Рішення № 36105536, 17.12.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/2547/13

Справа 235/4387/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Філь О.Є.

при секретарі Гужеля А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська справу за позовом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електроенергією, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання акту недійсним та зобовязання відновити постачання електроенергії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 29.07.2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електроенергією.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та відповідачем виникли цивільні правовідносини, які підтверджуються конкретними обставини (юридичними фактами), а саме: з боку Селидівського РЕМ - це постачання на об'єкт відповідачів електроенергії, контроль її споживання шляхом зняття показів приладу обліку, а з боку відповідача - це, зокрема, споживання електроенергії. З метою незалежного обліку вказаних правовідносин позивачем на ім.»я відповідача відкрито особистий рахунок № 285503267.

02.02.2012 року у відповідача працівниками Селидівського РЕМ проведена перевірка вимог ЗУ «Про електроенергетику» та ОСОБА_4 користуванні електричною енергією для населення.

В ході перевірки виявлено факт порушення відповідачем ОСОБА_4 користуванні електричною енергією для населення, а саме самовільне підключення до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку. На підставі п. 53 правил, виявлене порушення було зафіксовано в акті № 165777 від 02.02.2012 року.

Відповідно до «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією» затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року відповідачу по справі було визначено розмір заборгованості за без облікове користування електричною енергією на суму 5060,00 грн. Статтями 26, 27 ЗУ «Про електроенергетику» передбачено, що правопорушеннями в електроенергетиці, за яке споживачі несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства є: розкрадання електричної енергії, в т.ч. самовільне підключення до електричних мереж, споживання електроенергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення ОСОБА_4 користування електричною енергією.

Пунктом 53 ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення передбачено, що у разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.

18.11.2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання акту недійсним та зобовязання відновити постачання електроенергії, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона постійно мешкає за адресою: Російська Федерація, Мурманська область, с. Звєросовхоз, вул. Зелена, 8/8. Будинок, який знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Новоекономічне, вул. Чкалова, 223, належав її батькові ОСОБА_5, який помер.

Свідоцтва про право власності на спадщину після смерті батька вона не отримувала, в будинку не зареєстрована, але перебуває в ньому раз на рік протягом не більше двох місяців, і в цей час користується будинком для свого проживання під час перебування в Україні.

Письмовий договір між нею на відповідачем не укладався, але, оскільки вона сплачує за постачання електроенергії, то є споживачем електроенергії.

02.02.2012 року вона знаходилась у Російській Федерації, в цей же день за її відсутності працівниками Селидівського РЕМ був складений акт про Порушення ОСОБА_4 користування електричною енергією, до будинку працівники РЕМ не заходили, копію акту їй не вручали.

Вона вважає, що Акт від 02.02.3012 року та вимоги до неї сплатити вказану суму є незаконними за наступних підстав.

Відповідно до п. 48 ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії несе відповідальність відповідно до законодавства за розкрадання електричної енергії у випадку самовільного підключення до електромережі. в даному випадку вона не здійснювала розкрадання електричної енергії, будь які докази розкрадання відсутні.

Відповідно до п. 53 ОСОБА_4 у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. В її присутності акт не складався, його копія їй не вручена.

В будинку наявний електролічильник, а її неодноразові звернення до відповідача про встановлення електролічильника із зовнішньої сторони будинку, відповідачем залишені поза увагою.

Починаючи з 2005 року відповідач постійно намагається припинити постачання їй електроенергії, чим порушує вимоги п. 35 ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, зустрічний позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні, на зустрічному позові наполягала, просила його задовольнити, пояснила, що вона постійно мешкає за адресою: Російська Федерація, Мурманська область, с. Звєросовхоз, вул. Зелена, 8/8. Будинок, який знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Новоекономічне, вул. Чкалова, 223, належав її батькові ОСОБА_5, який помер. Свідоцтва про право власності на спадщину після смерті батька вона не отримувала, в будинку не зареєстрована, але перебуває в ньому раз на рік протягом не більше двох місяців, і в цей час користується будинком для свого проживання під час перебування в Україні. Спадщину вона фактично прийняла, хоча заяву до нотаріальної контори не подавала, несе відповідальність за цей будинок. Зазначений будинок неодноразово відключали від енергопостачання, а саме в 2009Ю, 2010, 2011, 2012, 2013 роках, вона їздила до м. Селидово, оплачувала штраф, вона зверталась до контролера Баутіної, яка дозволила їй підключатись. Ключі від будинку на час її перебування в Росії вона залишала у ОСОБА_7, тобто у працівників РЕМ був доступ до будинку.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні, зустрічний позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, підтримав доводи, викладені в зустрічному позові, а також посилався на показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які в судовому засіданні підтвердили, що монтери РЕМ приїжджали в лютому з метою відключити будинок ОСОБА_2 від енергопостачання, те, що зазначено в акті нічим не підтверджено, до участі в складанні акту сусіди не долучені, наброду проводів не було, свдки просили працівників РЕМ не відключати будинок, казали, що принесуть ключі від будинку, але це було проігноровано, жодних документів про відключення будинку немає.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засідання пояснив, що ОСОБА_2 приблизно два роки назад дала йому ключі від будинку за адресою вул. Чкалова, 223, про це знала контролер Баутіна, такого, щоб були накинуті проводи, не могло бути, коли відключали електроенергію, він хотів принести ключі від будинку, але не встиг і будинок працівниками РЕМ був відключений від енергопостачання.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона проживає в будинку навпроти будинку ОСОБА_2, побачила, як в лютому приїхали відключати електроенергію, при цьому, як сказали працівники РЕМ, немає доступу до лічильника, електроенергію відключали будинок три рази від стовпа, набросу проводів не було.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона сусідка ОСОБА_11, яка приїжджає кожного року восени в с. Новоекономічне. В 2010 році весною відключали її будинок від енергопостачання, набросу проводів до будинку не було.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_2 приїжджає в с. Новоекономічне лише восени. Спочатку на її прохання вона оплачувала за електроенергію, потім ОСОБА_2 забрала розрахункову книжку та віддала її іншій людині. Баутіна, яка працює контролером, казала, що все добре, але кожного року приїжджали працівники РЕМ та відключали будинок від енергопостачання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 необхідно відмовити з наступних підстав:

Судом встановлено, що між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та відповідачем ОСОБА_2 виникли цивільні правовідносини, які підтверджуються конкретними обставини (юридичними фактами), а саме: з боку Селидівського РЕМ - це постачання на об'єкт відповідачів електроенергії, контроль її споживання шляхом зняття показів приладу обліку, а з боку відповідача - це, зокрема, споживання електроенергії. З метою незалежного обліку вказаних правовідносин позивачем на ім.»я відповідача відкрито особистий рахунок № 285503267 (а.с. 8-10).

02.02.2012 року у відповідача працівниками Селидівського РЕМ проведена перевірка вимог Закону України «Про електроенергетику» та ОСОБА_4 користуванні електричною енергією для населення.

В ході перевірки виявлено факт порушення відповідачем ОСОБА_4 користуванні електричною енергією для населення, а саме самовільне підключення до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, наброс проводів напруги на лінію електропередачі, марка проводу набросу алюміній 2Х4 кв.мм. На підставі п. 53 правил, виявлене порушення було зафіксовано в акті № 165777 від 02.02.2012 року (а.с. 4-5).

Відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року відповідачу по справі було розраховано розмір заборгованості за без облікове користування електричною енергією на суму 5060,00 грн. (а.с. 6-7). Статтями 26, 27 ЗУ «Про електроенергетику» передбачено, що правопорушеннями в електроенергетиці, за яке споживачі несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства є: розкрадання електричної енергії, в т.ч. самовільне підключення до електричних мереж, споживання електроенергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення ОСОБА_4 користування електричною енергією.

Пунктом 53 ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення передбачено, що у разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.

Відповідно до п. 53 ОСОБА_4 у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається в енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову, Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний акт підписано трьома представниками ПАТ «ДТЕК Донецькообленерго» (а.с. 5 зворотна сторона). Тому складений акт перевірки є дійсним.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 являється спадкоємцем померлого власника житлового будинку, який розташований за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Новоекономічне, вул. Чкалова, 223, який належав померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Новоекономічної селищної ОСОБА_1 народних депутатів від 15.04.1989 року (а.с. 23).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтвердила, що померлий ОСОБА_5 був її батьком, після його смерті вона фактично спадщину прийняла, не дивлячись на те, що до нотаріальної контори не зверталась та свідоцтва про право на спадщину за законом не отримувала, але будинком користується на власний розсуд, а саме кожного року приїжджає з Росії на два місяці восени та проживає в ньому, підтвердила, що саме вона несе за зазначений будинок відповідальність. Відповідно до ст. 61 ЦПК України цей факт не підлягає доказуванню.

Тому заперечення відповідача ОСОБА_2 з приводу того, що вона не знала про складання акту працівниками РЕМ, не була при цьому присутня, оскільки приїжджає до України лише восени кожного року на два місяці, суд не бере до уваги, оскільки власність зобовязує згідно з вимогами ч. 4 ст. 319 ЦК України.

Вищезазначене напряму кореспондується з положенням статті 13 Конституції України.

Так, статтею 319 ЦК України визначено порядок та умови здійснення права власності.

Під здійсненням права власності суд розуміє умови і порядок реалізації власником своїх правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо належного йому майна. Такі правомочності власник може здійснювати самостійно або за допомогою інших осіб (представників, управителів тощо).

Одним з найвагоміших правил щодо здійснення права власності є положення про здійснення власником тріадних правомочностей своїм майном на власний розсуд. Тобто власник здійснює їх за власною волею і не зобовязаний отримувати на це дозвіл інших осіб. Дія цього правила не скасовується і тоді, коли правомочності власника реалізуються його представником, адже останній вчиняє відповідні дії за волею власника, виконує його вказівки.

Власник вільний у здійсненні права власності. Однак ця волі не безмежна. Його діяльність може бути обмежено чи припинено у випадках і в порядку, встановлених законом. Держава прийняла на себе обовязок не втручатися у здійснення власником права власності. Однак вона не позбавлена права через відповідні органи влади контролювати власників щодо виконання ними своїх обовязків, дотримання вимог закону та застосовувати до порушників передбачені законодавством заходи впливу.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, суд враховує як норми закону, які передбачають наявність у позивача права вимоги на отримання вартості необлікованої електроенергії, так і наявність у відповідача ОСОБА_2 обовязків фактичного власника відповідно до положень ст. 319 ЦК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн. (а.с. 2).

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, то вони не підлягаю задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист же цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб»єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно практики Верховного суду України оскарження дій щодо факту складання акта про порушення споживачем ОСОБА_4 користування електричною енергією, як і самого акта, який не встановлює для позивача будь-яких обовязків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, а є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обовязковими до виконання, зокрема при визнанні дій відповідача щодо відключення від енергопостачання неправомірними та відшкодування шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішення яких суд зобовязаний буде дати оцінку вказаному акту.

Виходячи з наведеного позовні вимоги щодо визнання недійсним акту від 02.02.2012 року про порушення ОСОБА_4 користування електричною енергією для населення не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В зв»язку з тим, що позивачем ОСОБА_2 в судовому засіданні не доведено відсутності самовільного підключення електроустановок до електричної сеті з порушенням схеми обліку шляхом набросу алюмінієвого проводу, тобто тих порушень, які викладені в акті від 02.02.2012 року, а також не доведено наявності порушень з боку ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» щодо неправомірності припинення електропостачання у будинку, який знаходиться за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Новоекономічне, вул. Чкалова, 223, то відповідачем правомірно було здійснено відключення зазначеного будинку від енергопостачання, тому позовні вимоги в частині відновлення постачання електричної енергії також задоволенню не підлягають. Крім того, згідно витягу з особового рахунку будинок споживача відключався від енергопостачання 16.09.2010 року, 22.09.2011 року та 02.02.2012 року (а.с. 51), відомості про те, що будинок був відключений від енергопостачання працівниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в 2013 році, як посилалась ОСОБА_2, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року, ст. ст. 10, 11, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецьколенерго» в особі НП Селидівського РЕМ на рр № 260333251560 в Донецькому обласному управлінні ПАТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ОКПО 00131268, вартість електроенергії , не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією в розмірі 5060,00 грн. та судовий збір в розмірі 229,40 грн. на рр № 260081252 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ОКПО 00131268.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання акту недійсним та зобовязання відновити постачання електроенергії відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

17.12.2013