Постанова № 36120175, 11.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10779/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Борисюк Л.П. Собківа Я.М.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства доходів і зборів України, т.о. - Державна податкова служба України, Головне управління Міністерства доходів і зборів в м. Києві, про присвоєння чергового спеціального звання, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 пред'явив позов до Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач), в якому просить визнати відмову відповідача від 12.06.2013 року, щодо присвоєння чергового спеціального звання підполковнику податкової міліції ОСОБА_5 протиправною, зобов'язати відповідача видати наказ, про присвоєння підполковнику податкової міліції ОСОБА_5 (А-054278) чергового спеціального звання полковник податкової міліції з 30.04.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.05.2013 року позивач звернувся до Державної податкової служби України, а саме до Голови комісії з проведення реорганізації Державної податкової служби України з проханням вжити заходи, щодо виконання вимог Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 шляхом видання наказу про присвоєння йому чергового спеціального звання полковника податкової міліції та повідомити підстави порушення його прав.

18.05.2013 року позивач звернувся з листом до Міністерства доходів і зборів України з проханням провести службове розслідування по факту незаконного позбавлення права на отримання чергового спеціального звання полковника податкової міліції по результатам якого забезпечити видання наказу про присвоєння йому чергового спеціального звання.

На вищевказані звернення, ОСОБА_5 отримав аналогічні відповіді, якими повідомлено, що Указом Президента України від 24 грудня 2012 року № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органи виконавчої влади», створено Міністерство доходів і зборів України. Відповідно до пункту 3 Указу Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» у складі Міністерства та його територіальних органів утворено підрозділи податкової міліції. Міністр доходів і зборів України здійснює повноваження, пов'язані з прийняттям, проходженням та звільненням зі служби осіб рядового і начальницького складу податкової міліції, які проходять службу у складі Міністерства доходів і зборів України відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Враховуючи, що ОСОБА_5 проходить службу в податковій міліції органів державної податкової служби України, до компетенції Міністерства доходів і зборів України не належить присвоєння спеціальних звань працівникам податкової міліції ДПС України.

Водночас повідомлено, що Державна податкова служба України знаходиться в стадії реорганізації. Пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» визначено повноваження голови комісії з реорганізації, серед яких право присвоєння спеціальних звань працівникам органу, що реорганізується, відсутнє.

Вважаючи бездіяльність відповідачів незаконною, позивач звернувся із позовом до суду.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач проходить службу в податковій міліції органів державної податкової служби України, до компетенції Міністерства доходів і зборів України не належить присвоєння спеціальних звань працівникам податкової міліції ДПС України.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1716 від 30.10.1998 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української PCP, затвердженим постановою Кабінету Міністрів У PCP від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення №114).

Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення №114 спеціальні звання рядового і начальницького складу присвоюються особам, прийнятим на службу в органи внутрішніх справ, з урахуванням їх особистих якостей, спеціальної або військової освіти, рівня підготовки, службового досвіду та інших умов, передбачених цим Положенням.

Відповідно до пункту 28 Положення №114 чергові спеціальні звання особам начальницького складу присвоюються в послідовному порядку при відповідності чергового звання спеціальному званню, передбаченому за займаною штатною посадою, після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні та при позитивній атестації.

Отже, Положенням №114 чітко передбачено три основні умови присвоєння чергового спеціального звання особам начальницького складу: відповідність чергового звання спеціальному званню, передбаченому за займаною штатною посадою; закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні; позитивна атестація.

Крім того у відповідності до абзацу 2 пункту 36 розділу III Положення для забезпечення своєчасного присвоєння чергових спеціальних звань особам начальницького складу необхідні для цього документи оформляються заздалегідь, з таким розрахунком, щоб вони надійшли на розгляд начальника, який має право присвоювати відповідне спеціальне звання, до дня закінчення встановленого строку вислуги років у спеціальному званні.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач маючи позитивну атестацію, посаду, яка відповідає спеціальному званню «полковник податкової міліції», вислугу років у спеціальному званні «підполковник податкової міліції», що складає 5 років та 11 місяців та оформлення у квітні 2013 року необхідних документів для присвоєння чергового спеціального звання «полковник податкової міліції» з направленням їх до ДПС України, що відповідно вбачається з листа Державної податкової служби України у м. Києві №196/9/04-2- 16 від 31.05.2013 року, був позбавлений права на отримання чергового спеціального звання як то передбачено Положенням.

Таким чином, позивач мав всі законні підстави, які не заперечуються ДПС у м. Києві, для присвоєння відповідного звання. Вищевикладене не заперечувалось відповідачем та третіми особами, а також не спростовано рішенням суду першої інстанції.

З огляду на те, що даний спір щодо повноважень виник у зв'язку з проведенням реорганізації Державної податкової служби України, колегія суддів зазначає наступне.

Указом Президента України №726/2012 від 24.12.2012 утворено Міністерство доходів і зборів України, шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.

В подальшому указом Президента України № 141/2013 від 18.03.2013 (далі - Указ Президента України №141/2013) затверджено положення про Міністерство доходів і зборів України, з моменту прийняття якого утратив чинність указ Президента України про Положення про Державну податкову службу України від 12.05.2011 №584/2011 (Положення №584/2011).

У відповідності до п.2 Указу Президента № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» згідно до якого Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Статтею 108 ЦК України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, перетворення - це особливий вид реорганізації, який пов'язаний із зміною організаційно-правової форми юридичної особи, і при цьому, до правонаступника юридичної особи, що створюється в результаті реорганізації переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Положення №584/2011 ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Порядок здійснення заходів пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджено Постановою КМ України №1074 від 20.10.2011 (Постанова №1074), якою зокрема встановлено, що орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Президентом України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, а у свою чергу орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Президента України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Президентом України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій (п.12 Постанови №1074).

Визначальною подією, що стала підставою для отримання Міністерством доходів і зборів України повноважень та функцій, є прийняття КМ України розпорядження №166-р від 20 березня 2013 року (далі - Розпорядження №166-р), згідно якого Міністерство отримало можливість забезпечення здійснення покладених на нього Указом Президента України від 18 березня 2013 р. № 141 «Про Міністерство доходів і зборів України» функцій і повноважень Державної податкової служби та Державної митної служби, що припиняються.

Зі змісту абзацу шостого пункту 27 Положення випливає, що чергове спеціальне звання осіб, що проходять службу в органах ДПС у м. Києві у складі Державної податкової служби України молодшого, середнього і старшого начальницького складу до підполковника міліції має присвоюватися Головою Державної податкової служби.

Однак, як вбачається з відповіді на звернення ОСОБА_5 Міністерства доходів і зборів України №2062/К/99-99-04-02-01-14 від 12.06.2013 відповідно до пункту 14 Постанови №1074 повноваження голови ДПС України як керівника центрального органу виконавчої влади припинилися у зв'язку з прийняттям Розпорядження №166-р.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Положенням не допускається позбавлення права на отримання чергового спеціального звання особи начальницького складу внаслідок реорганізацій або невиконання своїх повноважень керівником органу виконавчої влади, що припиняється.

Таким чином, відповідач заперечує повноваження всіх посадових осіб (конкретно в листі №2061/К/99-99-04-02-01-14 від 12.06.2013) щодо присвоєння звання, і зокрема Міністра доходів і зборів України, голови ДПС України та голови комісії з проведення реорганізації.

Однак дане твердження є помилковим, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 14 Постанови №1074 право підписувати документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Президентом України сфері до дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України, зазначеним у пункті 13 цього Порядку, має керівник органу виконавчої влади, що припиняється (у разі його звільнення - заступник такого керівника), а після зазначеного дня - керівник утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов'язки органу виконавчої влади, що припиняється.

Таким чином, повноваження щодо присвоєння спеціального звання осіб, що проходять службу в органах ДПС у м. Києві у складі Державної податкової служби України має Міністр доходів і зборів України.

Крім того, посилання відповідача на той факт, що ОСОБА_5 звільнено зі служби за власним бажанням, а тому присвоєння чергового спеціального звання як особі, яка не проходить службу в органах внутрішніх справ Положенням «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС Української РСР» не передбачено, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставним з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Наказ № 441-0 від 08.07.2013 року «Про звільнення ОСОБА_5» видано після виникнення спірних правовідносин. Станом на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_5 перебував на службі та відповідав усім вимогам Положення, що підтверджується листом ДПС України в м. Києві № 196/9/04-2-16 від 31.05.2013 року про оформлення відповідних документів для присвоєння чергового спеціального звання «полковник податкової міліції», які направлені до ДПС України. Під час отримання оскаржуваної відповіді від 12.06.2013 року та на час звернення до суду із адміністративним позовом, позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем та проходив службу у відповідності до Положення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його бездіяльності.

З огляду на вищевказане, на думку колегії суддів, єдиним ефективним захистом порушених прав ОСОБА_5 є зобов'язання Міністерства доходів та зборів України видати наказ про присвоєння підполковнику податкової міліції ОСОБА_5 чергово спеціального звання «полковник податкової міліції» з 30.04.2013 року.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позов не підлягає задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2013 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Визнати відмову Міністерства доходів і зборів України щодо присвоєння чергового спеціального звання підполковнику податкової міліції ОСОБА_5 протиправною.

Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України в особі Міністра доходів і зборів України видати наказ про присвоєння підполковнику податкової міліції ОСОБА_5 (А-054278) чергового спеціального звання «полковник податкової міліції» з 30.04.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.