Справа № 760/20252/13-а
№ 2-а-610/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2013 року Солом'янський районний суд м.Києва в складі:
головуючогосудді - Кушнір С.І.
при секретарі - Загородній І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, в якому просив визнати не чинним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу ОСОБА_2, оформлене протоколом засідання вказаної комісії №6 від 05.07.2013 р. та зобов'язати Міністерство оборони України та Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 20-ти місячного грошового забезпечення ОСОБА_2 як особі, звільненої з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період служби.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_2 є військовим пенсіонером, який звільнився з військової служби 31.10.1995 р. Під час перебування на військовій службі в 1987 р. виконував військовий обов'язок з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
12.03.2013 р. позивача ОСОБА_2 було визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК від 18.03.2013 р. та посвідченням інваліда 3 групи.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Причиною інвалідності позивача ОСОБА_2 є захворювання серця, отримане під час виконання військового обов'язку з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі ч.2 ст.16 Закону.
У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги через настання інвалідності, пов'язаної із проходженням військової служби.
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби 30.07.2013 р. позивачу було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, позивач вважає таку відмову неправомірною та просить її скасувати, тому звернувся з даним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві.
Представник відповідача Міністерства оборони України в судовому засіданні заперечував проти позову та пояснив, що під час військової служби життя і здоров»я позивача підлягало державному обов»язковому страхуванню на підставі ст.16 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а порядок та умови такого страхування були визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про умови державного обов»язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов»язаних, призваних на збори, і порядок виплати їм та членам їх сімей страхових сум» від 19.08.1992 р. № 488. Виплата страхових сум проводилась НАСК «ОРАНТА» за рахунок коштів державного бюджету, що виділялися Міністерству оборони, з дня настання страхової події, яка визначена законом. На час звільнення позивача, а саме 31.10.1995 р. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не передбачав виплат одноразової грошової допомоги. Міністерство оборони України діяло у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений законами України, актами Кабінету Міністрів України, а тому не порушило і не могло порушити права позивача. Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби не є юридичною особою, а входить до складу Міністерства оборони України.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 31.10.1995 року, позивача ОСОБА_2 звільнено з військової служби.
Первинно ІІІ групу інвалідності, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу ОСОБА_2 встановлено з 12.03.2013 року, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК.
Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби№6 від 18.06.2013 р. затвердженого 05.07.2013 р. відмовлено ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на день його звільнення діяла ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачала державне обов»язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року було затверджено "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".
Положеннями ч. 2 вказаної постанови було установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Вказана норма права передбачає, що затверджений цією постановою Порядок застосовується у разі, зокрема, настання інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року.
Тобто, ч. 2 постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 499 пов'язує можливість застосування затвердженого нею Порядку із датою настання інвалідності, а не з датою звільнення особи з військової служби.
З огляду на те, що ОСОБА_2 було встановлено третю группу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, лише 18.03.2013 року, тобто після 01 січня 2007 року, суд приходить до висновку про те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Порядку, затвердженого постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 499.
Факт звільнення позивача з військової служби у 1995році не впливає на призначення йому такої допомоги, адже положеннями ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пп. 2 п. 1 Порядку передбачено виплату допомоги на оздоровлення у разі настання інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від дати звільнення з неї.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2 просив суд визнати не чинним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу ОСОБА_2, оформлене протоколом засідання вказаної комісії №6 від 18.06.2013 р., затвердженого 05.07.2013 р. та зобов'язати Міністерство оборони України та Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 20-ти місячного грошового забезпечення.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки вразі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З огляду на вказані норми процесуального права та встановлену п.п. 3, 5, 7 Порядку процедуру виплати одноразової грошової допомоги, те, що комісія з розгляду питань, пов»язаних із призначенням та виплатою грошової допомоги входить до складу Міністерства оборони України, суд вважає, що належним способом захисту порушеного Міністерством оборони України права позивача на отримання вказаної допомоги є визнання протиправним рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 18.06.2013 р. № 6, затвердженого 05.07.2013 р. в частині відмови ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов»язання Міністерства оборони України призначити ОСОБА_2 - одноразову грошову допомогу в розмірі 20 місячного грошового забезпечення, як особі звільненої з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період служби.
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб", ст. ст. 9, 11,69-71,86,99, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 18.06.2013 р. № 6, затвердженого 05.07.2013 р. в частині відмови ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов»язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в розмірі 20 місячного грошового забезпечення, як особі звільненої з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період служби.
В решті позову відмовити.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили післяз акінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяСолом'янського
районного суду м. Києва С.І. Кушнір
Судове рішення № 36115734, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 09.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/20252/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: