Ухвала суду № 36126457, 01.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. справа № 2а-7259/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Лабур М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу приватного підприємства «ДОМ»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року

у справі № 2а-7259/10/0870

за позовом приватного підприємства «ДОМ»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Приватне підприємство «ДОМ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0001452305/0/22919 від 26.08.10 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на суму 21757,50 грн., в т.ч. основний платіж - 14505,00 грн., 7252,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при відображенні в податковому обліку господарських операцій з придбання послуг у ТОВ "Буделектроіндустрія". Фактично ці операції підтверджені належним чином складеними податковими накладними ТОВ "Буделектроіндустрія". Посилання відповідача на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2010 у справі № 1-287/2010 є безпідставним, оскільки вирок не містить будь-яких даних про те, що правовідносини ТОВ "Буделектроіндустрія" з позивачем, які відбулися у грудні 2008 року, є протиправними та фіктивними, що гр. ОСОБА_2 притягнутий до кримінальної відповідальності саме за господарські відносини з позивачем.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2010 у задоволенні адміністративного позову відмовлено з тих підстав, що в установленому порядку доведено, що послуги за вказаними позивачем податковими накладними ТОВ "Буделектроіндустрія" фактично отримані не були, висновок відповідача про неправомірне включення сум податку на додану вартість відповідно до цих податкових накладних є правильним.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.177), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично мотивована обставинами, наведеними в позовній заяві. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції не врахованого того, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2010 встановлений факт товарності деяких угод з ТОВ "Буделектроіндустрія". Первинні документи, складені на підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ "Буделектроіндустрія", мають всі передбачені чинним законодавством України реквізити, недійсними не визнані.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином..

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Буделектроіндустрія" за період з 01.10.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складений акт від 18.08.2010 № /23-509/22125423.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996; пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704; п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР; п. 18 Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", внаслідок чого, позивачем занижено податок на додану вартість на суму 14505,00 грн., в тому числі: - за грудень 2008 року - 14505,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2010 № 0001452305/0/22919, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21757,50 грн., з яких 14 505,00 грн. - основний платіж, 7 252,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З огляду на фактичні обставин справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, суть виявленого відповідачем порушення полягає в тому, що позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ "Буделектроіндустрія" (виконавець) в межах укладених договорів на виконання експертизи проектно-кошторисної документації.

Факт виконання вказаних договорів, виконання робіт на суму 87027,00 грн. підтверджений актами виконаних робіт, зауваженнями та пропозиціями до висновків по експертизам проектно-кошторисної документації, виданими за результатами розгляду робочих проектів.

Сума податку на додану вартість у складі вартості виконаних робіт - 14505 грн. на підставі виписаних ТОВ "Буделектроіндустрія" податкових накладних від 09.12.2008 № 174, від 31.12.2008 № 199, від 31.12.2008 № 200, від 31.12.2008 № 201, від 31.12.2008 № 202 віднесена позивачем до складу податкового кредиту грудня 2008 року.

Встановлюючи порушення позивачем наведених вище правових норм, податковий орган виходив з того, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2010 у справі № 1- 287/2010 визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво), ч. З ст. 209 (легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом), ч.2.3 ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України, осіб, які мали відношення до створення ТОВ "Буделектроіндустрія", в тому числі, директора ТОВ "Буделектроіндустрія".

Як зазначено у вказаному вироку суду, в період з червня 2006 року по листопад 2009 року засудженими особами були внесені завідомо неправдиві відомості про проведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Буделектроіндустрія", яка в дійсності не здійснювалась, у перелічені вироком офіційні документи.

Серед перелічених документів з неправдивими відомостями є і податкові накладні ТОВ "Буделектроіндустрія" від 09.12.2008 № 174, від 31.12.2008 № 199, від 31.12.2008 № 200, від 31.12.2008 № 201, від 31.12.2008 № 202, на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту грудня 2008 року загальна сума податку на додану вартість 14505 грн.

Згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2010 у справі № 1- 287/2010 підтверджується, що мале місце діяння щодо фіктивної підприємницької діяльності контрагента позивача ТОВ "Буделектроіндустрія" та внесення неправдивих відомості в документи, а саме: внесення в перелічені вище податкові накладні контрагента позивача відомостей щодо здійснення господарських операцій, які фактично не відбувались.

Виходячи з вищенаведених норм Закону України «Про податок на додану вартість», вбачається, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту за умови, що вона складена особою, зареєстрованою як платник податку, і засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Щодо інших документів, складених позивачем та його контрагентом на підтвердження здійснення спірних господарських операцій, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до укладених позивачем (замовник) з ТОВ "Буделектроіндустрія" (виконавець) в грудні 2008 року договорів на виконання експертизи (від 06.11.2008 № 05/11, від 04.12.2008 № 04/12, від 08.12.2008 № 08/12, від 15.12.2008 № 15/12, від 29.12.2008 № 30/12), вбачається, що предметом цих договорів є виконання експертизи проектно-кошторисної документації з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки, інженерного забезпечення по зазначеним в договорам робочим проектам.

Відповідно до п.4.1 договорів виконавець виконує експертизу проектно-кошторисної документації та видає замовнику експертний висновок.

При цьому замовник зобов'язується забезпечити виконавця повним комплектом документації і законодавчо визначеними дозвільними документами (п.5.2.1 договорів).

Після закінчення робіт оформляється акт здачі-приймання робіт, який є документом, підтверджуючим виконання робіт (п.4.2 договорів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до виконавця ТОВ "Буделектроіндустрія" подані Висновки з робочого проекту по обумовленим договорам об'єктам.

В якості доказів на підтвердження виконання вказаних договорів позивачем подані акти здачі-приймання виконаних робіт (а.с.82, 87, 98, 106, 137), а також складені ТОВ "Буделектроіндустрія" з посиланням на кожний з перелічених договорів «Зауваження та пропозиції до висновку по експертизі проектно-кошторисної документації» - а.с.88, 91, 99, 130.

В результаті дослідження вказаних документів в їх сукупності, колегія суддів вважає, що ці документи не є первинним в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт здійснення певної господарської операції, в даному випадку виконання обумовлених договорами робіт - виконання експертизи проектно-кошторисної документації. Складені позивачем та ТОВ "Буделектроіндустрія" документи не відповідають ні суті, ні умовам укладених договорів.

Виходячи з наведеного, колегія судів вважає, що наявні в матеріалах справи документи не є достатнім доказом для підтвердження факту здійснення позивачем відповідної господарської операції, і як слідство, для внесення відповідних даних до бухгалтерського обліку і податкового обліку.

Отже визначена позивачу податковим повідомленням-рішенням від 26.08.2010 № 0001452305/0/22919 сума податкового зобов'язання та розмір застосованих штрафних санкцій є правомірними.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26.08.2010 № 0001452305/0/22919 є законним та обґрунтованим.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ДОМ» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2010 у справі № 2а-7259 /10/0870 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська