Постанова № 36119642, 16.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7975/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Мураховська А.І.

за участю сторін:

представника позивача - Варданян В.В. (по довіреності)

представника відповідача - Бачерікова Д.О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Універсал-1» до Південної митниці Міндоходів про визнання неправомірними дій, скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Приватне підприємство «Універсал-1» з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів про визнання неправомірними дій митного органу щодо проведення коригування митної вартості товарів за митною декларацією №500060001/2013/041111 від 19.09.2013 року, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610129/2 від 19.09.2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2013/00576.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві, оскільки митним органом безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування поданих позивачем документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару, а тому рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації мають бути скасовані.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях (аркуші справи 77-84), оскільки митний орган під час митного оформлення товару діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до чинного законодавства, подані позивачем документи містили розбіжності, а додаткових документів, за якими можливо було б встановити митну вартість товару позивачем не надано, а тому митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості цього товару та надана картка відмови в прийнятті митної декларації.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між Приватним підприємством «Універсал-1» та Компанією «MILAN SEEDS CORPORATION» (Індія) 17.06.2013 року укладений контракт №17/06/13, за яким Компанія «MILAN SEEDS CORPORATION» продає, а ПП «Універсал-1» отримує товар - ядра індійських земляних горіхів (без шкарлупи), кунжут або ізюм загальною кількістю 1000 т +/- 2% на підставі CIF (CFR) порт Одеса/Україна відповідно до специфікації кожної партії (аркуші справи 12-18).

В межах контракту №17/06/13 від 17.06.2013 року позивачем заявлено до митного оформлення товар - арахіс несмажений лущений Bold 60/70 не в первинній упаковці масою нетто 25,00 кг, нетто - 57000 кг, врожаю - жовтень 2012 року, дата виготовлення/пакування/ - липень 2013 року. Термін придатності - липень 2014 року. Торгівельна марка - не визначена. Виробник MILAN SEEDS CORPORATION. Країна виробництва Індія.

Вантаж був заявлений в електронному вигляді до митного оформлення 19.09.2013 року за митною декларацією №500060001/2013/041111 із зазначенням митної вартості - 77520 грн., що відповідає рівню 1360 долара США за 1 т (аркуші справи 128-129).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

Згідно із ст. 49, ст. 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Згідно із ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

З пояснень представника відповідача вбачається, що відповідно до «Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», затвердженого 13.12.2010 року наказом Державної митної служби України №1467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2011 року за №180/18918 програмний комплекс згенерував профіль ризику щодо можливого заниження митної вартості (аркуш справи 92).

Так, до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією №500060001/2013/041111 були подані, зокрема, зовнішньоекономічний контракт №17/06/13 від 17.06.2013 року, рахунок-фактуру (інвойс) №MSCEXP-020&021&022 від 01.08.2013 року, платіжні доручення №219 від 03.07.2013 року, №226 від 05.09.2013 року, копії митних декларацій країни відправлення №6744928 від 01.08.2013 року, №6744932 від 01.08.2013 року, №6744938 від 01.08.2013 року, цінову довідку ТПП України СИО-е №000930 від 13.09.2013 року, калькуляцію від 01.08.2013 року, проте зазначені документи мали розбіжності, а саме: в платіжних дорученнях №219 від 03.07.2013 року, №226 від 05.09.2013 року відсутнє посилання на інвойси та відсутні підписи та печатка, у копіях митних декларацій країни відправлення №6744928 від 01.08.2013 року, №6744932 від 01.08.2013 року, №6744938 від 01.08.2013 року зазначено номер інвойсу, що відрізняється від номеру інвойсу, поданого до митного оформлення (аркуші справи 130-178).

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів та зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності документа, поданого для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати додаткові документи та відомості, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

Враховуючи зазначені обставини та положення Митного кодексу України у митного органу цілком обґрунтовано виникли сумніви в достовірності наданих документів, що і стало підставою для звернення до декларанта з письмовою вимогою про надання протягом 10 днів додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару, інформацію біржових організацій про вартість сировини, які декларант зобов'язаний надати в силу ст. 53 Митного кодексу України, проте запитувані додаткові документи позивачем не були надані (аркуші справи 41-43).

Таким чином, враховуючи відсутність всіх документів, які б підтверджували митну вартість товару, не надання позивачем будь-яких додаткових документів на запит, в тому числі, будь-яких документів за власним бажанням, які спростовують виявлені розбіжності, митним органом правомірно, відповідно до приписів ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України не застосовано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

При цьому, відповідачем було проаналізовано цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби України на товари, що ввозились на митну територію України та встановлено, що митна вартість подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, складає 2,15 доларів США за кг нетто по МД №500060001/2013/0033991 від 09.08.2013 року, №500060001/2013/035109 від 19.08.2013 року, №500060001/2013/040925 від 18.09.2013 (аркуші справи 86-91).

Враховуючи відсутність у митного органу інформації щодо вартості операцій з ідентичним та подібним товаром, відповідно до вимог ст. 57-64 Митного кодексу України, з врахуванням проведених усних консультацій з декларантом, що зазначено в рішенні про коригування митної вартості, митним органом був застосований шостий резервний метод визначення митної вартості.

Таким чином, Південною митницею Міндоходів під час митного оформлення було скориговано митну вартість товару, а саме: визначено митну вартість товару у розмірі 2,15 доларів США за 1 кг, про що оформлено рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610129/2 від 19.09.2013 року (аркуші справи 33-34) та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2013/00576 (аркуші справи 179-180).

Крім того, 24.09.2013 року зазначений товар за ЕМД №500060001/2013/041946 випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету України сум податків та зборів відповідно митній вартості товару, визначеній митним органом згідно рішення про коригування митної вартості товару №500060001/2013/610129/2 від 19.09.2013 року.

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Проте, позивач не скористався правом, наданим йому відповідно до вищезазначеної норми Митного кодексу України.

Таким чином, враховуючи наявні розбіжності в наданих позивачем документах при розмитненні товару за МД №500060001/2013/041111, не надання позивачем всіх документів на обов'язкову вимогу митного органу, що не дало можливості відповідачу здійснити митне оформлення товару за ціною договору, наявність інформації в базі ЄАІС щодо розмитнення подібного товару за вищою ціною, ніж заявлена позивачем, суд вважає, що відповідачем додержано вимоги Митного кодексу України при митному оформленні зазначеного товару та правомірно скориговано його митну вартість.

Суд при прийнятті рішення по цій справі також враховує надання позивачем платіжних доручень до митного органу, які не містять печаток та підписів, що не дає можливості прийняти цей документ як належний доказ митної вартості товару та наявні невідповідності оплати коштів за товар умовам договору, зокрема, щодо попередньої оплати в розмірі 15% та повного розрахунку після відвантаження товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПП «Універсал-1» не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Універсал-1» до Південної митниці Міндоходів про визнання неправомірними дій митного органу щодо проведення коригування митної вартості товарів за митною декларацією №500060001/2013/041111 від 19.09.2013 року, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610129/2 від 19.09.2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2013/00576 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 16 грудня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида