Постанова № 36094789, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2013 року 09:42 № 826/14646/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2013р.за участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Чарковська Л.М., Рудік Ю.О.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2013р. №000721701 та №000731701.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно та з порушення норм законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно та з врахування всіх обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі постанови про призначення податкової перевірки від 19.07.2013р. слідчого СВ Подільського РУГУ МВС України у м. Києві відповідно до направлення від 05.08.2013р. №413/7 ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено перевірку за результатами якої 20.08.2013р. складено акт №364-26-54-17-01-11-НОМЕР_1 про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.01.2009р. по 30.06.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки).

В акті перевірки встановлено наступні порушення:

п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та відповідно до пп. 2, 3 п. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», в результаті чого донараховано єдиний податок за найманих працівників в розмірі 39 900грн., в тому числі по періодах січень-грудень 2009 року на загальну суму 11 100грн., січень-грудень 2010 року на загальну суму 14 900грн., січень-грудень 2011 року на загальну суму 13 900грн.;

п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не перераховано до бюджету податку з доходів найманих працівників за перевіряємий період суму у розмірі 3 900 004,17грн. в тому числі по періодам 2009р. - 213 667,12грн., 2010р. - 211 480,05грн., 2011р. - 832 440,35грн., 2012р. - 1 690 657,77грн., 2013р. - 951 758,88грн.

п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України використовувала у своїй діяльності в 2013 році більше 10 найманих працівників;

п. 119.2 ст. 192 Податкового кодексу України подано з недостовірними відомостями розрахунок про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку суми утриманого з них податку за ІІ квартал 2013 року.

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 05.09.2013р. №000721701, яким на підставі порушення п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3 922 086,36грн., з якого основний платіж - 3 137 261,10грн. та штрафні (фінансові) санкції - 784 825,26грн. та №000731701, яким на підставі п. 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» збільшено суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 20 997грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, між позивачем (Замовник) та фізичними особами-підприємцями (Виконавці) укладено низку договорів про надання інформаційних послуг, за умовами яких Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику інформаційні послуги, які Замовник збов'язаний прийняти та оплатити на умовах Договору (далі по тексту - Договір про надання інформаційних послуг).

Відповідно до п. 2.1 Договору про надання інформаційних послуг Виконавець надає послуги з підбору інформації необхідної, для надання транспортних послуг легкового таксі по перевезенню пасажирів чи/або вантажних перевезень Замовником. За додатковою домовленістю сторін, можлива попередня обробка (моніторинг) інформації Виконавцем та підбір найбільш вигідних варіантів для Замовника. У разі настання такої домовленості всі додатково надані інформаційні послуги Виконавцем відображаються в Актах наданих послуг, які являються фінансовими документами для проведення фінансових розрахунків сторонами.

Згідно п. 4.3 Погодження коштів сплачених за надані послуги Замовником відповідно Звітів, здійснюється укладанням сторонами Актів наданих послуг, які укладаються кожного кварталу поточного року.

На виконання зазначених договорів сторонами виписані акти наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 укладено Договір з ТОВ «Ай Ті Фінанс» №26/07/11-3Ф від 26.07.2011р. про прийом платежів та переказ коштів через термінал самообслуговування (ПТКС). Всі платежі, що приймались на користь ФОП ОСОБА_1 вносились на поточний рахунок ТОВ «Ай Ті Фінанс», з якого перераховувались суми грошових коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1

Згідно копії оборотної відомості за період з 26.09.2011р. по 31.03.2013р. на рахунок ОСОБА_1 надійшло по дебету 1 598 862,73грн. та кредиту 1 598 862,98грн.

04 березня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ Аудиторською фірмою «Аудит-Резерв» (Виконавець) укладено договір про надання аудиторських послуг, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов'язання з надання інформаційно-консультаційних послуг щодо правильності відображення операцій фінансово-господарської діяльності Замовника в бухгалтерському та податковому обліку, а також складання податкової, фінансової, статистичної в терміни передбачені чинні законодавством.

В період з 01.01.2012р. по 20.09.2012р. ФОП ОСОБА_1 на банківський рахуок за НОМЕР_2 АТ «Ердебанк» надходили кошти від суб'єктів господарювання.

В матеріалах справи міститься довідка №279 від 02.10.2013р., якою підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 було прийнято та перераховано суму грошових коштів у розмірі 828 973,91грн. згідно договору про прийом платежів та переказ коштів.

Як встановлено перевіркою, у ФОП ОСОБА_1 працювали особи січень-червень 2009 року у кількості 8 чоловік, липень-вересень 2009 року у кількості 9 чоловік, жовтень-грудень у кількості 12 чоловік, січень-березень 2010 року у кількості 7 чоловік, квітень-червень 2010 року у кількості 8 чоловік, липень-вересень 2010 року у кількості 15 чоловік, жовтень-грудень 2010 року у кількості 19 чоловік, січень-червень 2011 року у кількості 13 чоловік, липень-вересень 2011 року у кількості 34 чоловік, жовтень-грудень 2011 року у кількості 40 чоловік.

Відповідно до п.4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №728/98 від 03.07.1998р. та пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Ставка єдиного податку відповідно до виду діяльності, здійснюваного фізичною особою-підприємцем у 2009-2010рр. становила 200грн., ставка одного найманого працівника становила 100грн.(200*50%).

Ставка єдиного податку з 01.01.2011р. відповідно до виду діяльності здійснюваного фізичною особою-підприємцем становить 86грн., ставка на одного найманого працівника становить 43грн. (86*50%).

Відповідно до пп.2, 3 п.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» застосовується з урахуванням таких особливостей:

нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №728/98 від 03.07.1998р. у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, щ підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'яєктів малог підприємництва» №728/98 від 03.07.1998р. (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останні звітний (податковий) період 2010року).

В порушення п. 4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та пп.2, 3 п.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» ФОП ОСОБА_1 не сплачено податок за найманих працівників в загальному розмірі 39 900грн., в тому числі по періодам за 2009 рік - 11 100грн., за 2010 рік - 14 900грн., за 2011р. - 13 900грн.

За наслідками перевірки відповідно до умов наданих договорів про надання інформаційних послуг всупереч абз. 2 п. 5.1 Договору (категорично забороняється співпраця з особами, які не являються фізичними особами-підприємцями та не зареєстровані в порядку передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»), ФОП ОСОБА_1 працювала з особами які не зареєстровані як фізичні особи-підприємці та надавали послуги з перевезення пасажирів на таксі.

Крім того, відповідно до п.3.1 Договору про надання інформаційних послуг Замовник протягом 10 днів з моменту підписання Договору надає виконавцю ксерокопію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ліцензію на право пасажирських чи/або вантажних перевезень, у разі необхідності надає іншу додаткову інформацію про себе виключно для якісного обслуговування Замовником споживачів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. №2344-ІІІ надання послуг з перевезення пасажирів на таксі є видом діяльності, що ліцензується. При цьому ліцензійна картка на таксі (що містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу) видається за умови підтвердження відповідності його облаштування вимогам визначення «Таксі».

Враховуючи умови договорів ФОП ОСОБА_1 порушила норми чинного законодавства та п.3.1, абз. 2 п. 5.1 Договору про надання інформаційних послуг, оскільки не перевірила у осіб, з якими вона співпрацювала наявність свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про сплату єдиного податку, ліцензії на перевезення пасажирів, ліцензійних карток.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (1-ДФ) які подавались до ДПІ у Оболонського району ГУ Міндоходів у м. Києві за перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 по громадянам та фізичним особам-підприємцям з якими укладено договори інформацію не відображено.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 4.1 договорів про надання інформаційних послуг винагорода ФОП ОСОБА_1 (Виконавця) за надання інформаційних послуг водіям таксі (Замовникам) згідно п.2.1 цих Договорів визначалась за домовленістю сторін.

В силу норм п. 18.1 і 18.2 ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно із нормою частини 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкові декларації про майновий стан та доходи за період з 01.01.2009р. по 31.12.2012р. громадянами, які працювали в службі таксі водіями за місцем реєстрації не подавались.

Отже, враховуючи вищевказані норми, ФОП ОСОБА_1 являється податковим агентом по відношенню до водіїв таксі, які здійснювали перевезення пасажирів та отримували інформаційні послуги, оскільки саме ФОП ОСОБА_1 нараховувала плату за перевезення.

Згідно п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. N 889-IV особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент.

Одночасно нормами статті 51 ПК України визначений порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам. Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

У відповідності до п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» 22.05.2003р. N 889-IV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом.

Ставка податку передбачена пунктом 167.1 статті 167 кодексу, а саме становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставку податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Згідно п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до наданих договорів та актів наданих послуг винагорода водіям таксі складала 90% від загальної вартості послуг, що є базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб.

В порушення норм п.17.2 ст.17, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України ФОП ОСОБА_1 не перераховано до бюджету податку з доходів найманих працівників за період з 01.01.2009р. по 30.06.2013р. суму в розмірі 3 900 004,17грн., в тому числі по періодам за 2009 рік - 213 667,12грн., за 2012 рік - 211 480,05грн., за 2011 рік - 832 440,35грн.

Стаття 67 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Тобто з урахуванням викладеного, платник податків повинен своєчасно подавати податкові декларації, в повному обсязі сплачувати податки до бюджету та нести відповідальність за свої дії.

Судом встановлено, що за перевіряємий період, водії служби таксі отримували дохід здійснюючи перевезення пасажирів від наданих інформаційних послуг ФОП ОСОБА_1

В ході розгляду справи судом встановлено, водії таксі самостійно не подавали податкових декларацій про отримані доходи до податкової інспекції.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 як податковий агент зобов'язана була сплатити податки до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів водіїв таксі, які здійснювали пасажирські перевезення.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправність винесених податкових повідомлень-рішень від 05.09.2013р. №000721701 та №000731701, а тому адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 27.11.2013р.

Суддя В.В. Амельохін