Рішення № 36115416, 11.12.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29502/13-ц

Провадження №2/761/9306/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Жигня І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікол» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікол», в якому просила стягнути з останнього 44 332,40 грн. суму заборгованості по виплаті заробітної плати за березень 2013 року; 76 488,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що працювала в ТОВ «Мікол» з 16 грудня 2009 року по 03 травня 2011 року на посаді інженера з проектно - кошторисної роботи, з 04.05.2011 року переведена на посаду начальника кошторисно - договірного відділу, з 01.11.2012 року переведена на посаду керівника кошторисно - договірної групи, в зв'язку із зміною організаційної структури підприємства.

20 березня 2013 року була звільнена з посади за власним бажанням, відповідно до п. 3 ст. 38 КЗпП України, в зв'язку із порушенням законодавства про працю, на підставі Наказу № Мі/К-000156.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП України ТОВ «Мікол» не виплатило ОСОБА_1 всіх сум, що належать їй в день звільнення. За наведених обставин, Позивач вважає, що відповідачем порушено її права, та просить задовольнити позов в заявлений нею спосіб.

В судовому засіданні позивач позов з викладених у ньому підстав підтримала, просила задовольнити в повному обсязі з урахуванням уточнень. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін, та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працювала в ТОВ «Мікол» з 16 грудня 2009 року по 03 травня 2011 року на посаді інженера з проектно - кошторисної роботи, з 04.05.2011 року переведена на посаду начальника кошторисно - договірного відділу, з 01.11.2012 року переведена на посаду керівника кошторисно - договірної групи, в зв'язку із зміною організаційної структури підприємства.

Посадовий оклад ОСОБА_1 складав 9800,00 грн., що підтверджується довідкою від 20 березня 2013 року №236/02 (а.с. 10).

20 березня 2013 року була звільнена з посади за власним бажанням, відповідно до п. 3 ст. 38 КЗпП України, в зв'язку із порушенням законодавства про працю, на підставі Наказу № Мі/К-000156 (а.с. 9).

Як встановлено в судовому засіданні в день звільнення ОСОБА_1, ТОВ «Мікол» не здійснило з нею розрахунків й не виплатило всіх належних до сплати позивачу сум.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовій виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь - яким строком.

Крім того, відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Таким чином, з відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 44 332,40 грн. - заборгованість з виплати заробітної плати.

З п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вбачається, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про оплату праці», зокрема, до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, належать: виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналізуючи норми ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та ст. 117 КЗпП України, слід дійти висновку про те, що відносини стосовно виплати заробітної плати за своєю правовою природою є трудовими, а за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі / календарні /дні на число відпрацьованих робочих днів / годин/, а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Середньоденна заробітна плата складає: 9 800,00 грн. (лютий 2013 року) + 9 800,00 (січень 2013 року): 41 робочий день за два місяці (20 робочих днів у лютому 2013 року та 21 робочий день у січні 2013 року) = 478 грн. 05 коп.

Період не виплати належної заробітної плати з 20.03.2013 року по 08.11.2013 року (день звернення до суду), а саме: березень 2013 року - 7 робочих днів, квітень 2013 року - 22 робочих дня, травень 2013 року - 19 робочих днів, червень 2013 року - 18 робочих днів, липень 2013 року - 23 робочих днів, серпень 2013 року - 21 робочий день, вересень - 21 робочий день жовтень 2013 року - 23 робочих дня, листопад 2013 року - 6 робочих днів, разом 160 робочих днів.

Враховуючи вищезазначене, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені Позивача розраховується наступним чином: 478 грн. 05 коп. * 160 робочих днів = 76 488 грн. 00 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 76 488,00 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Як вбачається із змісту ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження відсутності вини у діях ТОВ «Мікол» щодо не проведення останнім своєчасного розрахунку із Позивачем, відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікол» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 47, 94, 116, 117, 233 КЗпП України, 10, 11, 57-60, 64, 74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікол» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікол» (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 7, код ЄДРПОУ 21570210) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за березень 2013 року в розмірі 44 332,40 грн. без урахування податків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікол» (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 7, код ЄДРПОУ 21570210) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 76 488,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікол» (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 7, код ЄДРПОУ 21570210) на користь держави судовий збір у розмірі 1208,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя