішення справи по суті.

Згідно із п. 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п. 1.20.1, 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Підпунктом. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідно до п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Виходячи з аналізу зазначених положень, судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що для отримання інформації щодо звичайних цін порівнянню підлягають співставні умови договорів на певній території ринку ідентичних (однорідних) товарів. Зокрема, враховуються такі умови договорів, що впливають на ціну, як: кількість (об'єм) товарів; строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, для визначення звичайної ціни СДПІ було використано інформацію Запорізької митниці, яка надана за бюлетенем «Огляд цін українського та світового товарних ринків», та містить лише рівень цін феросплавів, виходячи з наявної у вказаного видання суб'єктивної інформації та без врахування конкретних умов поставки, хімічних та фізичних характеристик товару та інших суттєвих умов, які впливають на формування цін на феросплавну продукцію позивача, так само як і джерело metal-pages.com, за даними якого надана інформація ДП «Держзовнішінформ».

Також судом першої інстанції встановлено, що в якості звичайної ціни на марганець металевий Мн95 в Акті перевірки наведена лише інформація з одного джерела - ДП «Держзовнішінформ», а на феросиліцій ФС 65 - інформація лише Запорізької митниці (стор.19,20 Акту). Окрім того, інформація по цінам китайського ринку на МнС17 не охоплює період з січня по вересень 2011 року та з жовтня 2011 по березень 2012 року, на Фмн78 - за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року, в той час як поставка продукції, наведеної в Акті, здійснювалась у вказаний період.

Також з додатку 2 та 4 до Акту неможливо достовірно визначити, з якого джерела та на якій підставі СДПІ взяті звичайні ціни, адже будь-яких посилань на листи ДП «Держзовнішінформ», Запорізької митниці або інші джерела таблиці додатків 2 та 4 не містять.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ціни, надані ДП «Держзовнішінформ» та Запорізькою митницею й визнані СДПІ в якості звичайних, є суб'єктивними та такими,що не враховують всіх суттєвих умов поставки, які впливають на формування ціни продукції позивача.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998р. №819/98, індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Таким чином, з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація надаватися уповноваженим на те органом.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що визначення Відповідачем рівня "звичайних цін" здійснено без врахування об'єктивних умов, що можуть вплинути на ціну (як то кількість поставленої продукції, базисні умови поставки, хімічні та фізичні характеристики, ринки поставок), з використанням інформації про ціни на товари які не є ідентичними (однорідними) товарам, які реалізовувались ПАТ "ЗФЗ" та з порушенням принципу співставності умов, тобто з порушенням пункту 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, окружний суд дійшов правильного висновку про відсутність у податкового органу підстав для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що й стало підставою для їх скасування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Допустити заміну по даній справі відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби її правонаступником - Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекцієї з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 1 листопада 2013 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук