Ухвала суду № 36114210, 12.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/7766/13 Справа: № 2029/2-1870/11 Категорія: «договірні правовідносини» Головуючий 1 інстанції: Зяброва О.Г. Доповідач: Піддубний Р.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Швецової Л.А.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, та ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про встановлення нікчемності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу дійсними, -

встановила:

У червні 2011 року ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених у квітні 2013 року позовних вимог, просив встановити нікчемність посвідченої 03 січня 2004 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 довіреності від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4, встановити нікчемність укладеного 04 лютого 2004 року ОСОБА_2, від імені якої діяв ОСОБА_4 з ОСОБА_12 та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, витребувати у власність ОСОБА_2 вищевказану квартиру із незаконного володіння ОСОБА_3, виселити ОСОБА_3 та будь-яких інших осіб, що будуть проживати в квартирі на час виконання рішення суду, без надання іншого житлового приміщення.

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати дійсними посвідчену 03 січня 2004 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 довіреність від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4 а також укладений 04 лютого 2004 року між ОСОБА_2, від імені якої діяв ОСОБА_4 з ОСОБА_12 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Визнано укладений 04 лютого 2004 року між ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_2, та ОСОБА_12 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13, недійсним. Витребувано квартиру із незаконного володіння ОСОБА_3 та виселено його з квартири. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення частково скасувати, ухвалити нове рішення, яким заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити. Крім того зазначив, що судом першої інстанції не ухвалено рішення стосовно його позовних вимог про визнання довіреності та договору купівлі-продажу дійсними.

Заслухавши доповідь судді, думку представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повернення справи до суду першої інстанції з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати довіреність від 03 січня 2004 року, якою відповідачка уповноважила ОСОБА_4 продати належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 та укладений 04 лютого 2004 року договір купівлі-продажу вказаної квартири дійсними (а.с. 65 т. 3).

Проте у вступній та описовій частинах рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2013 року вищевказані матеріально-правові вимоги ОСОБА_3 не зазначені, а резолютивна частина рішення не містить висновків суду про задоволення або відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Відповідно до п.1. ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Частиною 7 ст. 297 ЦПК передбачено, що при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 297 ЦПК України, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення стосовно позовних вимог ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 297 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про встановлення нікчемності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу дійсними з апеляційними скаргами ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, та ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2013 року повернути до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення по справі, для чого надати строк до 11 січня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді