Постанова № 36119104, 11.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013 року Справа № 904/6357/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознюк Є.В., представник, довіреність №14-61 від 22.03.13;

від відповідача: Перепелка С.В., представник, довіреність №1169 від 02.09.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 року у справі № 904/6357/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 8 825 777,45 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013р. (судя Назаренко Н.Г.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" основний борг в розмірі 7 478 209,40 грн. , пеню - 394 217,48 грн. , інфляційні втрати - 10 587,31 грн. , 3% річних - 250 338,25 грн., 7% штрафу - 523 474,66 грн. ; витрати по сплаті судового збору - 68 820,00 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 168 950,35 грн. відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване порушенням умов договору щодо оплати за поставлений товар відповідачем перед позивачем, обґрунтованістю нарахування 3% річних та інфляційних. Зменшуючи розмір пені, суд скористався своїм правом, передбаченим ст..83 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013р. в частині , якою відмовлено у стягненні пені - 168 950,35 грн .

Не погодившись з рішенням суду Позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що правомірно та на підставі Договору № 05/47-БО-12 від 07.01.12 нарахував пеню Відповідачу. Позивач наголошує, що відповідно до ст.. 233 ГК України, зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду. При цьому суд має враховувати:

- ступінь виконання зобов'язання боржником. Суд повинен узяти до уваги даний факт, незважаючи навіть на те, що часткове виконання є неналежним. Зменшення розміру штрафних санкцій має бути мінімальним, якщо боржник не починав виконання своєї частини зобов'язання;

- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні. У разі вирішення питання стосовно зменшення розміру штрафних санкцій повинен бути врахований майновий стан боржника і кредитора;

- не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Бюджетом України та фінансовим планом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який затверджений Кабінетом міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу.

Внаслідок недоотримания та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ Позивач змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних. Єдиним джерелом часткової компенсації понесених Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України"втрат є стягнення з боржників пені у розмірі передбаченої умовами Договорів.

Загальна сума заявлених пені, 3% річних, інфляційних не компенсує повністю збитків від сплати відсотків за комерційними кредитами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що прострочення зобов'язання виникло в зв'язку з відсутністю коштів та неприбутковості підприємства та в обґрунтування своєї позиції зазначило, що:

- за перше півріччя 2013р. Відповідач отримав збиток від виробничої діяльності 10 869,20 грн.;

- значна частина майна підприємства знаходиться у податковій заставі, і унеможливлює оформлення банківського кредиту;

- накладений арешт на всі грошові кошти які містяться на рахунках та підлягають примусовому стягненню відповідно до наказу господарського суду від 27.02.2012р. № 39/5005/168/2012 та зведеного виконавчого провадження № 22-1 від 25.02.2003р.

На підставі викладеного Відповідач просить залишити рішення суду без змін.

В доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу, Відповідач надав розрахунок фактичного обсягу заборгованості перед НКП «Нікопольтеплоенерго» по різниці в тарифах для бюджетних організацій та інших суб'єктів господарювання за період 2012 - 10 місяців 2013р.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

07.02.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" року укладено договір № 05/47-БО-12 про закупівлю природного газу та додаткову угоду № 1 до даного Договору від 27.06.2012 року.

Згідно п.1.1 Договору Продавець зобов'язується поставити Покупцеві природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), далі - газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Згідно п.1.2. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 27.06.2012р. , Продавець передає Покупцю в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ в обсязі до 1 918 818 тис. куб.м., у тому числі по місяцях.

Як вбачається з п.3.1. Договору ціна за 1000 куб.м природного газу з ПДВ складає 3509,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 0%.

Відповідно до п. 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 27.06.2012р. ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3 509,00 грн без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та продукту на додану вартість. До сплати за 1 000 куб.м природного газу - 3 509,00, крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4 295,02 грн.

Крім того, до ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, який становить 265,10 грн., крім того ПДВІ - 20 % - 53,02 грн., всього з ПДВ -318,12 грн.

До сплати за 1 000 куб.м природного газу - 3 844,28 грн., крім того ПДВ - 20% - 768,86 грн., всього з ПДВ - 4 613,14 грн.

Ціна договору (сума договору) складається з суми вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату укладення цієї угоди становить - 7 376 473,66 грн., крім того ПДВ - 101 735,74 грн., разом з ПДВ - 7 478 209,40 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 5.1. Договору Сторони погодили термін поставки газу з 01.01.12р. року по 31.12.12 р. включно.

На виконання умов договору Позивач протягом лютого - квітня 2012 року поставив, а Відповідач прийняв природний газ у загальному обсязі 1 918,818 тис.куб.м. на загальну суму 7 478 209,40 грн.

Факт поставки газу на вказану суму підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 29.02.2012р. на суму 3 529 102,59 грн., від 31.03.2012р. на суму 2 802 115,83 грн., від 30.04.2012р. на суму 1 146 990,98 грн. та не заперечується відповідачем.

Акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень на скріплені печатками підприємств сторін

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав - суму боргу за поставлений товар не сплатив. Заборгованість складає 7 478 209,40 грн., яка обґрунтовано стягнута судом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору, позивач нарахував 3% річних - 250 338,25 грн. за період з 15.03.2012р. по 17.05.2013р., інфляційні втрати в сумі 10 587,31 грн. за період з 16.02.2012р. по 15.03.2012р.

Розрахунок позивачем здійснено правильно та вимоги в цій частині обгрунтовано задоволені судом.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов п. 4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню 563 167,83 грн. за період з 15.03.2012р. по 17.05.2013р. та 7 % штрафу в сумі 523 474,66 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу задоволенні судом у повному обсязі.

Що стосується пені то господарський суд зменшив її розмір на 30% та стягнув 394 217, 48 грн.. пені

Господарський суд, зменшуючи на 30 % розмір пені, прийняв до уваги те, що підприємство відповідача не є прибутковою організацією.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду в цій частині з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Як вбачається з матеріалів справи основною причиною порушення зобов'язання відповідачем є велика кредиторська заборгованість, яка складає 11 854 570, 46 грн. та невідшкодування Державою різниці в тарифах. Дана заборгованість утворилась через несвоєчасні і не в повному обсязі платежі бюджетних організацій та інших суб'єктів господарювання за спожиту теплову енергію, борги яких станом на 2012 рік складають: бюджетних установ - 6 357 712, 72 грн., інших -1 080 198,85 грн., а також 10 місяців 2013р. бюджетних установ - 3 802 114, 95 грн., інших -614 543,94 грн. Всього - 11 854 570, 46 грн. У 2012 році не відшкодовано 7 437 900 грн., за 10 місяців 2013р. - 4 416 600 грн.

Те, що єдиним видом діяльності відповідача є вироблення та постачання теплової енергії і саме з коштів отриманих за надані послуги відповідач здійснює розрахунки з кредиторами, велика заборгованість населення, бюджетних установ, невідшкодування різниці в тарифах, які не покривають витрат відповідача на вироблення теплової енергії свідчать про об'єктивну неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань в повному обсязі і в установлений строк.

Крім того, колегія судді приймає до уваги, що відповідачем приймаються заходи для стягнення заборгованості із споживачів за надані послуги з теплопостачання з метою подальшого здійснення розрахунків з позивачем по справі та враховуючи, що відповідач не має іншого доходу крім як від споживачів його послуг колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду в частині зменшення розміру неустойки.

З урахуванням зазначеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 року у справі № 904/6357/13 залишити без змін.

повний текст постанови складено 16.12.2013року.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха