Постанова № 3611280, 26.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26.02.2009 р. № 11/490

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомВідділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області

доВідкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

про стягнення заборгованості в розмірі 3079,26 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області (далі позивач) звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(далі відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 3079,26 грн., в тому числі 174 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до частини 1 статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 № 875-ХII для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 20 вказаного Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Позивач зазначає, що у 2007 році відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, поданого Новгород-Сіверською філією відповідача до відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, розмір середньої річної заробітної плати у філії ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»становить 2905,26 грн.

З урахуванням вищезазначеного позивач стверджує, що заявлена у позові сума в розмірі 2905,26 грн. підлягала сплаті філією відповідача на користь відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області. Оскільки філією відповідача у визначений законом термін цього зроблено не було, то за таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму у примусовому порядку разом з нарахованою пенею в розмірі 174 грн. за порушення терміну сплати санкцій.

Відповідач проти позовних вимог заперечував та зазначив, що ним надавались до Новгород-Сіверського районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій за кожний місяць 2007 року, в яких містилась інформація про вакантне місце страхового агента, а відтак ним виконано норми Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме: обовязок по створенню робочих місць, і жодному інваліду не було відмовлено у працевлаштуванні, тому нарахування та стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць інвалідів вважає неправомірним.

Крім того, відповідач зазначає, що ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»у відповідності до наведених положень законодавства 27.10.2006 року направлено до Новгород-Сіверського районного центру зайнятості звіт за формою №3-ПН, в якому зазначено про необхідність направлення та працевлаштування до Новгород-Сіверської філії ВАТ „СТ„Гарантія” інвалідів у кількості 3 чоловіки.

Також представник Відповідача акцентує увагу, що 13.11.2006 року центром зайнятості було направлено для працевлаштування інваліда ОСОБА_1. Однак остання відмовилась від працевлаштування на вакантне робоче місце за станом здоровя. В наступному було направлено для працевлаштування до Новгород-Сіверської філії ВАТ «СТ «Гарантія»інваліда ОСОБА_2, яка згідно наказу директора філії № 10 від 01.06.07р. була прийнята на роботу страховим агентом, що і відображено у звіті від 09.02.2008р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, поданому до відділення фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області

Ухвалою від 16.12.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі Закон, в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ, Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 та Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою затверджені Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Частиною 2 статті 4 Закону передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).

Статтею 20 Закону встановлено обовязок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частинами 3 та 4 статті 20 передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина 5 статті 20 Закону).

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 "Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до звіту Новгород-Сіверської філії відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (копія знаходиться в матеріалах справи), середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 19 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати згідно нормативу вказана у кількості 1 особи. У вказаному звіті у рядку за кодом 02 зазначено, що підприємством працевлаштоване одного інваліда. Водночас, згідно зі Списком працюючих інвалідів у філії відповідача працював один інвалід 5 місяців, що відповідно до Інструкції № 1442/11722 від 28.09.2005 р. означає, що штатна кількість працівників, яким встановлено інвалідність 0 осіб. У рядку за кодом 05 звіту зазначений розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника в розмірі 2 905 грн. При цьому у рядку за кодом 06 даного звіту підприємством самостійно не визначено суму штрафних санкцій за нестворені робочі місяця для інвалідів.

Як підтверджується матеріалами справи, філія ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»відповідно до наведених положень законодавства мала створити 1 робоче місце, із них не працевлаштоване фактично за рік інваліда. Таким чином, за даними які були встановлені судом, філія відповідача за вказаний період не працевлаштувала 1 інваліда.

Відповідач стверджує, що протягом року повідомляв центр зайнятості про наявність вакантного місця для працевлаштування інваліда, а також виключає випадки відмови відповідача у працевлаштуванні інваліда.

У матеріалах справи знаходяться звіти, що подавались відповідачем до Новгород-Сіверського центру зайнятості про наявність вакансій станом на кожний місяць 2007 року із відміткою про їх прийняття.

Викладені відповідачем підстави заперечень не можуть бути прийняті судом в якості обґрунтування для відмови у задоволенні позову виходячи з наступного.

Законодавцем чітко та в імперативній формі встановлено норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Таким чином, незалежно від форми власності та господарювання на всі підприємства розповсюджується однаковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Якщо підприємство не спроможне створити відповідно до вимог законодавства робоче місце для інваліда та ввести його в дію шляхом працевлаштування інваліда, тоді воно сплачує штрафну санкцію до Державного бюджету України. Штрафна санкція за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів носить альтернативний характер для роботодавця, який повинен або дотримати норматив робочих місць для інвалідів, або сплатити штрафні санкції.

Як зазначалось вище, виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Результатом працевлаштування відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом. Тобто безпосереднє працевлаштування інвалідів здійснюється роботодавцями.

Відповідно до п. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів на відповідача покладено обов'язок щодо забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Подання звітів про наявність вакантних місць до центрів зайнятості повинно сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі працевлаштування інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", проте обовязок працевлаштувати інваліда покладено Законом на роботодавця.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не звільняється від обов'язку сплачувати штрафні санкції до відділення Фонду на підставі статті 20 Закону, оскільки зазначена норма не ставить відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, поданого філією відповідача до відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, розмір середньої річної заробітної плати у філії Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»становить 2905,26 грн.

Відтак, наданий Позивачем розрахунок розміру штрафних санкцій за невиконання нормативу 1 робочого місця із розрахунку половини середньої заробітної плати за рік обґрунтовано складає 2905,26 грн., які не сплачені відповідачем станом на день розгляду справи.

Крім того, позивачем згідно з поданим розрахунком заявлені вимоги щодо стягнення пені в сумі 174 грн.

Відповідно до пункту 11 Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Ніжинського району, банк отримувача ГУДКУ у Чернігівській області, р/р 31211230700303, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22820749) штрафні санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2007 рік у розмірі 2905,26 грн. (дві тисячі девятсот пять гривень 26 копійок) та пеню в розмірі 174 грн. (сто сімдесят чотири гривні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 13.03.2009