Постанова № 3609367, 21.04.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

 справа № 2-а-7705/08/0470

категорія статобліку-2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Середа А.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

08 серпня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 0001882301/3 від 25.07.2008 року.

04 листопада 2008 року позивач уточнив позовні вимоги, згідно яких просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001882301/3 від 25.07.2008 року, винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в частині податкового зобов'язання в сумі 124077,17 грн. та в частині штрафних санкцій у сумі 62038,58 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в період з 26.10.2007 р. по 15.11.2007 р. була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1». За результатами перевірки складено акт № 4072/23-426/33274565-175 від 07.12.2007 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0001882301/3 від 25.07.2008 р., згідно якого визначена сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 186753,85 грн., з них основний платіж 124502,57 грн. та штрафні санкції 62251,28 грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001882301/3 від 25.07.2008 року прийняте неправомірно, оскільки, при складанні акту перевірки, було порушено норми п. 1.5, п. 1.7 Наказу Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року. Також вважає, що зроблені відповідачем висновки в частині порушення податкового законодавства були не об'єктивні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, посилаючись на те, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська при проведенні перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» застосовані фінансові санкції, які не відповідають виявленому порушенню, оскільки визначені в договорах послуги були використані в господарській діяльності, так як дані послуги були отримані у зв'язку з постачанням товарів до мережі роздрібної торгівлі, що свідчить про законне віднесення до податкового кредиту суми податку, нарахованих при оплаті цих послуг.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надавши суду усні та письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що під час проведення перевірки фахівцями Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська встановлено, що акти виконаних робіт не містять інформації щодо договорів, на підставі яких були виконані роботи, торгівельних мереж, у яких позивачеві надавались інформаційно-консультативні послуги, а також результати виконаних робіт, у зв'язку з якими Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» були понесені витрати та на підставі чого товариство має сплачувати меншу суму податку на прибуток до державного бюджету та нараховувати податковий кредит. Також представник позивача зазначив, що після здійснення позивачем операцій купівлі-продажу товару і, відповідно, після переходу права власності на ці товари до покупця, діяльність з просування такого товару в торгівельній мережі є вже господарською діяльністю покупця.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» за період з 01.12.2004 р. по 30.06.2007 р.

За результатами перевірки 07.12.2007 року було складено акт № 4072/23-426/33274565-175, згідно якого встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001882301/3 від 25.07.2008 року, в якому визначена сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 186753,85 грн., з них основний платіж 124502,57 грн. та штрафні санкції 62251,28 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області та до Державної податкової адміністрації України, якими було відмовлено у задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Перевіркою, проведеною Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, встановлено факт заниження позивачем податку на прибуток внаслідок віднесення до складу валових витрат оплату інформаційно-консультаційних послуг та послуг за просування товару, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_2, а також витрат на маркетингові послуги, виконані Товариством з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_2, та завищення податкового кредиту у сумі 124077,17 грн.

В порушення п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.7р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 Закону № 168, протягом такого звітного періоду у зв 'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарськї діяльності платника податку, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» завищено податковий кредит на загальну суму 124077,17 грн, в результаті включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по маркетинговим послугам, послугам   по просуванню товару та інформаційноконсультаційним послугам.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 від 28.12.1994 року, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищезазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.ч. 1, 11 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» № 996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акти здачі-приймання робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» не містять інформації щодо договорів, на підставі яких були виконані роботи, торгівельних мереж, у яких позивачеві надавались інформаційно-консультативні послуги, перелік товарів, відносно яких надавались ці послуги, а також результати виконаних робіт, у зв'язку з якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват» були понесені витрати. Тобто, вказані документи не містять підтвердження понесених позивачем витрат, на підставі чого б Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» могло б сплачувати меншу суму податку на прибуток та мало право на податковий кредит.

Також встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_2 були укладені договори поставки № 459/9863 від 07.02.2006 року та № 1292-757 від 02.01.2007 року. З цього випливає, що після здійснення операцій купівлі-продажу товару і, відповідно, після переходу права власності на ці товари до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_2, діяльність з просування такого товару в торгівельній мережі є вже господарською діяльністю покупця Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі вищевказаного суд вважає, що маркетингові послуги, послуги   по просуванню товару та інформаційно - консультаційні послуги не використовувались підприємством в своїй господарській діяльності і, відповідно, підприємством завищено податковий кредит.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідачем доведено правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 24 квітня 2009 року.

Суддя В.М. Олійник