Рішення № 36117469, 17.12.2013, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3201/13-ц

номер провадження 2/695/1267/13

17 грудня 2013 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд

Черкаської області

у складі: головуючого судді Мозгової О.А.

при секретарі Матвєєвій О.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особиОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Золотоніського міськвиконкому, Черкаської області про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до кредитного договору № СSА0GК00000046 від 26.06.2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у сумі 20 200 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16,8 % на рік з остаточним терміном повернення 23.06.2022 року.

У забезпечення виконання умов вищевказаного договору кредитного договору між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем 26.06.2007 року було укладено договір іпотеки № СSА0GК00000046 згідно з умовами якого банком прийнято від відповідача в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 70,40 кв.м., житловою площею 19,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки (квартири) дорівнює 20200 грн.

Згідно з умовами укладеного договору відповідач взяв на себе зобов»язання здійснювати погашення заборгованості в наступному порядку: щомісяця в період сплати ОСОБА_3 повинна надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

У зв»язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов»язань за кредитним договором станом на 07.08.2013 року утворилася заборгованість в сумі 31 074,02 грн. Позивач неодноразово направляв відповідачу повідомлення про порушення зобовязання, але вона залишила їх без відповіді та задоволення, і до теперішнього часу заборгованість не сплатила.

Тому, ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення квартири в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СSА0GК00000046 від 26.06.2007 року.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив позов задоволити: звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 70,40 кв.м., житловою площею 19,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особо-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови з проведенням дій щодо оформлення та з дотриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити всіх громадян, які зареєстровані і проживають у вищевказаній квартирі та зобов»язати їх знятися з реєстрації. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Золотоіського міськвиконкому ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, всебічно, повно та об»єктивно з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними доказами в справі приходить до висновку що позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Золотоніського міськвиконкому, Черкаської області про звернення стягнення підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 26 червня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № СSА0GК00000046. Згідно умов вищевказаного договору позивач надав кредит у розмірі 20 200 грн. строком до 23 червня 2022 року зі сплатою відсотків за користування кредитом за строковою заборгованістю в розмірі 16,08 % річних, за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості 28,7 % річних, а відповідач взяв на себе зобовязання погашати отриманий кредит щомісячно і відсотки за його використання. (а.с. 20-25копія кредитного договору).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Тобто, договір це домовленість, що свідчить про волевиявлення сторін та узгодженість їх дій.

За своєю юридичною природою договір є інститутом добровільного виконання зобовязань з метою досягнення результату, задля якого був укладений договір, і якого намагаються досягти сторони у договорі шляхом вчинення певних дій.

У звязку з цим, через умови договору закладена поведінка боржника, яку вправі вимагати кредитор від боржника. У разі відхилення боржником від поведінки, встановленої договором, кредитор, керуючись фактом виникнення цих обставин, може вимагати від боржника виконання його обовязку шляхами, передбаченими договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина третя ст.1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

З метою належного виконання зобов»язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3 26.06.2007 року було укладено договір іпотеки № СSА0GК00000046 згідно з умовами якого банком прийнято від відповідача в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 70,40 кв.м., житловою площею 19,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається.

У зв»язку з порушенням умов кредитного договору ПАТ КБ «Приватбанк» на адресу відповідача 15.06.2013 р. було направлено вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором та повідомлено, що у разі несплати, банк буде змушений звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказана вимога відповідачкою виконана не була.(а.с. 15).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» право звернення на предмет іпотеки до строку погашення кредиту у випадках порушення зобов»язань за кредитним договором, виникає у іпотекодержателя в момент настання терміну виконання зобов»язання по кредитному договору.

Згідно ст. 33 ЗУ Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на підставі договору здійснюється згідно із:

1.застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі;

2.окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У випадку, якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. ч.1 ст. ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд приходить до висновку, що позивач вжив усіх передбачених законом та договором заходів для належного повідомлення відповідачки про порушення нею умов договору, набувши право звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто квартиру загальною площею 70,40 кв.м., житловою площею 19,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 підлягають задоволенню, так як відповідач не виконує взяті на себе зобовязання, а позивач згідно іпотечного договору № СSА0GК00000046 від 26.06.2007 року набув права звернути стягнення на предмет іпотеки.

На час укладення кредитного договору № СSА0GК00000046 та договору іпотеки 26.06.2007 року у спірному будинку неповнолітні діти зареєстровані не були.

Відповідно до п. 18.12 договору іпотеки № СSА0GК00000046 ОСОБА_3 зобов»язалася на період дії даного договору не прописувати малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб пенсійного віку у нерухоме майно, що є предметом іпотеки. (а.с.32).

Згідно роз»ясень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд має враховувати, що відповідно до ч. 4 ст. 9 ст. 109 ЖК України, статей 39,40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку встановленому законом. При цьому, суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

Що стосується позову в частині зняття відповідача із реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, то в задоволенні позову в цій частині суд вважає за необхідне відмовити виходячи з наступного. Позивач не пред»явив позов до територіального органу державної міграційної служби України про зняття відповідача із реєстраційного обліку. Даний орган не приймав участі в розгляді даної справи. Тому, суд позбавлений можливості зобов»язати вищевказаний орган зняти з реєстрації відповідача. Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про виселення. Оскільки, відповідач підлягає виселенню із займаного ним житлового приміщення без надання іншого жилого приміщення на підставі рішення суду, то це є підставою для зняття з реєстрації відповідача відповідно до вищевказаного Закону.

Згідно вимог ст.ст. 27-30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, приймаючи до уваги пояснення сторін, наданих в судовому засіданні, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить висновку, що позовні вимоги необхідно задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 526, 589, 590, 610, 626, 627, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 27-30, 212 ЦПК України, ст. ст. 12, 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Золотоніського міськвиконкому, Черкаської області про звернення стягнення задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СSА0GК00000046 від 26.06.2007 року звернути стягнення на квартиру загальною площею 70,40 кв.м., житловою площею 19,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають у квартирі що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності .

В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» щодо зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір в сумі 540,14 грн. сплачений позивачем при подачі позовної заяви.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: О.А. Мозгова