Рішення № 36114036, 21.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/6390/13 Головуючий 1-ї інстанції - Шиянова Л.О.

Справа № 2012/9056/2012 Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: інші

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 14» листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі: Попій Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Український прогресивний альянс» - Бикова Максима Володимировича на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український прогресивний альянс» про застосування наслідків нікчемності правочину, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

13 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український прогресивний альянс» (далі - ТОВ «Український прогресивний альянс») про застосування наслідків нікчемності правочину, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 28 травня 2012 року між ним та представником ТОВ «Український прогресивний альянс» було укладено договір № 011049, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Український прогресивний альянс» взяло на себе зобов'язання вчинити від його імені та за його рахунок певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики в розмір 150 000,00 грн., на умовах діяльності програми «Б.А.Н.К. ERSTE» (далі - договір).

Позивач посилається на те, що виходячи з пояснень представника відповідача, зазначений договір вважав договором позики.

На виконання умов договору він сплатив платежі на загальну суму 10 800,00 грн., яка складається з гарантійного платежу в сумі 5 250,00 грн. та трьох щомісячних платежів по 1 850,00 грн. кожний, але позику так і не отримав.

Вважав, що укладений сторонами договір є нікчемним, оскільки в процесі виконання договору зрозумів, що ТОВ «Український прогресивний альянс» ввело його в оману, відповідач здійснює нечесну підприємницьку практику, в основу якої покладено створення пірамідальної схеми, визначеної п.7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскілки програма «Б.А.Н.К. ERSTE» формується виключно за кошти її учасників, без залучення коштів відповідача. Надання позики здійснюється за кошти, внесені учасниками програми, в подальшому учасник ТОВ «Український прогресивний альянс», який отримує позику, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача, оплачує надання позики іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачує кошти не за одержання послуги з надання безвідсоткової позики, а фактично за можливість одержання права на одержання такої позики, що надається не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж системи. Право отримати позику залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками ТОВ «Український прогресивний альянс».

Крім того, позивач зазначив, що у наслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральну шкоду.

У зв'язку з зазначеним, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати укладений ним договір № 011049 від 28 травня 2012 року недійсним, стягнути з ТОВ «Український прогресивний альянс» на його користь грошові кошти в розмірі 10 800,00 грн., сплачені ним на виконання умов договору, а також 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Не погодившись з позовом ОСОБА_2 ТОВ «Український прогресивний альянс» подано заперечення на позов. В зазначеному запереченні відповідач вказав, що не погоджується з посиланнями ОСОБА_2 щодо введення його в оману під час укладення договору та здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики, в основу якої покладено створення пірамідальної схеми, що заборонена п.7 ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів». Так, під час укладення договору ОСОБА_2 було надано повний текст договору та додатків до нього, він отримав всі необхідні роз'яснення від уповноваженої особи (консультанта), що підтверджується підписаною останнім заявою від 28 травня 2912 року. Зважаючи на це, на момент підписання договору сторони повністю розуміли значення та умови договору, його правові наслідки. Також не відповідають дійсності посилання позивача щодо здійснення нечесної підприємницької практики, в основу якої покладено створення пірамідальної схеми, що заборонена п.7 ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки ані сам договір, ані додатки до нього не передбачають отримання компенсації споживачем за рахунок залучення нових учасників.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «Український прогресивний альянс» задоволено частково. Визнано угоду № 011049, укладену 28 травня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Український прогресивний альянс» недійсною. Стягнено з ТОВ «Український прогресивний альянс» на користь ОСОБА_2 10 800,00 грн., сплачених за договором № 011049 від 28 травня 2012 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнено з ТОВ «Український прогресивний альянс» на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником ТОВ «Український прогресивний альянс» - Биковим М.В. подано апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року скасувати, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що спірний договір не був підписаний під впливом обману, позивачем договір підписаний з власної ініціативи та на основі власного волевиявлення. Договір не є договором споживчого кредиту. Предметом спірного договору є послуги, які надаються шляхом формування фонду учасників, метою яких є надання позики на умовах програми «Б.А.Н.К. ERSTE». ТОВ «Український прогресивний альянс» здійснює діяльність з надання послуг та не є фінансовою установою, його діяльність не підпадає під сферу дії Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та не потребує реєстрування в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг та ліцензування.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Український прогресивний альянс» апеляційну скаргу підтримав.

ОСОБА_2 та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню зважаючи на наступне.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, визнаючи спірний договір недійсним та стягуючи з ТОВ «Український прогресивний альянс» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10 800,00 грн., сплачені на виконання умов договору, суд першої інстанції керувався тим, що цей договір є нікчемним на підставі ч.5 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», його умови стосовно позивача як споживача є несправедливими, оскільки кошти, сплачені ним на користь відповідача в якості декларативної умови, яка не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обов'язків, забезпечених цією оплатою. Також з тексту заочного рішення вбачається, що судом першої інстанції зазначений договір визначено як договір споживчого кредиту, який містить положення, що є несправедливими й у зв'язку з чим, на підставі ч. 5, 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», визнається недійсним. Крім того, спірний договір визнано недійсним, оскільки він здійснений з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, виходячи з положень п.7 ч.3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Колегія суддів вважає, що погодитися з такими висновком суду першої інстанції неможна зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судове рішення в частині задоволення позову не відповідає.

Судом установлено, що 28 травня 2012 року між ОСОБА_2 (учасник) та ТОВ «Український прогресивний альянс» (товариство) укладено договір № 011049, предметом якого є вчинення товариством за згодою, від імені та за рахунок учасника певних дій, спрямованих на надання безвідсоткової позики, зазначеної в додатку № 1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Б.А.Н.К. ERSTE», що міститься в додатку № 2 до даного договору, і яка є невід'ємною частиною цього договору, у тому числі: забезпечення обслуговування учасника за умовами договору; повідомлення учаснику програми про реєстрацію договору; організація та проведення розподілу фонду учасників, здійснення надання безвідсоткової позики на користь учасника за рахунок фонду учасників; надання інших послуг і здійснення інших правочинів, погоджених сторонами у порядку та в строки, передбачені цим договором та додатками до нього. Відповідно до п. 1.3. договору учасник доручив товариству використовувати суми платежів для формування фонду учасників та його розподілу, а також здійснювати надання безвідсоткової позики на користь учасників програми «Б.А.Н.К. ERSTE» (а.с. 14).

Відповідно до додатку № 2 до договору програма «Б.А.Н.К. ERSTE» це програма, що базується на залученні учасників, метою яких є отримання безвідсоткової позики на термін у порядку та на умовах передбачених договором та додатками до нього (а.с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем на час виникнення спору сплачено відповідно до п. 2.1.1 договору гарантійний платіж в розмірі 5 250,00 грн. та відповідно до п. 2.1.2 договору три загальні платежі по 1 850,00 грн. кожний, а загалом позивачем сплачено грошову суму в розмірі 10 800,00 грн. (а.с. 10-13).

Висновки суду першої інстанції відносно того, що угода була укладена сторонами, всупереч ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», вчинена з використанням нечесної підприємницької практики, а тому є недійсною та такою, що порушує права позивача як споживача, не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: 1) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; 2) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; 3) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Визначена позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року № 6-40цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Предметом договору № 011049 від 28 травня 2012 року є надання учаснику програми послуг з метою отримання останнім безвідсоткової позики на умовах діяльності програми «Б.А.Н.К. ERSTE».

Відповідно до додатку № 2 до договору програма «Б.А.Н.К. ERSTE» це програма, що базується на залученні учасників, метою яких є отримання безвідсоткової позики на термін у порядку та на умовах передбачених договором та додатками до нього

Зважаючи на зазначене, положення спірного договору не містять ознак щодо здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; надання компенсації за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; відсутність продажу або споживання товару, у зв'язку з чим є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи висновки суду щодо здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Також слід зазначити, що відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Пунктом 4.5. ст. 4 договору № 011049 від 28 травня 2012 року зазначено, що сторони повністю розуміють значення, мову та умови цього договору, його правові наслідки та те, що цей договір не носить характеру фіктивного або удаваного правочину (угоди). Підписання цього договору та додатків до нього є свідченням того, що сторони дійшли повного порозуміння і визначили, що договірні умови є зрозумілими та обов'язковими для виконання сторонами (а.с. 14). Крім того, матеріали справи містять заяву ОСОБА_2, в якій він засвідчує, що отримав усі пояснення від консультанта, уважно прочитав та зрозумів умови договору за програмою «Б.А.Н.К. ERSTE» (а.с. 32).

У порушення ст.ст. 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції на зазначені вимоги закону та обставини справи уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про наявність обману та ознак «пірамідальної схеми» у діях ТОВ «Український прогресивний альянс» під час укладення договору, оскільки це не узгоджується з положеннями п.7 ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повністю не встановлені, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені порушення призвели до неправильного вирішення спору в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для його зміни шляхом скасування в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ТОВ «Український прогресивний альянс» про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення коштів та ухвалення в цій частині рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення грошової суми у відшкодування моральної шкоди сторонами не оскаржується.

На підставі викладеного, п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 230 ЦК України ст.ст. 303, 304, 313, 316, 317, 319, п.3 ч.1 ст. 307, п.п.2, 3 ст. 309, ч. 2 ст. 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Український прогресивний альянс» - Бикова Максима Володимировича - задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року - змінити, скасувавши його в частині задоволення позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український прогресивний альянс» про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення коштів.

В цій частині у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

В іншій частині заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: