Постанова № 36114191, 11.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/15221/13-п Головуючий у 1 інстанції

Провадження № 33/790/768/2013 Губська Я.В.

Категорія : ст.163-3 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року м. Харків

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року про притягнення

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, працює генеральним директором ТОВ ФК «Здоров'я», мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ст. 163-3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-3 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Як встановлено судом, 08.08.2013 року при проведенні ДПІ у Київському районі м. Харкова перевірки ТОВ ФК «Здоров'я» код за ЄДРПОУ 31437750 за адресою м. Харків вул. Шевченко 22, з питань ненадання платником податків, контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю.

Суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-3 КУпАП.

Не погодившись з винесеним процесуальним рішенням судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку оскарження постанови судді, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови від 12 вересня 2013 року , оскільки справа розглянута за його відсутності, а про наявність оскаржуваної постанови йому стало випадково відомо лише 18 листопада 2013 року після отримання підприємством листа СДПІ №4815/10/44-00-20 від 12.11.2013 року, до якого було залучено копію оскаржуваної постанови.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохає скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, оскільки вважає постанову судді необґрунтованою, винесеною з порушенням матеріального та процесуального права. Окрім того, апелянт посилається на наявність постанов Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року та 23 жовтня 2013 року, якими скасовано наказ СДПІ з обслуговування ВПП у м.Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів №89 від 05 серпня 2013 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ФК «Здоров*я» та скасоване податкове повідомлення-рішення №0000014400 від 19 серпня 2013 року, винесене за наслідками цієї перевірки.

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року підлягає задоволенню, оскільки доводи апелянта щодо поважності причин пропуску цього строку матеріалами справи не спростовуються.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, суддя не виконав вказані вимоги закону в повному обсязі, належним чином не дослідив всі обставини справи.

Розгляд справи суддею у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, позбавив суд можливості заслухати її особисті пояснення щодо обставин виявленого правопорушення, що, в свою чергу, потягло неправильне застосування норм матеріального права.

Суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-3 КУпАП, оскільки, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 - генеральний директор ТОВ ФК «Здоров'я» допустив порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ від 02.12.2010 р. зі змінами, а саме ненадання контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю, акт №46/44-00-08/31437750 від 08.08.2013 року.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо.

За змістом ст.163-3 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій настає за невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Зазначений перелік вимог посадових осіб органів ДПС, за невиконання яких настає адміністративна відповідальність, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У протоколі ж про адміністративне правопорушення від 08 серпня 2013 року ( а.с.1) зазначено, що підставою його складення стало невиконання генеральним директором підприємства вимоги посадових осіб органів ДПС, зазначеної у пункті 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог п.85.2 ст.85 ПК України , платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У розумінні положень підпункту 20.1.8 статті 20 ПК України, під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Проте, частина перша статті 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає відповідальності за невиконання вимоги, зазначеної у підпункті 20.1.8 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відсутність же документів, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, є підставою для складення акту за результатами перевірки.

Таким чином, діючим законодавством чітко визначено наслідки ненадання документів в ході перевірки, і серед цих наслідків відсутнє притягнення посадових осіб платника податків до адміністративної відповідальності за. ч.1 ст.163-3 КУпАП.

З огляду на викладене, орган, який склав протокол, та суд, який розглядав справу, помилково прийшли до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-3 КУпАП.

Окрім того, постанова суду першої інстанції взагалі містить посилання на невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у п.п.5-8 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який втратив чинність на підставі Закону №5083-У1 від 05 липня 2012 року ,тобто фабула правопорушення, що сформульована судом, не відповідає диспозиції ст.163-3 КУпАП.

Не зважаючи на наявність двох частин ст.163-3 КУпАП, а ні в протоколі про адміністративне правопорушення, а ні в постанові судді не зазначена конкретна кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1 чи за ч.2 ст.163-3 КУпАП.

Існування рішень спеціалізованого адміністративного суду, на які посилається апелянт, у даному випадку суттєво не впливає на висновки апеляційного суду, оскільки постанова від 12 вересня 2013 року за наведених вище підстав у будь-якому разі підлягає скасуванню , а провадження по справі - закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-3 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови судді.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-3 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко