Рішення № 36114379, 18.11.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12669/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"18" листопада 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Ликсової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4, треті особи Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей Іваничівської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв»язку з вибуттям на інше постійне місце проживання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом у якому просять визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 у зв»язку з вибуттям на інше постійне місце проживання.

Вимоги мотивують тим, що власником особового рахунку на жилу площу в квартирі АДРЕСА_1 є позивачка ОСОБА_1 Відповідачка ОСОБА_3 є донькою сина позивачки ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 у віці 9 місяців та вибула на постійне місце проживання до своєї матері ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2. З того часу остання жодного разу у спірній квартирі не з'являлася, її особистих речей у квартирі не має.

Всі обов»язки, що випливають з обслуговування спірної квартири покладені на позивачів, а тому оплата вартості житлово-комунальних послуг та інших платежів за ОСОБА_3, яка не користується даним приміщенням, покладаються на позивачів, що для позивачів є обтяжливим.

ОСОБА_4 з малолітньою донькою ОСОБА_3 залишила спірне житлове приміщення добровільно, вони постійно мешкають за зазначеною адресою в АДРЕСА_2, дана квартира за їхнім місцем проживання житловою площею 17,1 кв.м. на праві спільної власності з 15.06.1995 р. належить матері малолітньої відповідачки та її бабусі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.10.2013 р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Службу у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с. 69, 70).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представники позивачки ОСОБА_1 підтримали позов та викладені у ньому обставини.

Законний представник малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, у зв'язку з чим суд, з урахуванням думки позивача та представників позивачки, вважає за можливе розглянути справу у відсутності законного представника малолітньої відповідачки та відповідно до ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи Дніпровського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в м. Києві в судове засідання не з»явився, третя особа суду надала заяву з проханням розглянути справу у відсутності їхнього представника.

Представники третіх осіб Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей Іваничівської районної державної адміністрації та Служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи треті особи були повідомлені належним чином, про причини представників суд повідомлено не було.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2, представників позивачки ОСОБА_1, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ордер на спірне житлове приміщення був виданий 28.06.1963 р. виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих на ім»я ОСОБА_6 та членів його сім»ї: дружини ОСОБА_1 та синів ОСОБА_2 і ОСОБА_8 (а.с. 13).

Як убачається з матеріалів справи, договір найму на квартиру АДРЕСА_1, згідно розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 01.06.2004 р. № 659, укладений з позивачкою ОСОБА_1 складом сім»ї із трьох осіб у зв»язку зі смертю квартиронаймача ОСОБА_6 (а.с.12).

Відповідно довідки ЖРЕО № 408 по формі № 3 від 24.04.2013 р. за № 652, у спірній квартирі зареєстровані позивачка ОСОБА_1, її син - позивач ОСОБА_2 та відповідачка - малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дата реєстрації останньої - з 20.01.2009 р. (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про народження, батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 16). Останній є сином позивачки ОСОБА_1 (а.с. 17).

Батько малолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4. (копія свідоцтва про смерть - а.с.18)

3гідно ст. 64 Житлового кодексу України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Як визначено у частині другій статі 107 Житлового кодексу України, у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім»я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім»ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із пояснень позивача ОСОБА_2 та представників позивачки ОСОБА_1, малолітня ОСОБА_3, в інтересах якої діє її мати ОСОБА_4, постійно не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з осені 2009 року, особисті речі відповідачки у квартирі відсутні, дитина вибула на інше постійне місце проживання за адресою мешкання своєї матері в АДРЕСА_2, матір відповідачки спірним житлом не цікавиться, вселитись туди не намагалась, витрат по його утриманню не здійснює, будь-яких угод з приводу користування спірною квартирою із законним представником малолітньої дитини не укладалось.

Дані обставини підтверджені в судовому засіданні підтверджені показами свідків та письмовими доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні у якості свідка представник позивачки ОСОБА_9 засвідчив, що він є сином позивачки та братом позивача, відповідачка є його племінницею, ОСОБА_4 - колишня жінка його померлого брата. ОСОБА_4 у спірній квартирі ніколи постійно не проживала, за життя його брата періодично навідувалась, сварилась зі своїм чоловіком та поверталась на Волинь. Останній раз він (свідок) бачив дитину в кінці літа 2009 року. На початку листопада 2009 року ОСОБА_4 приїхала без дитини зі своєю матір»ю та якимось хлопцем, забрала всі свої і дитячі речі та залишила квартиру, з того часу не з»являлась. Перешкод ОСОБА_4 у проживанні ніхто не чинив, навпаки, сварки були з боку ОСОБА_4, якій не подобалось спільне проживання з його літньою та хворою матір»ю. З їхньою сім»єю ОСОБА_4 ніколи не спілкувалась та ніколи нічого їм не пояснювала. У травні 2009 року він їздив додому до ОСОБА_4 в с.м.т. Іваничі, будинок де проживає ОСОБА_4 з ОСОБА_3 має чотири кімнати.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що позивачка є її бабуся, позивач - її батько. ОСОБА_4 з дитиною з 2009 р. у спірній квартирі не проживають, всі свої речі забрали та виїхали. Вона (свідок) їздила в с.м.т. Іваничі на весілля в 2008 р. та на хрестини ОСОБА_3 у 2009 р. В квартирі АДРЕСА_5, яка є двокімнатна, одна з яких прохідна, живуть позивачі. Вона особисто бачила, як осінню 2009 р. матір відповідачки виселялась зі спірного житла, забравши всі речі, з того часу ОСОБА_4 та дитина у спірній квартирі не з»являлись. Проживає відповідачка ОСОБА_3 зі своєю матір»ю в с.м.т. Іваничі у великому приватному будинку, який має чотири кімнати, там є опалення, водопровід, власниками будинку є ОСОБА_4 та її матір.

Свідок ОСОБА_11 засвідчила, що вона є сусідка позивачки по площадці, часто буває вдома у ОСОБА_1 ОСОБА_4 з»являлась у спірній квартирі, як гостя, постійно там не жила, бачила її періодично лише 5-6 разів до літа 2009 р. Після смерті ОСОБА_5 десь літом-осінню 2009 р. бачила ОСОБА_4, з нею були жінка та чоловік, вони забирали зі спірної квартири речі.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона мешкає двома поверхами вище над позивачами, перевідує ОСОБА_1 Вона ОСОБА_4 бачила двічі, а після смерті ОСОБА_5 не зустрічала жодного разу. З пояснень позивачки, ОСОБА_4 проживає на Волині.

Свідок ОСОБА_14 засвідчила, що вона є невісткою позивачки, один раз вона їздила до ОСОБА_4 на хрестини ОСОБА_3 на Волинь в с.м.т. Іваничі де вони проживають, будинок там має всі зручності для проживання, є опалення, туалет, ванна. Всі свої та дитячі речі зі спірної квартири ОСОБА_4 вивезла та звільнила квартиру добровільно вже після смерті ОСОБА_5 осінню 2009 р., вона (свідок) при цьому була присутня. Постійно ОСОБА_4 ніколи не проживала по АДРЕСА_1, була там з дитиною лише наїздами на нетривалий час.

За повідомленням Дитячої поліклініки № 2 Дніпровського району м. Києві від 13.01.2012 р., дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, у віці 9 місяців вибула на постійне місце проживання до батьків матері за адресою: АДРЕСА_2; останнє звернення за медичною допомогою до дитячої поліклініки № 2 у вересні 2009 р.; в реєстратурі дитячої поліклініки № 2 амбулаторна картка дитини ОСОБА_3 відсутня (а.с. 22).

З повідомлення Служби у справах дітей Іваничівської районної державної адміністрації № 0100 від 03.04.2013 р. вбачається, що малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матір»ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації. Квартира житловою площею 17,1 кв.м. на праві спільної власності належить матері малолітньої та її бабусі з 15 червня 1995 року. Малолітня дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, мати приділяє належну увагу навчанню та вихованню дитини. В помешканні за вказаною адресою АДРЕСА_2, де проживає малолітня, чисто, затишно, охайно. Дитина має необхідний одяг, взуття, предмети гігієни; облаштовано дитяче ліжко та куточок для ігор, є дитячі іграшки, дитяча література. Матеріально забезпечує малолітню ОСОБА_3 її мати, яка працює з 19 листопада 2011 р. в ТОВ «Торговий Дім Нафтопродукти» (а.с. 23).

ОСОБА_4 на адресу позивачки надсилався лист від 20.03.2013 року із зазначенням адреси відправника АДРЕСА_2, з якого також вбачається, що малолітня ОСОБА_3 проживає з матір»ю за вказаною адресою (а.с. 24, 25).

Зазначена адреса мешкання ОСОБА_4 також вказана у заяві від 12.12.2011 р., яка подавалась останньою до Десятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, у якій зазначає про те, що дитина проживала у спірній квартрі (а.с. 28).

Крім того, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2012 р., постановленим у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, яке набрало законної сили, встановлені обставини того, що ОСОБА_4 з грудня 2009 р. у квартирі АДРЕСА_1 не проживає (а.с. 26-27).

В рішенні Апеляційного суду м. Києва від 22.03.2011 р. зазначено проте, що в судовому засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_4 визнала, що вона зберігала за собою право на житло у квартирі своїх батьків де зараз проживає з неповнолітньою дочкою. Даним рішенням суду також встановлено, що ОСОБА_4 зберігала за собою право на житло за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 29, 30).

Відповідно до частини четвертої ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Як задекларовано у ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», держва забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумову розвитку. Діти -члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Отже, за викладених обставин, судом встановлено, що з осені 2009 року по даний час малолітня ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживає, особистих речей її там не має, вибула з матір»ю ОСОБА_4 на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, де відвідує дошкільний навчальний заклад, за місцем мешкання дитини матір»ю створені належні умови для проживання, навчання та виховання дівчинки.

Враховючи зазначене, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 107 ЖК України, п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 року № 2 зі змінами, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 169, 208, 215-218, 224-226 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя