Рішення № 36119001, 12.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/74/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 Справа № 908/3750/13

за позовом: публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до відповідача: Якимівської центральної районної лікарні (72500 Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Леніна, 30)

про стягнення 25403,63 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Фоменко Б.О., довіреність № 2153 від 24.10.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 15.11.2013 року звернулося публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» до відповідача - Якимівської центральної районної лікарні про стягнення 25522,98 грн., які складаються з: 24904,88 грн. основного боргу, 7,31 грн. інфляційних втрат, 245,17 грн. 3% річних та 365,17 грн. пені. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ст.ст. 33, 36 Закону України «Про телекомунікації», ст.ст. 526, 625 ЦК України, статті 193, 216, 231, 232 ГК України та умови договору № 1 від 01.02.2006 р.

Ухвалою суду від 18.11.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3750/13. Справі присвоєно номер провадження 18/74/13, судове засідання призначено на 04.12.2013 р.

В судовому засіданні 04.12.2013 р. заява позивача про уточнення розміру заявлених до стягнення сум (позовних вимог) задоволена; з урахуванням чого, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з Якимівської центральної районної лікарні 25403,63 грн., які складаються з: 24904,88 грн. основного боргу, 7,31 грн. інфляційних втрат, 245,17 грн. 3% річних та 246,27 грн. пені. Розгляд справи відклався на 12.12.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2013 р. підтримав уточненні позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився; про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Матеріали справи містять поштове повідомлення від 19.11.2013 р., відповідно до якого копію ухвали про порушення провадження у справі та призначення судового засідання було отримано уповноваженим представником Якимівської центральної районної лікарні - 21.11.2013 р. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 12.12.2013 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 1.2 Статуту позивача, затвердженого 08.10.2013 р. позачерговими загальними зборами акціонерів (протокол № 12), публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства «Українське державне підприємство електрозв'язку «Укртелеком», відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства «Утел» відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі начальника Центру телекомунікаційних послуг (підприємство зв'язку, правонаступником якого є - позивач) та Якимівська центральна районна лікарня (споживач, відповідач у справі) 01.01.2006 р. уклали договір № 1 про надання послуг електрозв'язку (далі - договір).

Згідно із п. 2.1.1 договору, позивач, відповідно до умов договору, зобов'язався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

Пунктом 3.2.8. договору визначено, що відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до п. 4.2 договору споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитною системою оплати.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Підпунктом 6 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012 р. встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги.

З січня 2013 р. по жовтень 2013 р. позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надав за цей період відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується відповідними рахунками-актами за телекомунікаційні послуги, які залучено до матеріалів справи.

Внаслідок ненадходження грошових коштів від споживача за надані послуги, супровідним листом вих. № 33/4-2040 від 10.10.2013 р. позивач повторно направив відповідачу рахунки на оплату наданих телекомунікаційних послуг за період з січня 2013 р. по жовтень 2013 р.

Зазначений супровідний лист та рахунки були отримані представником відповідача 24.10.2013 р., про що свідчить поштове повідомлення (ар.с. 46).

Відповідач виставлені позивачем рахунки за надані послуги не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість за договором в сумі 24904,88 грн.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання та факт несплати у визначений зобов'язанням термін наданих послуг з січня 2013 р. по жовтень 2013 р. на суму 24904,88 грн., документально підтверджений в судовому засіданні представником позивача, а також підтверджується актом взаємозвірки розрахунків за надані телекомунікаційні послуги від 22.10.2013 р. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 24904,88 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 7,31 грн. втрат від інфляції за травень 2013 р., 3 % річних за період часу з 21.02.2013 р. по 31.10.2013 р. у розмірі 245,17 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в Інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 р.

Надані позивачем розрахунки втрат від інфляції та 3 % річних суд визнав виконаними вірно, а вимоги про стягнення з відповідача 7,31 грн. втрат від інфляції за травень 2013 р. та 3 % річних за період часу з 21.02.2013 р. по 31.10.2013 р. у розмірі 245,17 грн., такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п. 5.8 договору обумовили, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до розрахунку позивача, за період часу з 21.05.2013 р. по 31.10.2013 р. сума пені становить 246,27 грн. Наданий розрахунок суд вважає вірним, а вимогу позивача про стягнення з відповідача суми пені такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача.

З огляду на вище зазначене, позов задовольняється повністю.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Якимівської центральної районної лікарні (72500, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Леніна, буд. 30, код ЄДРПОУ 01993032) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385, р/р 26002364 у ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (м. Запоріжжя) , МФО 313827) 24904,88 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот чотири грн. 88 коп.) основного боргу, 246,27 грн. (двісті сорок шість грн. 27 коп.) пені, 7,31 грн. (сім грн. 31 коп.) втрат від інфляції, 245,17 грн. (двісті сорок п'ять грн. 17 коп.) 3 % річних. Видати наказ.

3. Стягнути з Якимівської центральної районної лікарні (72500, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Леніна, буд. 30, код ЄДРПОУ 01993032) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385, р/р 26009408 у ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (м. Запоріжжя) , МФО 313827) 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.). Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17 грудня 2013 р.