Ухвала суду № 36122926, 09.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 р.Справа № 2030/2а-982/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2012р. по справі № 2030/2а-982/12

за позовом ОСОБА_1

до Первомайського міського управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

07.09.2011 року, ОСОБА_1 (далі - позивач ), звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області (далі - відповідач), в якому просить, зобов'язати відповідача виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку в сумі 4039,04 грн.; відшкодувати завдані збитки у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди у розмірі 5000 грн. та 10 097,60 грн.; відшкодувати збитки, спричинені порушенням зобов'язань відповідачем та сплатити неустойку у розмірі 2000 грн.. та штраф у розмірі 6 000 грн., зробити перерахунок і доплату державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім» ям з дітьми »

Постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2012 року позов було задоволено частково.

Зобов'язано відповідача здійснити виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про допомогу сім» ям з дітьми» в редакції станом на 09.07.2007 року за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 квітня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.

Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції помилково врахував, положення Закону України «Про допомогу сім» ям з дітьми», фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та знаходилась на обліку у відповідача та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на дітей з 28.04 2006 року по 28.02.2009 рік.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про допомогу сім» ям з дітьми».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім» ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 ст.71Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статі 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу УШ Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім» ям з дітьми».

Згідно до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім» ям з дітьми» (у редакції чинній на час правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

У відповідності до ст. 15 згаданого вище Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджету на 2007 рік» було зупинено дію наведених вище норм Закону України «Про державну допомогу сім» ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач під час отримання допомоги по догляду за дитиною по досягнення трирічного віку були порушенні вимоги Закону України «Про державну допомогу сім» ям з дітьми» щодо розміру наведених виплат.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення про зобов»язання відповідача здійснити нарахування та виплати вказаних виплат.

Доводи апеляційної скарги стосуються неправильного застосування судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов»язання здійснити нарахування та виплати, а не стягнення грошових сум.

Колегія суддів зауважує на те, що суд не може перебирати на себе функції іншого органу, а функції по здійсненню нарахування відноситься до повноважень відповідача.

Стосовно частини позовних вимог про стягнення шкоди, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для її стягнення.

Виходячи із викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції були правильно враховані норми матеріального права, процесуального права, та зроблені висновки, які відповідають обставинам справи.

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2012р. по справі № 2030/2а-982/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 13.12.2013 р.