Постанова № 36119534, 11.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 р. Справа № 804/1722/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представника позивача представника відповідача Домрачева Є.М. Фініченко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Україна" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Україна» (далі - позивач, ТОВ «Мікролайф-Україна») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2012р.: №0000852302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 221606,00грн.; №0000862302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 573738,75грн.; №0000872302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту від 07.09.2012р. № 2631/222/31384594 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Мікролайф-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р. Вважають дані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки дані рішення відповідачем були прийняті на підставі того, що податковим органом було встановлено порушення ТОВ «Мікролайф-Україна»: ст.44, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 221 606 грн., в тому числі за III квартал 2011 року у сумі 130 002 грн., за ІУ квартал 2011 року у сумі 91 604 грн.; п.п.14.1.13 п.14.1 ст. 14, п.189.9, п.189.11 ст.189, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 302 525 грн., в тому числі за липень 2011р. в сумі 13 831 грн., серпень 2011р. в сумі 12 842 грн., вересень 2011р. в сумі 12 446 грн., жовтень 2011р. в сумі 10 382 грн., листопад 2011р. в сумі 9 121 грн., грудень 2011р. в сумі 27 682 грн., січень 2012р. в сумі 3 712 грн., лютий 2012р. в сумі 939 грн., березень 2012р. в сумі 5 грн., квітень 2012р. в сумі 211 565 грн.; ст.121 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р., відповідно якої незабезпечення платником податків зберігання первинних облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копії при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 510 грн.; не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників до ТОВ «Мікролайф-Україна», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Мікролайф-Україна» та підприємствами - постачальниками, підприємствами - покупцями, здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст.215 ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. ТОВ «Мікролайф-Україна» не має права формувати податковий кредит та валові витрати, які сформовані за рахунок операцій з постачальниками товарів за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р., формувати податкові зобов'язання та валовий доход по реалізації цього товару на покупців за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р.; п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України, а саме податковим агентом ТОВ «Мікролайф-Україна» не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з сум виплат фізичній особі, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб в сумі 2101,65 грн.; п.п.3.1.6 п.3.1, п.3.4 р.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, зареєстрованого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020. На думку позивача, такий висновок не відповідає дійсності, оскільки, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином. Отже, висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість є необґрунтованими. Зазначає, що на момент проведення відповідачем перевірки первинні документи були вилучені в якості речових доказів по кримінальній справі, про що було повідомлено відповідача. На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р. призначено по справі судову бухгалтерську експертизу та зупинено провадження у адміністративній справі №804/1722/13 до одержання результатів судової бухгалтерської експертизи (а.с.117,т.1).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р., у зв'язку з тим, що 08.11.2013р. листом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 08.11.2013р. за вих.№1053/1054-13 адміністративна справа № 804/1722/13-а повернута до Дніпропетровського окружного адміністративного суду без виконання судово-економічної експертизи, було поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду (а.с.136,т.1).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. здійснено заміну відповідача Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (а.с.151,т.15).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставини викладені у позовній заяві підтвердив.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, позовні вимоги вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що висновки зазначені в акті від 07.09.2012р. № 2631/222/31384594 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Мікролайф-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р. є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 24.09.2012р.: №0000852302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 221606,00грн.; №0000862302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 573738,75грн.; №0000872302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «Мікролайф-Україна» 14.06.2001р. зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (а.с.45,т.1), з 21.06.2001р. перебуває на обліку в органах державної податкової служби (а.с.45,т.1), та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва № 04179336 від 22.06.2001р. (а.с.45,т.1).

З 10.08.2012р. по 31.08.2012р. на підставі направлень від 10.08.2012р. №565/22-2, №566/17-2, №568/22-3, виданих Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська головному державному податковому ревізору-інспектору відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Кривунь Наталії Валеріївні, головному державному податковому ревізору - інспектору відділу податкового контролю юридичних та фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Коцюбі Олені Іванівні, головному державному податковому ревізору - інспектору відділу організації перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД управління податкового контролю Зурабянц Ользі Мартиросовні, згідно із п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Мікролайф-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р. (а.с.44,т.1).

За результатами перевірки 07.09.2012р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська складено акт № 2631/222/31384594 (а.с.44-74,т.1), із змінами, внесеними рішенням від 20.09.2012р. вих.№26980/10/22-225 (а.с.15-22,т.1).

У ході виїзної планової перевірки ТОВ «Мікролайф-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р. було встановлено порушення ТОВ «Мікролайф-Україна»:

- ст.44, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 221 606 грн., в тому числі за III квартал 2011 року у сумі 130 002 грн., за ІУ квартал 2011 року у сумі 91 604 грн.;

- п.п.14.1.13 п.14.1 ст. 14, п.189.9, п.189.11 ст.189, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 302 525 грн., в тому числі за липень 2011р. в сумі 13 831 грн., серпень 2011р. в сумі 12 842 грн., вересень 2011р. в сумі 12 446 грн., жовтень 2011р. в сумі 10 382 грн., листопад 2011р. в сумі 9 121 грн., грудень 2011р. в сумі 27 682 грн., січень 2012р. в сумі 3 712 грн., лютий 2012р. в сумі 939 грн., березень 2012р. в сумі 5 грн., квітень 2012р. в сумі 211 565 грн.;

- ст.121 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р., відповідно якої незабезпечення платником податків зберігання первинних облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копії при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 510 грн.;

- не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників до ТОВ «Мікролайф-Україна», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Мікролайф-Україна» та підприємствами - постачальниками, підприємствами - покупцями, здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст.215 ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. ТОВ «Мікролайф-Україна» не має права формувати податковий кредит та валові витрати, які сформовані за рахунок операцій з постачальниками товарів за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р., формувати податкові зобов'язання та валовий доход по реалізації цього товару на покупців за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р.;

- п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України, а саме податковим агентом ТОВ «Мікролайф-Україна» не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з сум виплат фізичній особі, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб в сумі 2101,65 грн.;

- п.п.3.1.6 п.3.1, п.3.4 р.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, зареєстрованого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020 (а.с.73,т.1).

На підставі акту перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було винесено податкові повідомлення-рішення від 24.09.2012р.:

- №0000852302 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Україна" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 221606,00грн. (а.с.12,т.1);

- №0000862302 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Україна" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 573738,75грн., у тому числі за основним платежем 458991,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 114747,75грн. (а.с.13,т.1);

- №0000872302 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Україна" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. (а.с.14,т.1).

Як вбачається з акту перевірки, зазначено, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від підприємств-постачальників до ТОВ «Мікролайф-Україна», у зв'язку з не наданням до перевірки первинних документів за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р. (укладених договорів з постачальниками товарів, накладних на придбання товарів, актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів). Також до перевірки підприємством не були надані первинні документи, що підтверджують фактичну реалізацію товарів (робіт, послуг), а саме укладенні договори з покупцями, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші, у зв'язку з викраденням документів. Це свідчить про нереальність здійснення господарської діяльності.

Отже, відповідачем зроблено висновок про нереальність здійснення позивачем господарської діяльності, у зв'язку з ненаданням первинних документів, які були викрадені.

Судом встановлено, що в період проведення відповідачем виїзної документальної перевірки з 10.08.2012р. по 31.08.2012р. оригінали первинних документів позивача за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р. знаходились в якості речових доказів в рамках кримінального провадження №12012000000000358, відкритого за фактом викрадення офіційних документів позивача за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.357 КК України, що підтверджується листом Головного слідчого управління МВС України від 25.01.2013р. №1319/2-8736д (а.с.29,т.1).

Про зазначені обставини позивачем було повідомлено відповідача листом від 19.03.2012р., який отримано було відповідачем 22.03.2012р. (а.с.27,т.1).

Згідно п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п.85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що в період проведення відповідачем виїзної документальної перевірки з 10.08.2012р. по 31.08.2012р. оригінали первинних документів позивача за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р. знаходились в якості речових доказів в рамках кримінального провадження №12012000000000358, відкритого за фактом викрадення офіційних документів позивача за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.357 КК України, про що позивачем було повідомлено відповідача листом від 19.03.2012р., який отримано було відповідачем 22.03.2012р., суд приходить до висновку, що позивачем не були надані зазначені первинні документи з поважних причин, а тому відповідно до вимог п.85.9 ст. 85 Податкового кодексу України перевірка позивача повинна була перенестись до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Отже, висновок відповідача про нереальність здійснення позивачем господарської діяльності, у зв'язку з ненаданням первинних документів, які були викрадені є передчасним.

Таким чином, перевірка ТОВ «Мікролайф-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено від 07.09.2012р. № 2631/222/31384594, проведена відповідачем в порушення вимог п.85.9 ст. 85 Податкового кодексу України.

В ході судового розгляду судом також було встановлено, що між ТОВ «Мікролайф-Україна» та його контрагентами були укладені договори, згідно яких були виконані договірні обов'язки, сплачені кошти, що підтверджується банківськими виписками по рахункам, виписані видаткові та податкові накладні, складені акти прийому-передачі робіт та надання послуг, та рахунки-фактури.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз вищезазначених норм законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, у діях ТОВ «Мікролайф-Україна» при укладанні договорів була наявна господарська мета, що свідчить про фактичне здійснення господарських операцій.

Отже, доводи відповідача стосовно заниження ТОВ «Мікролайф-Україна» податку на прибуток підприємств та заниження податку на додану вартість є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Також, необхідно зазначити, що відповідно до п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Оцінуючи, усі доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень зазначених в акті перевірки від 07.09.2012р. № 2631/222/31384594 (із змінами, внесеними рішенням від 20.09.2012р. вих.№26980/10/22-225) про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Мікролайф-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р., а тому податкові повідомлення-рішення від 24.09.2012р.: №0000852302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 221606,00 грн.; №0000862302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 573738,75 грн.; №0000872302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 2294,00 гривень.

Керуючись нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р., ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 24.09.2012р. №0000852302 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Україна" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 221606,00грн.; №0000862302 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Україна" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 573738,75грн., у тому числі за основним платежем 458991,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 114747,75грн.; №0000872302 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Україна" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Україна" в рахунок повернення судового збору 2294,00грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2013 року

Суддя Н.Є. Куделько