Постанова № 36124899, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14017/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем було вчасно подано до ДПІ копії відповідних документів, передбачених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, подані документи відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджує факт отримання товарів та правомірність включення податку на додану вартість до податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року ТОВ «Комюкрейнторг», за результатами якої складено акт №198/26-50-15-20/33691127 від 19 квітня 2013 року, в якому встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, а саме безпідставно віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка не підтверджена перевіркою за лютий 2013 року на суму 116286,71 грн., внаслідок неподання копій товарних чеків та інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

На підставі акту перевірки №198/26-50-15-20/33691127 від 19 квітня 2013 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0006571520 від 14 травня 2013 року, згідно якого за порушення п.201.10 ст.201, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 145358,38 грн., у тому числі 116286,71 грн. за основним платежем та 29071,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.201.10 ст.201, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене податкове повідомлення-рішення №0006571520 від 14 травня 2013 року є правомірним та обґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У відповідності до п.п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

У відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що платник податку на додану вартість має право включити до складу податкового кредиту звітного періоду отримані податкові накладні, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів. Таким чином, до податкового кредиту платник податку може включити суми податку на додану вартість по тих податкових накладних, щодо яких одночасно виконані такі умови (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених Податковим кодексом України): оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної; зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних; отримані в порядку, визначеному Кодексом; взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку. Водночас, у тому випадку, коли податкова накладна заповнена з порушеннями або вона не зареєстрована в Єдиному реєстрі протягом встановленого для такої реєстрації терміну, платник податку - покупець включає до складу податкового кредиту податкової декларації за відповідний звітний період суми податку на додану вартість, зазначені в такій накладній, за умови подання разом із такою декларацією заяви із скаргою на постачальника (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Згідно з п.21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених п. 201.10 ст. 201 розділу V Кодексу. Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит у розмірі 116286,71 грн. позивачем сформовано на підставі податкової накладної від 21 грудня 2012 року №3232, виписаної ТОВ «Техносервіс Фінанц».

Позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року подано «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (додаток 8) відносно ТОВ «Техносервіс Фінанц» через засоби електронного зв'язку, що підтверджується копіями квитанцій про прийняття 20 березня 2013 року. Разом з тим, копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання товарів від ТОВ «Техносервіс Фінанц» (видаткова накладна №КТ-0000282 від 21 грудня 2012 року, податкова накладна №3232 від 21 грудня 2012 року), позивачем подано відповідачу у паперовому вигляді, що підтверджується копією листа від 19 березня 2013 року №130, який отриманий ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС 20 березня 2013 року.

Як зазначено в акті перевірки №198/26-50-15-20/33691127 від 19 квітня 2013 року, висновок про порушення ТОВ «Комюкрейнторг» п.201.10 ст.201, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України відповідач обґрунтовує тим, що підприємством неправомірно включено до податкового кредиту у лютому 2013 року податкову накладну, оскільки позивачем не надано копій товарних чеків та інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем видаткова та податкова накладні не є достатнім доказом реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Техносервіс Фінанц», а будь-яких інших первинних документів, які б підтвердили реальність таких операцій, у тому числі розрахункових документів на підтвердження оплати придбаного товару, позивачем не надано, оскільки позивач на виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року подав «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (додаток 8) відносно ТОВ «Техносервіс Фінанц» в електронному вигляді та в паперовому вигляді подав до відповідача копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання товарів, передбачених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме копії видаткової та податкової накладних, що підтверджується копією листа від 19 березня 2013 року №130, який отриманий відповідачем 20 березня 2013 року.

Крім того, до апеляційної скарги апелянтом додано докази щодо проведення в грудні 2012 року-січні 2013 року розрахунку за поставлений товар та сплату податку на додану вартість в складі ціни товару. Натомість, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Техносервіс Фінанц» не є предметом спору по даній справі та не являлось підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0006571520 від 14 травня 2013 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо безпідставності та необґрунтованості тверджень відповідача про порушення позивачем п.201.10 ст.201, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і всупереч ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року №0006571520, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 вересня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 вересня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби від 14 травня 2013 року №0006571520.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.