Ухвала суду № 36122680, 09.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 р.Справа № 820/5643/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної реєстраційної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 820/5643/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Термолайф"

до Державної реєстраційної служби України

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Термолайф", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, в якому з урахуванням поданих уточнень, просить суду:

- визнати протиправним рішення Державної реєстраційної служби №3142830 від 13.06.2013 року щодо відмови позивачу у реєстрації майнових прав;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України зареєструвати право власності на нежитлову будівлю літ "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44, яке належить позивачу на підставі Свідоцтва про право власності від 25.02.2011 року та видати відповідний Витяг з Державного реєстру прав про реєстрацію права власності Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (Код ЄДРПОУ 34015182) на нежитлову будівлю літ "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташоване за адресою : Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачу на праві власності належить нежитлова будівля літ "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44. З метою проведення державної реєстрації права власності на вказану будівлю, позивач 27.05.2013 року звернувся до Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із відповідною заявою. В свою чергу, рішенням відповідача № НОМЕР_3 від 13.04.2013 року позивачу будо відмовлено в державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки заявником було в повному обсязі дотримано передбачений законом порядок проведення державної реєстрації, а надані документи в повному обсязі засвідчують право власності на зазначену квартиру. Разом з тим, відповідач, приймаючи спірне рішення, взагалі не зазначив, які саме документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити їх відповідність, та з яких саме підстав.

Постановою Харківського окружного адміністративного від 15.10.2013 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Державної реєстраційної служби №3142830 від 13 червня 2013 року щодо відмови ПрАТ "Термолайф" у реєстрації майнових прав та їх обтяжень.

Зобов'язано Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву ПрАТ "Термолайф" щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташоване за адресою Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44 на підставі свідоцтва про право власності від 25.02.2011 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Вказує, що оскільки державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації, то будь-яке втручання в його діяльність заборонена. В зв'язку з чим, зобов'язання судом Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву ПрАТ "Термолайф" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, надав клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПрАТ "Термолайф" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради з 13.03.2006 року за юридичною адресою: 61071, м. Харків, Карачівське шосе, буд 44, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу про державну реєстрацію прав №33547931 від 21.03.2012 року позивачу належить на праві власності (свідоцтво про право власності (б/н) 25.02.2011 року) нежитлові будівлі літ. "ВО-3" загальною площею 2267,5 кв. м., літ. "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташовані за адресою : Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44.

Під час судового розгляду було встановлено, що 27.05.2013 року позивач звернувся до Державної реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про реєстрацію прав власності на нежитлову будівлю літ. "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташоване за адресою : Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44.

Згідно картки прийому заяви №2611115, разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було подано: квитанція, серія та номер: 213, виданий 29.04.2013, видавник: АТ "Сбербанк Росії"; копія паспорта, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 03.08.2004, видавник: Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл.; копія картки платника податків, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 16.09.2011, видавник: ДПІ у Червонозаводському р-ні м. Харкова; доручення, серія та номер: 204, виданий 08.05.2013, видавник: ПАТ "Термолайф"; копія листа, серія та номер: 48/5/52/1, виданий 15.05.2013, видавник: ПАТ "Дочерний банк сбербанка Росії"; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія та номер: 14801080001024448, виданий 13.03.2006, видавник: Харківська міська рада; копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додатку на додану вартість, серія та номер: 200016501, виданий 29.12.2011, видавник: Державна податкова адміністрація України; копія довідки з ЄДРПОУ, серія та номер: 749802. виданий 04.02.2013, видавник: Головне управління статистики у Харківській обл.; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія та номер б/н, виданий 18.04.2013, видавник: Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копія статуту, серія та номер: б/н, виданий 31.07.2010, видавник: ЗАТ "ТЕРМОЛАЙФ"; копія технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 25.05.2010, видавник: Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"; свідоцтво про право власності, серія та номер: б/н, виданий 25.02.2011, видавник: Виконавчий комітет Харківської міської ради та його копія; витяг про державну реєстрацію прав, серія та номер: 29210562, виданий 04.03.2011, видавник: Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та його копія; копія виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія та номер: б/н, виданий 20.02.2012, видавник: Виконавчий комітет Харківської міської ради; витяг про державну реєстрацію прав, серія та номер: 22547931, виданий 21.03.2012, видавник: Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та його копія.

Згідно п. 1 Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 534/23066 (далі - Порядок № 607/5) яким встановлено процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав під час проведення державної реєстрації права власності та/або речових прав на нерухоме майно визначено, що у разі подання до структурних підрозділів головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяви про державну реєстрацію права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права), що виникають, зокрема на нерухоме майно загальною площею понад 5000 кв. метрів, щодо реєстрації, скасування реєстрації речових прав на нерухоме майно або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відповідною заявою або без неї щодо вищезазначених речових прав державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703.

Відповідно до Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року № 401/201, Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Укрдержреєстр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра юстиції України.

Враховуючи наведене, та беручі до уваги, що загальна площа нерухомого майна, за державною реєстрацією якого звернувся позивач, перевищує 5000 кв.м., заяву позивача було перенаправлено до Державної реєстраційної служби України.

Рішенням державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Гуляєвим О.О. №3142830 від 13.06.2013 року, позивачу будо відмовлено в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови в державній реєстрації права приватної власності на квартиру слугували висновки відповідача про те, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на нежитлову будівлю літ "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташоване за адресою : Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44, яке належить Приватному акціонерному товариству "Термолайф"(Код ЄДРПОУ 34015182) на підставі Свідоцтва про право власності від 25.02.2011 року та видати відповідний Витяг з Державного реєстру прав про реєстрацію права власності Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (Код ЄДРПОУ 34015182) на нежитлову будівлю літ "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташоване за адресою : Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44, суд першої інстанції виходив з того, що вони є необґрунтованими.

Колегія суддів зауважує, що оскільки судове рішення в цій частині жодною із сторін не оскаржуються, то згідно із положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України воно не підлягає апеляційному перегляду.

Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим. Крім того, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У своїй діяльності, при проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з "Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, у тому числі право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.

Виходячи з положень ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Згідно п. 8-1 ч. 2. ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається частиною 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, відповідно до п. 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно із п. 27 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Виходячи із вищезазначених положень, колегія суддів дійшла висновку, що законодавцем чітко визначено, що одним із правовстановлюючих документів, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи наведене, матеріалами справи підтверджується наявність у позивача встановлених законом правовстановлюючих документів, які посвідчують право власності на нежитлову будівлю літ "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44.

Згідно п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Колегія суддів зазначає, що належним доказом подання позивачем документів у повному обсязі слугує безпосередньо картка прийому заяви та сам факт прийому такої заяви, оскільки відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перший етап передбаченого законом порядку проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень передбачає не тільки прийняття заяви та її реєстрацію, але і перевірку документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Відповідно до наданої позивачем картки, документи на реєстрацію були подані у повному обсязі відповідно до встановленого переліку.

Таким чином, в даному випадку позивачем було дотримано встановлений законодавством порядок звернення до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації, а наявні у нього правовстановлюючі документи посвідчують право власності на нежитлову будівлю літ "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44, у зв'язку з чим, у відповідача були відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки надані позивачем документи свідчать про те, що право власності за позивачем зареєстровано до 01.01.2013р., то в разі відсутності необхідних даних, відповідач повинен був зробити запити до відповідних установ.

В свою чергу, дослідивши прийняте відповідачем рішення, колегія суддів дійшла висновку, що з його змісту не можна дійти висновку про наявність підстав та обставин, з якими законодавець пов'язує можливість прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Так, відповідачем не конкретизовано, які саме документи позивача не відповідають вимогам чинного законодавства, або дають змогу встановити їх невідповідність. Наведені обставини, на думку суду, позбавляють заявника можливості реалізувати своє право на усунення виявлених недоліків.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що спірне рішення є протиправним, а тому постанова суду першої інстанції в цій частині є законною та обґрунтованою.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги встановлення судом факту протиправності оскаржуваного рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що належним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, є зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ПрАТ "Термолайф" щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ "ВН-1-6" загальною площею 11221,3 кв.м., що розташоване за адресою Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44 на підставі свідоцтва про право власності від 25.02.2011 року.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача в апеляційній скарзі на положення ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", згідно із якими державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову, оскілки судом першої інстанції було зобов'язано відповідача лише повторно розглянути заяву позивача та не перебирались на себе функції органу, якому надано такі виключні повноваження.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості дій щодо відмови позивачу у проведенні державної реєстрації майнових прав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного від 15.10.2013 року по справі №820/5643/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача по справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі № 820/5643/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.