Рішення № 36100828, 11.12.2013, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7699/13-ц

№ провадження 2/208/2463/13

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

Головуючого, судді Похвалітої С.М.

при секретарі Пентраковської М.В.,

за участю:

-позивача ОСОБА_1,

-представника позивача ОСОБА_2,

-представника відповідача ОСОБА_3 управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

У своїх позовних вимогах позивач ОСОБА_1 зазначив, що 29 листопада 1999 року працівники відповідача за адресою: вулиця Маяковського, будинок № 6 в м.Дніпродзержинську був встановили газовий лічильник та було оформлено свідоцтво про прийомку та власноруч опломбовано. 30 березня 2009 року між сторонами був укладений договір № 10734 про надання послуг з газопостачання. 27 жовтня 2009 року між сторонами укладена додаткова угода до договору про надання населенню послуг з газопостачання. 23 липня 2013 року представник відповідача ОСОБА_5 склала акт виявлення порушень в якому вказала, що висловлює сумніви в правильності роботи встановленого лічильника газу марки «гмератер» з причин унеможливлення виявлення дефекту лічильника шляхом зовнішнього огляду, а також в акті зазначено, що пломба заводу не плотно закріплена в посадочному гнізде. 23 липня 2013 року представником відповідача складено акт № 00510734 демонтажу лічильника газу для проведення експертизи. Остання перевірка лічильника проводилася 03.07.2006 році та зазначено, що пломба не порушена, ушкоджень не має. 08 серпня 2013 року відповідачем складено акт експертизи лічильника та зазначено, що пломба та відліковий механізм не порушені, але вказано, що захитне скло відлікового механізму відєднується від корпусу суматора, вільний доступ до відлікового механізму. Цей акт не підписано головою комісії та не завірено печаткою. При огляді 23.07.2013 року зовнішніх дефектів та пошкоджень лічильника не виявлено, а зовнішні ушкодження, які виявлені після демонтажу лічильника та відправки його відповідачем для проведення експертизи. Вважає, що також відповідачем були порушені умови транспортування та зберігання лічильника, у звязку з чим захисне скло відлікового механізму газового лічильника могло не тільки відєднуватися від корпусу суматора, а взагалі могло бути розбите. Після зняття газового лічильника на повірку, представник відповідача мав встановити на його місце тимчасово газовий лічильник з резерву відповідача. Так, з 23.07.2013 року по теперішній час сплата за послуги газопостачання розраховується по максимуму, таким чином він несе матеріальні збитки, які полягають в різниці між максимальними розрахунками за газ та фактично отриманою кількістю газу за лічильником. Відповідач не виявив порушень в роботі лічильника, не виявив він і пристроїв для зміни роботи лічильника. Він переніс гострий інфаркт міокарда. Відповідач безпідставно знявши газовий лічильник, відмовляючись встановити іншій, наносить матеріальну шкоду позивачу, витребуючи у позивача кошти за вкрадений газ та за роботи, які вже сплачені, наносить моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. Тому, просить суд стягнути з відповідача на користь нього грошові кошти за нанесену матеріальну та моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., а також судові витрати та витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, посилався на обставини викладені у позові, але в ході розгляду справи уточнив їх та прохав суд стягнути з відповідача на користь нього грошові кошти за нанесену матеріальну шкоду в розмірі 1 830,01 грн. та 616,22 грн., а також моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. та судові витрати. Матеріальна шкода складається з 481,77 грн. як сплата за Акт виконаних робіт, 348,24 грн. штрафні санкції, 1 000 грн. кошти на придбання нового лічильника, а також 616,22 грн. різницю між максимальними розрахунками за газ та фактично отриманою кількістю газу за лічильником.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, посилався на обставини викладені у позові та в уточненнях до позову та прохав суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти за нанесену матеріальну шкоду позивачу, а саме грошові кошти в розмірі 1 830,01 грн. та 616,22 грн., а також моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. та судові витрати. Матеріальна шкода складається з 481,77 грн. як сплата за Акт виконаних робіт, 348,24 грн. штрафні санкції, 1 000 грн. кошти на придбання нового лічильника, а також 616,22 грн. різницю між максимальними розрахунками за газ та фактично отриманою кількістю газу за лічильником.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення позову, посилалась на обставини викладені в запереченнях на позов. Зазначила суду, що жодного доказу на підтвердження факту будь-яких втрат або матеріальних витрат, понесених позивачем та завдання позивачу моральної шкоди не надано, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що під час здійснення перевірки лічильника газу за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Маяковського, буд. № 6, в присутності позивача було виявлено підозру на втручання в діяльность лічильника, у звязку з чим був складений акт демонтажу лічильника. У звязку із зазначеним лічильник був знятий та проведена експертиза, під час якої дійсно встановлено, що пломба порушена та не працював відліковий механізм.

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, свідка та вивчивши матеріали цивільної справи, дослідив докази надані сторонами, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами в 2001 році та в 2009 році укладений договір про надання послуг з газопостачання населенню за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Маяковського, буд. № 6, що свідчить надані позивачем копії договорів та не заперечується представником відповідача.

23 липня 2013 року представниками відповідача складений акт № 00510734 про виявлені порушення щодо правильності роботи лічильника за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Маяковського, буд. № 6, дата проведення повірки 08.08.2013 року з причин неможливості виявлення дефекту лічильника шляхом зовнішнього огляду, у звязку з чим представником відповідача був складений акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи.

Так, 08 серпня 2013 року представником відповідача складено акт № 00510734 експертизи лічильника газу, де зазначено, що захисне скло відлікового механізму відєднується від корпусу суматора, вільний доступ до відлікового механізму.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист же цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особі, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Так, позивачем не надано суду ніяких доказів того, що саме з вини відповідача йому спричинена матеріальна та моральна шкода.

Враховуючи, що позивачу відмовлено в задоволені позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а тому вимоги позивача про стягнення судових витрат з відповідача також не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 3-6, 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги з дня його проголошення.

Суддя Похваліта С. М.