Ухвала суду № 36120464, 11.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р.Справа № 821/2887/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «АнтоРус» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «АнтоРус» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, старшого державного ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - Лузанової Олександри Владиславівни про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Автомобільний завод «АнтоРус» звернулося до суду з адміністративним позовом до старшого державного ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні) - Лузанової О.В. про визнання протиправними:

- дій щодо проведення камеральної перевірки;

- висновків акта перевірки від 21 лютого 2013 року №1205/15-3/31048021 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що камеральна перевірка була проведена відповідачем поза межами строків, визначених п.200.10 ст. 200 ПК України, і зроблені ним висновки є безпідставними.

В ході розгляду до участі у справі було залучено ДПІ у м. Херсоні як другого відповідача.

Відповідачі позов не визнали, вказуючи, що вважають його необґрунтованим.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «АнтоРус» подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Актом від 21 лютого 2013 року №1205/15-3/31048021 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» встановлено порушення ТОВ п.200.3 ст. 200 ПК України та п.4.6.3 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 25 січня 2011 року №41.

Ревізором встановлено, що у декларації із ПДВ за листопад 2011 року позивач зарахував від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у розмірі 48 878 грн. у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), проте станом на 01 липня 2011 року у підприємства відсутній податковий борг із ПДВ.

За результатами перевірки податковий орган зменшив суму від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на 48 878 грн. та збільшив суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на 48 878 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з обліковою карткою за 2011 рік, у позивача обліковується переплата по ПДВ, починаючи із 21 квітня 2011 року до 20 серпня 2011 року, тобто станом на 01 липня 2011 року податковий борг відсутній та тому, оскаржувані дії є правомірними.

В апеляційній скарзі ТОВ «Автомобільний завод «АнтоРус» вказується, що камеральна перевірка була проведена з порушенням строків, визначених п.200.10 ст. 200 ПК України, що залишилось поза увагою суду першої інстанції. Також, вказується, що в попередній звітний період тому періоду, за який було подано податкову декларацію, у товариства існував податковий борг, у зв'язку з чим, сума податкового кредиту була правомірно врахована у зменшення цього боргу.

За таких обставин, на думку апелянта, суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1 п.75.1).

Порядок проведення камеральної перевірки визначається ст. 76 ПК України.

Згідно з п.76.1 ст. 76 цього Кодексу, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, стаття 76 не визначає строків для проведення камеральної перевірки податкової декларації.

Посилаючись на п.200.10 ст. 200 ПК України в обґрунтування тверджень про порушення строків проведення камеральної перевірки, апелянт не враховує, що цей пункт необхідно застосовувати в системному зв'язку з попередніми пунктами цієї статті 200: «Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків», зокрема, з пунктами 200.7, 200.8.

Так, згідно з п.п.200.7, 200.8, 200.10 платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7.)

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п.200.8).

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п.200.10).

Таким чином, колегія суддів вважає, що 30-ти денний строк встановлюється для камеральної перевірки даних декларації у разі, коли до неї додана заява про повернення суми бюджетного відшкодування з відповідним розрахунком, однак цей випадок не стосується спірних правовідносин, оскільки 22 серпня 2011 року позивач не подавав разом з декларацією заяву про повернення бюджетного відшкодування.

За таких обставин, доводи апелянта про порушення строків проведення камеральної перевірки є необґрунтованими, відповідно, у задоволенні позовної вимоги про визнання цієї перевірки протиправною належить відмовити.

Крім того, колегія суддів також зазначає наступне.

Відповідно до п.200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

22 серпня 2011 року позивач подав декларацію за липень 2011 року (а.с.28).

Податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 10 серпня 2011 року №0002742301 (а.с.26), на яке посилається апелянт, не міг виникнути раніше 21 серпня 2011 року, оскільки податкове зобов'язання, визначене цим рішенням, не могло стати узгодженим раніше 20 серпня 2011 року. Тобто, навіть якщо він дійсно виник на день подання декларації (на 22 серпня 2011 року) то він є податковим боргом, який виник на поточний звітний період, проте не боргом попереднього звітного періоду.

Разом з тим, ПК України не передбачає право платника податку врахувати від'ємне значення у зменшення податкового боргу поточного звітного періоду.

Таким чином, доводи апелянта про наявність у нього податкового боргу у попередньому липню 2011 року звітному періоді є необґрунтованими.

Одночасно колегія суддів зазначає, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань. Висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Отже, акт перевірки (його висновки) не є актом індивідуальної дії у тому значенні, в якому це поняття вжито у КАС України, у зв'язку з чим, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними висновків, викладених в акті перевірки, також належить відмовити.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «АнтоРус» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець