Ухвала суду № 36093952, 18.12.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

18.12.2013№ 02-21/901/4187/13

Суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Шаратов Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви

Всеукраїнської громадської організації «Товариство рятування на водах України»

(вул. З. Гайдай, 3, офіс 256, м. Київ, 04212, ідентифікаційний код 00021539)

до Феодосійської міської ради

(вул. Земська, 4, м. Феодосія, АР Крим, 98100)

про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

17.12.2013 на адресу суду надійшла позовна заява Всеукраїнської громадської організації «Товариство рятування на водах України» до Феодосійської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно рятувальної станції в м. Феодосія (вул. Курортна, 40 (до зміни найменування вулиці - Леніна, 10а) за позивачем.

ВГО «Товариство рятування на водах України» надало разом з позовною заявою квитанцію від 13.12.2013 № 64 про сплату судового збору у розмірі 1 147,00 грн.

w Roman CYR;font-size:12pt;">Проте, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статей 54 та 55 ГПК України позивач в позовній заяві про визнання права власності на майно, повинен визначити вартість спірного майна, зазначивши це в позовній заяві.

FFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Частиною другою статті 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з підпунктом першим пункту другого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Roman CYR;font-size:12pt;">Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК (пункт 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7).

Враховуючи наведене, з огляду на те, що позивачем не зазначено в позовній заяві вартість спірного майна, суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору який підлягає сплаті. Проте суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 147,00 грн., як за подання позовних заяв немайнового характеру, тобто у меншому розмірі ніж мінімально встановлений за подання позовних заяв майнового характеру.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Також, суд звертає увагу позивача, на те що ним в додатках до позовної заяви надано постанову ради міністрів Української РСР від 25.07.1988 № 199 не у повному обсязі, а тільки першу та п'яту сторінку вказаної постанови, що є неприпустимим, та обмежує суд у можливості дослідження доказів у повному обсязі.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що згідно з частиною третьою статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись статтею 4 Закону України «Про судовий збір», частиною другою статті 44, статтями 54, 55, пунктом 4 частини першої частинами другою та третьою статті 63, статтями 86, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву (вх. № 901/6107/13 від 17.12.2013) Всеукраїнській громадській організації «Товариство рятування на водах України», без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги в строки передбачені статтею 93 ГПК України.

Суддя Ю.А. Шаратов