Ухвала суду № 36120249, 11.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р.Справа № 815/5023/13-а

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Шеметенко Л.П.розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Галерея" про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ГАЛЕРЕЯ» та просила зобов'язати нарахувати та сплатити податок на прибуток підприємств визначений в результаті застосування звичайних цін у сумі 235731,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.13 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися,у зв'язку з чим в порядку ст.197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скаргу, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі ,в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією й законами України

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що в період з 29.04.2013 року по 13.05.2013 року на підставі наказу керівника від 29.04.2013 року №1015 та повідомлення про проведення перевірки посадовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ТОРГОВА ГАЛЕРЕЯ» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки був складений акт №2899/22-4/35303257 від 18.05.2013 року, яким було встановлено порушення ТОВ „ТОРГОВА ГАЛЕРЕЯ " :

- п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), п.135.2, пп.135.4.1 п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.3 ст.137, пп.138.10.4 «в» п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок прибуток за перевірений період на 157 342 грн. , у тому числі : за півріччя 2012 року - на 52 591 грн., за 9 місяців 2012 року - на 105 180 грн., за 2012 рік-на 157 342 грн.;

- пп. 192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 310 грн., у т.ч.: за серпень 2012 року - 148 грн., за грудень 2012 року - 162 грн.;

- п. 162.1 ст.162, п. 163.1 ст.163, п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, ст.168 Податкового кодексу України, внаслідок чого не утримано та не перераховано до бюджету у періоді за 2012 рік податок з доходів фізичних осіб у сумі 1605,00 грн.: жовтень 2012 - 750,00 грн.; жовтень 2012 - 855,00 грн.

На підставі вказаного акту , 24.05.2013 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби за порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001372240 щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 157154,00 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 78577,00 грн.

Згідно п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

Відповідно до приписів ст.39 ПК України, врегульоване питання звичайної ціни

Згідно п. 39.1.звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:

а) бартерних операцій;

б) операцій з пов'язаними особами;

в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 39.2. визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни:

а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

б) ціни перепродажу;

в) "витрати плюс";

г) розподілення прибутку;

ґ) чистого прибутку.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

Згідно п. 39.3. У разі відсутності даних для застосування зазначених методів визначення звичайної ціни така ціна може бути визначена виходячи з результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проводиться суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно п. 39.4. За методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.

Для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Якщо товари (роботи, послуги), стосовно яких визначається звичайна ціна, ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), які прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни, в установленому в абзаці першому цього пункту порядку, здійснюється з урахуванням таких факторів.

Згідно п. 39.14. обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

Згідно п. 39.15. у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Згідно п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПК України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;

платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті:

надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку;

обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання;

обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання;

надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належать такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї;

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що між ТОВ «ТОРГОВА ГАЛЕРЕЯ» та ТОВ «ГРІМАЛЬДІ» були укладені договори оренди цілісного майнового комплексу від 16.03.2011 року та від 14.04.2011 року №1-14/4/11 , якими визначена вартість оренди нерухомого майна в розмірі 70000,00 грн. та 20000,00 грн. на місяць відповідно.

Податковим органом був направлений лист від 24.04.2013 року №17613/10/22-4, на підставі якого Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «БЮРО ОЦІНКИ СТЕФАНОВИЧ» був наданий звіт №1574/13 щодо ретроспективного маркетингового дослідження про середньо ринкову величини орендної плати по нежитловим приміщенням ресторанів м.Одеси за період 01.04.2012 року по 31.12.2012 року,яким було встановлено, що показники орендної плати у зазначений період часу по нежитловим приміщенням ресторану за адресою м.Одеса, вул..Троїцька 50, повинні були бути в межах 180,00 грн. до 220,00 грн. за один квадратний метр, ресторану (підвал) за тією ж адресою - від 80,00 грн. до 110,00 грн. за один квадратний метр, приміщення ресторану, розташованого за адресою: м.Одеса, пляж «Ланжерон» від 220,00 грн. до 270,00 грн. за один квадратний метр площі.

Але ,згідно з висновком Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ БІЗНЕС-ЮГ» від 13.08.2013 року №080041/13 , складеного стосовно розмірів орендної плати нежитлових приміщень ресторану, розташовано за адресою: м.Одеса, вул..Троїцька 50, І поверху та підвальних приміщень, розмір орендної плати за період з 01.04.2012 року по року повинен був складати в розмірах: І поверх - від 128,00 грн. до 180,00 грн. за один квадратний метр, підвальні приміщення - від 32,00 грн. до 64,00 грн. за один квадратний метр площі.

А згідно з висновком Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ БІЗНЕС-ЮГ» від 13.08.2013 року №080042/13 , складеним стосовно розмірів орендної плати нежитлових приміщень ресторану, розташовано за адресою: м.Одеса, пляж «Ланжерон», будинок 1-А.

Згідно вказаного висновку розмір орендної плати за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року повинен був складати в розмірах: від 104,00 грн. до 184,00 грн. за один квадратний метр площі.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції, що вказані у зазначених висновках розміри відповідають розмірам орендної плати, які були визначені у договорах з ТОВ «ГРІМАЛЬДІ» та не перевищують розмір звичайних цін більше ніж на 20%.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Крім того, відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції, що відсутні підстави для задоволення позову , так як податковий орган не надав достатніх доказів порушення відповідачем рівня звичайних цін при укладанні ним договорів оренди з ТОВ «ГРІМАЛЬДІ» договору оренди цілісного майнового комплексу від 16.03.2011 року та від 14.04.2011 року №1-14/4/11 та те, що вказані у договорах ціни відрізняються від звичайних цін більше ніж на 20%, що є підставою для нарахування платнику податків податкового зобов'язання, а висновки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ БІЗНЕС-ЮГ» від 13.08.2013 року відповідають вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» .

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя пис/

Судді: