Рішення № 36103773, 09.12.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.12.2013

Справа № 334/9859/13-ц

Провадження № 2/334/3656/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі :

головуючого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Франчук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна,

в с т а н о в и в :

Представник позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача про стягнення з нього вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 31822,40, вказуючи, що Концерн „Міські теплові мережі" здійснює постачання теплової енергії в будинок № 5 по вул. Казачій в м. Запоріжжі.

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.08.2009 року № 23692430 приміщення № 137, літ. Б-9 за адресою м. Запоріжжя вул. Казача 5 належить до категорії нежилих. Право власності на зазначене приміщення з 19.08.2009 року належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.08.2009 року.

ОСОБА_1, всупереч нормам діючого законодавства не уклав своєчасно з Концерном „МТМ" договір про купівлю - продаж теплової енергії в гарячій воді, по незалежним від Позивача підставам.

У зв'язку з вищезазначеним, незважаючи на відсутність договору, позивач здійснював постачання теплової енергії відповідачу в приміщення № 137 по вул. Казачій 5.

Концерн „МТМ" у період з вересня 2010 року по березень 2012 року надав відповідачу послуги з теплопостачання в вищезазначене приміщення. Однак, відповідач не здійснював оплату за надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 31 822,40 гривень.

Оскільки договір з ОСОБА_1 укладений не був, нарахування проводились на особовий рахунок № 600040, за період з вересня 2010 року по березень 2012року.

15.05.2013 року на адресу ОСОБА_1 було направлено Вимогу про погашення заборгованості за теплову енергію, але вона залишилася без виконання. Станом на 19.09.2013 року суму боргу не сплачено.

В звязку з вищевказаним представник позивача просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно набутої теплової енергії в період з вересня 2010 року по березень 2012 року включно у сумі 31 822,40 гривень.

У судовому засіданні представник позивача наполягаючи на позовних вимогах, довів суду обґрунтованість поданого позову, надавши при цьому відповідні докази та пояснення. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не зявилася, причини неявки суду не повідомила, заперечень на позов не надала, з заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи, але вони виявилися марними. Неявка в судове засідання відповідача, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Згідно із положенням статті 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомлені сторони без поважних причин, з урахуванням поважності або неповажності явки сторін до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, тому на підставі ст. 169, 224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Розглянувши матеріали справи вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає за можливе задовольнити позов у повному обсязі виходячи з наступного.

Законом припускається можливість застосування судової форми захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи зі змісту та розуміння цієї норми Закону слід, що при тому існувало порушення цього права. При зверненні до суду представником позивача доведено, що саме відповідачем були порушенні їх права та інтереси.

По встановленим ЦПК України нормам (ст.. 60 ЦПК України), кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України.

У судовому засіданні було встановлено, що Концерн „Міські теплові мережі" здійснює постачання теплової енергії в будинок № 5 по вул. Казачій в м. Запоріжжі.

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.08.2009 року № 23692430 приміщення № 137, літ. Б-9 за адресою м. Запоріжжя вул. Казача 5 належить до категорії нежилих. Право власності на зазначене приміщення з 19.08.2009 року належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.08.2009 року (а.с.25).

Згідно норм ст. 1 ЗУ „Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на обєктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Законом передбачено, що „Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу" (п.4 ст. 19 Закону).

Згідно п. 1 „Правил користування тепловою енергією, правила користування тепловою енергією визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Пунктом 3 „Правил користування тепловою енергією передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або субєктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з п. 4 „Правил користування тепловою енергією - користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 14 „Правил користування тепловою енергією передбачений обовязок Споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Стаття 24 „Про теплопостачання" передбачає, що основними обовязками споживача теплової енергії є - своєчасне укладення договору з Теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідач всупереч нормам діючого законодавства не уклав своєчасно з Концерном „МТМ" договір про купівлю - продаж теплової енергії в гарячій воді, по незалежним від Позивача підставам.

У зв'язку з вищезазначеним, незважаючи на відсутність договору, позивач здійснював постачання теплової енергії відповідачу в приміщення № 137 по вул. Казачій 5.

Концерн „МТМ" у період з вересня 2010 року по березень 2012 року надав відповідачу послуги з теплопостачання в вищезазначене приміщення. Однак, відповідач не здійснював оплату за надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 31 822,40 гривень, що підтверджується розрахунком (а.с.12).

Оскільки договір з ОСОБА_1 укладений не був, нарахування проводились на особовий рахунок № 600040, позивачем додано „Методику нарахувань за теплову енергію по особовому рахунку № 600040 за період з вересня 2010 року по березень 2012року", в якій викладений порядок та механізм визначення обсягу та вартості поставленої теплової енергії окремо по кожному звітному місяцю спірного періоду з посиланням на діючі тарифи та викладенням методики здійснення розрахунку вартості теплової енергії (а.с.13-17).

У зв'язку з тим, що споживач не надав Концерну „МТМ розрахунку теплового навантаження, останній було прийнято із розрахунку, виконаного попереднім власником приміщення.

За вказаний період заперечень з боку відповідача на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої воді на адресу Концерну „МТМ" не надходило.

15.05.2013 року на адресу ОСОБА_1 було направлено Вимогу про погашення заборгованості за теплову енергію, але вона залишилася без виконання (а.с.20). Станом на 19.09.2013 року суму боргу не сплачено.

Позивач відповідно до Закону України „Про природні монополії" відноситься до суб'єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії позивач не може відмовити у наданні послуг з постачання теплової енергії. Концерн „МТМ" зобов'язаний постачати теплову енергію без урахування можливості отримати за надані послуги відповідну суму грошових коштів.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість, згідно ст. 25 ЗУ „Про теплопостачання" стягується в судовому порядку.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка безпідставно, без відповідної правової підстави, володіє цим майном.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути це майно потерпілому. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення або збереження майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Так несплата послуг, якими фактично користувався набувач є безпідставним збереженням.

Оцінивши досліджені докази в цій частині, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 31 822,40 гривень вартість безпідставно набутої теплової енергії.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачені витрати по оплаті судового збору у розмірі 318 гривень 22 копійки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 387, 1212 ЦК України, ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», п. 1, 3, 4, 14, 24 „Правил користування тепловою енергією", суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Жовтневого району до ОСОБА_1 про стягнення вартості безпідставно набутого майна задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) вартість безпідставно набутої теплової енергії у сумі - 31822 (Тридцять одна тисяча вісімсот двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) судовий збір у сумі 318 (Триста вісімнадцять) гривень 22 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.Ю. Козлова