Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/3770/13
Головуючий у суді І-ї інстанції Адаменко І.М.
Доповідач Мельник В. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді: Мельника В.В.
суддів: Дьомич Л.М.; Єгорової С.М.
з участю секретаря: Куцокінь - Тимошенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кіровограді апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила розділити майно, що є їх спільною сумісною власністю, та визнати за нею право власності на автомобіль марки ВАЗ 211540 120 20, 2010 року виготовлення, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути на користь відповідача грошову компенсацію за ? частини автомобіля у сумі 25 140,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що з листопада 2010 року по жовтень 2013 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, під час якого вони за спільні кошти придбали спірний автомобіль, вартістю 63 000 грн. право власності на який було зареєстровано в органах державної автоінспекції за відповідачем у справі.
Посилаючись на те, що відповідач не визнає її права на частку у спільному майні подружжя, позивачка просила задовольнити позов.
Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 211540 120 20, 2010 року виготовлення, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та заборонити відповідачу вчиняти певні дії пов'язані з відчуженням автомобіля. Вказував на те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08.11.2013 року у задоволені заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду про відмову у забезпеченні позову, ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення заяви щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви щодо забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, оскільки докази на підтвердження доводів заяви про забезпечення позову не були надані.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з наступних підстав.
За правилами ст.ст.209, 210 ЦПК України, ухвала повинна включати мотивувальну частину, з яких суд дійшов висновку, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Замість мотивування висновків, з яких суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, суд фактично вдався до шаблонного перепису норми процесуального права, яка передбачає підстави та порядок вирішення заяв про забезпечення позову, зазначивши лише про ненадання позивачем належних доказів, з яких можна було б зробити висновок про необхідність забезпечення позову та про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З виділених судом матеріалів убачається, що рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02.10.2013 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (а.с.3-4).
23.12.2010 року Бобринецьким РЕВ Кіровоградської області за ОСОБА_4 зареєстровано транспортний засіб марки ВАЗ 211540 120 20, 2010 року виготовлення, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3 та 31.08.2013 року вказаний транспортний засіб був перереєстрований у зв'язку з втратою свідоцтва про реєстрацію (а.с. а.с. 6,10).
У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що спірний автомобіль був придбаний сторонами у справі під час шлюбу та є їх спільною сумісною власністю, а відповідач без згоди позивача використовує зазначений автомобіль на власний розсуд та не визнає права позивачки, як співвласника цього майна.
Судом першої інстанції, залишено поза увагою доводи позивачки про можливе порушення її законних прав та інтересів, у разі незадоволення заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді питання, суду першої інстанції необхідно всебічно, повно, та об'єктивно перевірити обґрунтованість доводів заяви позивача з урахуванням наданих сторонами доказів та пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання у майбутньому рішення суду, а також чи є заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач і чи є співмірними вони із заявленими позовними вимогами.
На підставі викладеного та керуючись статтями 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, задовольнити частково.
Ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 08.11.2013 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий-суддя: Мельник В.В.
Суддя: Дьомич Л.М.
Суддя: Єгорова С.М.
Судове рішення № 36105909, Апеляційний суд Кіровоградської області було прийнято 17.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 383/1731/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: