Ухвала суду № 36126360, 11.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 р.Справа № 820/7661/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 820/7661/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД", звернувся до суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000042203 від 12.08.2013 року на суму 435560,00 грн. та стягнути з Держаного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД" судовий збір у сумі 2294,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 р. позовні вимоги задоволено.

Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване ВК Харківської міської ради 06.06.2007 року та перебуває на податковому обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 07.06.2007 року за № 683. Зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100047534 від 19.06.2007 року (том 1 а.с. 7-11).

Фахівцем Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову невиїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД" (код ЄДРПОУ 35072409) з питань взаємовідносин з контрагентом ПП "Будком-Алон" (код ЄДРПОУ 34951473) з податку на прибуток за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року.

За результатом перевірки складено акт "Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД" (код ЄДРПОУ 35072409) з питань взаємовідносин з контрагентом ПП "Будком-Алон" (код ЄДРПОУ 34951473) з податку на прибуток за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року" № 213/20-38-22-03-08/35072409 від 18.07.2013 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки, ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД", в рамках позовних вимог, порушено: п.п. 135.1, 135.2, 135.3, 135.4.1, 135.4, 135.5.4, п. 135.5 ст. 135, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 348448 грн., у т.ч. за 3 квартал 2012 року на суму 348448 грн.

На підставі висновків акту перевірки Основ'янською ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000042203 від 12.08.2013 року, яким ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 435560 грн., у тому числі за основним платежем - 348448 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 87112 грн.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Основ'янською ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за результатами аналізу правовідносин позивача з ПП "Будком-Алон" за перевіряємий період.

Між ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" (генеральний підрядник) та ПП "Будком-Алон" (субпідрядник) укладено Договори субпідряду №0204-01 від 02.04.2012 року, №0904-02 від 09.04.2012 року, №0904-03 від 09.04.2012 року.

Згідно договору субпідряду №0204-01 від 02.04.2012 року, субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єкті: м. Харків, вул. Рибалко, №26, а саме: демонтажні роботи, облаштування фундаменту, монтаж металоконструкцій. Загальна вартість договору складає 219119,54 грн. (том 1 а.с. 222-226).

Виконання умов зазначеного договору підтверджується: довідками про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року; актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року: від 02.07.2012 року на загальну суму 52227,19грн., у т.ч. ПДВ у сумі 8704,53 грн., від 09.07.2012 року на загальну суму 57209,77грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9534,96 грн., від 13.07.2012 року на загальну суму 54449,26грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9074,88 грн., від 25.07.2012 року на загальну суму 55233,32грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9205,55 грн.; підсумковими відомостями ресурсів за липень 2012 року; актами про договірну ціну; локальними кошторисами (том 1 а.с. 227-250, том 2 а.с. 1-31).

Згідно договору субпідряду №0904-02 від 09.04.2012 року, субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єкті: м. Харків, вул. Рибалко, №26, а саме: монтаж зовнішніх стін з панелей заводської готовності, цегляна кладка перегородок, монтаж металоконструкцій, цегляна кладка стін, будівництво гіпсокартонних перегородок, ремонт крівлі. Загальна вартість договору складає 221950,45 грн. (том 1 а.с. 164-168).

Виконання умов зазначеного договору підтверджується: довідками про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року; актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року: від 10.07.2012 року на загальну суму 55758,95 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9293,16 грн., від 12.07.2012 року на загальну суму 55088,10 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9181,35 грн., від 23.07.2012 року на загальну суму 52187,96 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 8697,99 грн., від 27.07.2012 року на загальну суму 58915,44 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9819,24 грн.; підсумковими відомостями ресурсів; актами про договірну ціну; локальними кошторисами (том 1 а.с. 169-221).

Згідно договору субпідряду №0904-03 від 09.04.2012 року, субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єкті: м. Харків, вул. Рибалко, №26, а саме: установка крівлі, установка дверей, м/п вікон, бетонної перегородки, покриття полів з плитки, зовнішня і внутрішня обробка, благоустрій. Загальна вартість договору складає 396972,26 грн. (том 1 а.с.43-47).

Виконання умов зазначеного договору підтверджується: довідками про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року; актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року: від 01.08.2012 року на загальну суму 58782,79 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9797,13 грн., від 03.08.2012 року на загальну суму 53883,86 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 8980,64 грн., від 06.08.2012 року на загальну суму 58890,68 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9815,11 грн., від 07.08.2012 року на загальну суму 53238,04 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 8873,01 грн., від 09.08.2012 року на загальну суму 57930,22 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9655,04 грн., від 13.08.2012 року на загальну суму 59075,09 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9845,85 грн., від 14.08.2012 року на загальну суму 55171,58 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 9195,26 грн.; підсумковими відомостями ресурсів; актами про договірну ціну; локальними кошторисами (том 1 а.с. 48-163).

Під час виконання зазначених договорів субпідряду від 02.04.2012 року № 0204-01, від 09.04.2012 року № 0204-02 та № 0204-03 необхідні для проведення будівельних робіт товарно-матеріальні цінності постачалися від ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" до ПП "Будком-Алон" на підставі актів приймання-передачі матеріалів (том 2 а.с. 32-83).

Розрахунки між ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" та ПП "Будком-Алон" за укладеними договорами субпідряду №0204-01 від 02.04.2012 року, №0904-02 від 09.04.2012 року, №0904-03 від 09.04.2012 року проводилися у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (том 3 а.с. 184-227).

ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" прийняло виконані будівельні роботи від ПП "Будком-Алон", про що свідчать підписи та печатки сторін в актах прийому виконаних робіт.

У бухгалтерському обліку дані операції відображено наступними проводками: Дт91 Кт631, Кт91 Дт903, Дт703 Кт903, Кт 703 Дт791.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ПП "Будком-Алон".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 135.3 ст. 135 Податкового кодексу України, суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Згідно п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Приписами п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, відповідно до п.п. 138.8.1 п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів не бере до уваги висновок відповідача про неправомірність віднесення ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" до складу валових витрат коштів сплачених за правовідносинами з ПП "Будком-Алон"так як, позивачем надані належним чином складені документи визначені Податковим кодексом України для підтвердження валових витрат підприємства та докази використання отриманих робіт та послуг у господарській діяльності.

Також колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів вчинених ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" з ПП "Будком-Алон" з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Вищевказаних обставин судовим розглядом не встановлено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 820/7661/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.