Ухвала суду № 36095205, 11.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 148153/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шов-Буд» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20.07.2012 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Шов-Буд» звернувся до суду з позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092302 від 21.06.2012 року, яким податковим органом збільшено позивачу грошове зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 11 862 грн.50 коп., в тому числі: 9 490 грн. - за основним платежем та 2 372 грн.50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту № 269/22-35155385 від 05.06.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Шов-Буд» з питань дотримання податкового законодавства та правових відносин з управлінням Пенсійного фонду України у м. Володимир-Волинському (УПФ у м. Володимир-Волинському) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року». Перевіркою встановлено порушення Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 (далі - Указ № 727), пункту 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності в редакції Наказу Державної податкової адміністрації України (ДПА України) № 554 від 12.10.1999 року, пункту 5 Порядку складання розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого Наказом ДПА України від 28.02.2003 року № 98, в результаті чого занижено суму єдиного податку за ставкою 10% в сумі 10 390 грн., в тому числі за І квартал 2009 року в сумі 900 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 290 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 2 700 грн. та за ІV квартал 2009 року в сумі 6 500 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, вважає, що поворотна фінансова допомога отримана ТзОВ «Шов-Буд» не є доходом платника податків, оскільки передбачається її повернення, а договором не передбачено нарахування будь-яких відсотків чи іншої компенсації за користування такими коштами. При цьому такі кошти не є й виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не повинні бути об'єктом оподаткування єдиним податком на підприємницьку діяльність юридичних осіб.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 21 червня 2012 року за № 0000092302. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представник Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до Порядку складання Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом ДПА України від 28.02.2003 р. N 98 (зі змінами та доповненнями), у рядку 4 Розрахунку відображається загальна сума коштів, отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу суб'єкта малого підприємництва, яка підлягає оподаткуванню єдиним податком. Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 631 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні яким установлено, що готівкова виручка (виручка) - це сума фактично одержанні готівкових коштів від реалізації товарів (робіт, послуг) і позареалізаційні надходження. Позареалізаційні надходження відповідно до цього Положення - це надходженні від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукція допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості за позиками, безплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення підзвітні сум, інші надходження. Тому сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності - платником єдиного податку на розрахунковий рахунок або (та) в касу, вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Поворотна фінансова допомога відноситься до інших доходів підприємства, що виникають у процесі звичайної діяльності підприємства, і в Книзі обліку доходів витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відображається у графі 5 «Позареалізаційні доходи». З метою обкладання єдиним податком враховуються всі надходження кошті отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу та виручку від іншої реалізації.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Шов-Буд» зареєстроване як юридична особа Турійською районною державною адміністрацією Волинської області 27.06.2007 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ТзОВ «Шов-Буд» є платником єдиного податку за ставкою 10%, що підтверджується свідоцтвом про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою.

Володимир-Волинською ОДПІ з 22.05.2012 року по 28.05.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Шов-Буд» з питань дотримання податкового законодавства та правових відносин з УПФ у м. Володимир-Волинському за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт за № 269/22-35155385 від 05.06.2012 року.

За наслідками перевірки Володимир-Волинською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000092302 від 21.06.2012 року, яким збільшено ТзОВ «Шов-Буд» грошове зобов'язання за єдиним податком на підприємницьку діяльність юридичних осіб у сумі 11 862 грн. 50 коп., в тому числі: 9 490грн. - за основним платежем та 2 372грн.50коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Як вбачається з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не включає занижену суму податку за І кв. 2009 року та штрафні санкції за вказаний період в зв'язку із закінченням 1095-денного терміну.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що суб'єкти малого підприємництва, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, у своїй діяльності керуються положеннями Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року №727/98 (далі - Указ №727/98).

Відповідно до пункту 3 Указу №727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачує єдиний податок за ставкою 6 або 10 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору.

Згідно із пунктом 1 Указу №727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, виходячи з вищезазначених положень Указу №727/98, вбачається, що об'єктом оподаткування єдиним податком є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якою вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 1.22.2. пункту 1.22. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, позивачем впродовж 2009 року було отримано грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (згідно договорів позики зі строком дії до 30.06.2010р.) від фізичних та юридичних осіб на загальну суму 103 900грн., які на момент розгляду справи повернуті позикодавцям.

Відповідно до п. 5 наказу Державної податкової адміністрації України від 13.10.1998 року № 477 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядку її ведення» у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином, вищезазначеним положенням не передбачено відображення сум поворотної фінансової допомоги у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва юридичної особи.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що поворотна фінансова допомога не є доходом платника податків, оскільки передбачено її повернення та не передбачено нарахування будь-яких процентів чи іншої компенсації за користування такими коштами. При цьому такі кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не повинні бути об'єктом оподаткування єдиним податком.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі № 2а/0370/2341/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь в справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук