Ухвала суду № 36126919, 12.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. справа № 0870/8468/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

представників сторін:

позивача : - Русінова Т. Ю. (дов. від 02.01.13 р.)

відповідача: - Крючек К. В. (дов. від 27.06.13 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 р. у справі № 0870/8468/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2012 №0000120024, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 298852,00 грн. за травень 2012 року, нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 149426,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в акті перевірки не вказано, в чому саме полягає порушення позивачем вимог податкового законодавства, відповідач посилається виключно на ланцюг постачання товару та характеристику постачальників безпосереднього контрагента. Позивач вказує, що Податковим кодексом України встановлено виключний перелік документів, за наявності яких у платника податків виникає право на податковий кредит. Позивач акцентує увагу на тому, що первинними документами підтверджено правомірність формування податкового кредиту, а відтак і правомірність визначення суми бюджетного відшкодування. Такі умови як декларування контрагентом своїх зобов'язань, обов'язкова сплата постачальниками по ланцюгу поставки сум податку на додану вартість до бюджету, Податковим кодексом України не передбачено.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 20 серпня 2012 року №0000120024.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.193), в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в ході перевірки позивача з'ясовано, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, відсутня сплата зобов'язання постачальниками товару по ланцюгу проходження товару, оскільки у підприємств-постачальників позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди підприємствам-вигодонабувачам при операціях через ланцюг підприємств «транзитерів», з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

В судовому засіданні відповідачем подано письмове клопотання про заміну відповідача у даній справі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

З огляду на подані відповідачем документи на підтвердження вказаного клопотання, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити процесуальне правонаступництво, замінити відповідача у справі Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за травень 2012 року, за результатами якої складено акт №237/24-2/00186536 від 06.08.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, розділ V п.4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме: завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2012 року на загальну суму ПДВ - 298852 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що в період, що перевірявся, позивач мав правовідносини з постачальником - ТОВ «Трейдсплав», яким надано ризиковий кредит по операціям з придбання феросиліцію на загальну суму ПДВ - 298852,00 грн.

Виходячи з умов укладеного позивачем з вказаним підприємством договору поставки, поданих позивачем для перевірки документів, складених на підтвердження виконання цього договору, податковим органом встановлено, що зазначений в супровідних документах виробник феросиліцію ПП «Прометей Стіл» не має потужностей та трудових ресурсів для виготовлення феросиліцію. Фактично виробників продукції не встановлено. Проаналізувавши шлях постачання феросиліцію, відповідач зазначив, що постачання товару відбувалось за ланцюгом в незначний проміжок часу, що є неможливим фактично з урахуванням фізичних, технологічних, часових властивостей.

Крім того, між суб'єктами господарювання, о працюють в одному сегменті ринку наявна сталість системних зв'язків, учасники ринку обізнані стосовно один одного, проте незважаючи на це, позивач не співпрацює в даному випадку напряму з виробником феросиліцію, а здійснює закупівлю товару через низку посередників з метою мінімізації податкових зобов'язань та незаконного формування податкового кредиту.

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000120024 від 20.08.2012, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 298852,00 грн. за травень 2012 року, нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 149426,00 грн.

Виходячи з фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача, оскільки такі висновки базуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства України.

Крім того, висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, є помилковими, відомості про постачальника позивача ТОВ «Трейдсплав», контрагентів постачальника не впливають і не спростовують факт здійснення господарських операцій між позивачем і вказаним постачальником (його контрагентами).

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2010 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Трейдсплав» (Постачальник) укладений договір поставки №11101280, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти феросплави та інші матеріали на умовах, викладених в договорі.

Відповідно до п.1.2 договору поставка товару здійснюється узгодженими партіями на умовах СРТ (склад Покупця). Загальна сума договору становить 36000000,00 грн., в тому числі ПДВ - 6000000,00 грн. (п.2.2 договору). Згідно з п.4.1 договору, оплата кожної партії товару здійснюється в розмірі 100% її вартості за фактом поставки протягом 60 днів після приймання ОТК зовнішньої прийомки.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується наступними первинними документами: специфікацією №17 від 28.03.2012 р. на загальну суму 2046000,00 грн., рахунком-фактурою від 03.04.2012 р. №СФ-0000005 на суму в розмірі 448646,88 грн., видатковою накладною №РН-0000005 від 03.04.2012 р. на суму 448646,88 грн., податковою накладною від 03.04.2012 р. на загальну суму 448646,88 грн., в т. ч. ПДВ - 74774,48 грн.; рахунком-фактурою від 09.04.2012 р. №СФ-00000065 на суму в розмірі 467470,08 грн., видатковою накладною №РН-0000006 від 09.04.2012 р. на суму 467470,08 грн., податковою накладною від 09.04.2012 р. на загальну суму 467470,08 грн., в т. ч. ПДВ - 77911,68 грн.; рахунком-фактурою від 25.04.2012 р. №СФ-0000008 на суму в розмірі 429005,28 грн., видатковою накладною №РН-0000008 від 25.04.2012 р. на суму 429005,28 грн., податковою накладною від 25.04.2012 р. на загальну суму 429005,28 грн., в т. ч. ПДВ - 71500,88 грн.

Також, в матеріалах справи містяться докази оплати товару, що підтверджується платіжними дорученнями №9635 від 03.04.2012 р. на загальну суму 187740,00 грн., №9890 від 07.05.2012 р. на загальну суму 30060,00 грн., №9950 від 08.05.2012 р. на загальну суму 230846,88 грн., №10219 від 11.05.2012 р. на загальну суму 467470,08 грн., №11075 від 22.05.2012 р. на загальну суму 447992,16 грн., №11480 від 29.05.2012 р. на загальну суму 429005,28 грн. та докази отримання Позивачем товару, що підтверджується прибутковими ордерами на отримання товару №254 від 06.04.2012 р., №275 від 09.04.2012 р., №291 від 17.04.2012 р., №334 від 25.04.2012 р.

Факт перевезення контрагентом позивача товару підтверджується договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №ДГП 101/04-12 від 01.04.2012, укладеним між ТОВ «Трейдсплав» та ТОВ «Метал Трейд»; заявками на перевезення товару від 02.04.2012, 09.04.2012, 17.04.2012, 25.04.2012; товарно-транспортними накладними та актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг з перевезення вантажів) від 03.04.2012, від 09.04.2012, 17.04.2012, 25.04.2012.

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.п. 200.3 ст.200 ПК України).

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, правомірність визначення суми бюджетного відшкодування залежить від правомірного визначення платником податків суми податкового кредиту.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, законодавчою підставою не віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум є не підтвердження придбання товарів/послуг відповідними документами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Виходячи із змісту поданих позивачем первинних документів на підтвердження поставки феросиліцію, ці документи мають всі законодавчо передбачені реквізити, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені зазначеним вище підприємством у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Отриманий товар в установленому порядку оприбуткований позивачем, використаний ним у власній господарській діяльності,

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій контрагент позивача ТОВ «Трейдсплав» був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, у встановленому порядку цивільної дієздатності не позбавлений, перебував на обліку в податковому органі як платник податку на додану вартість.

Таким чином, наявними в матеріалах справи первинним документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Трейдсплав».

З огляду на викладене висновок відповідача в акті перевірки про протиправність дій позивача є безпідставним, таким, що не підтверджений в установленому порядку. Відповідні докази, як того вимагає ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, ані під час вирішення справи в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідачем не подані, в матеріалах справи відсутні.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з положеннями наведених вище правових норм в їх сукупності, вбачається, що сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, а отже саме він і несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету.

Податковий кодекс України не встановлює зобов'язання покупця сплачувати податок на додану вартість і до бюджету, якщо такий податок не був (не буде) сплачений продавцем, контрагентами продавця, не передбачає відповідальності платника податку за порушення його контрагентом податкового законодавства, або обов'язок здійснювати контроль за сплатою контрагентом податків та порядок коригування податкового кредиту у разі їх несплати або визнання статутних та реєстраційних документів недійсними.

Тобто, невиконання постачальником товару, його контрагентами своїх зобов'язань перед бюджетом не передбачено законодавцем як підстава для втрати покупцем права на податковий кредит і, в подальшому, на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у встановлених Законом випадках.

В даному випадку, якщо контрагент позивача або особа, яка має (мала) договірні відносини з контрагентом позивача, і не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб і не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідних (податкових) періодах, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку правомірність зменшення суми бюджетного відшкодуванні податку на додану вартість.

Виявлені відповідачем обставини щодо контрагента позивача, його контрагентів по ланцюгу постачання, ґрунтуються лише на результатах перевірок податкових органів. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, відповідачем не наведений, в матеріалах справи відсутній.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що фактичні дії позивача під час укладення договору ТОВ «Трейдсплав», його виконання та відображення відповідних господарських операцій в податковому обліку не свідчать про протиправність дій позивача, наявність у нього мети, яка б суперечила інтересам держави та суспільства, була спрямована на порушення публічного порядку. Викладені відповідачем в акті перевірки факти не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення права на віднесення відповідних суд податку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, позивачем правомірно до податкового кредиту включено суму, сплаченого при придбанні товару податку на додану вартість, яка підтверджена належним чином оформленими податковими накладними, та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість, у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість та зменшенні розміру бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвали законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі № 0870/8468/12 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко