Постанова № 36093013, 09.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2013 року Справа № 904/4950/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.,

при секретарі Ревковій Г.О.

За участю старшого прокурора Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури: Міщук Н.П., посвідчення № 014159 від 24.12.2012р.

та представників сторін:

від позивача: Калимбет Т.М., представник, довіреність №38 від 22.04.13;

від відповідача: Городнича В.К., представник, довіреність №2 від 10.01.13;

від відповідача: Мовчан А.М., представник, довіреність б/н від 09.12.13

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційну скаргу комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013р. у справі № 904/4950/13

за позовом Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до відповідача: комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, м. Нікополь Дніпропетровської області

про: стягнення 127 595,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 р. по справі № 904/4950/13 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства") на користь Державного бюджету України та місцевих бюджетів 127 595,03 грн. та судовий збір у сумі 2 551,90 грн.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що акти перевірок були складені з порушенням вимог діючого законодавства України та не можуть бути доказами по даній справі.

Також посилається на те, висновки суду щодо встановлення винної особи за порушення природоохоронного законодавства по даній справі є суперечливими, оскільки в матеріалах справи відсутній жодний документ, який би вказував на встановлення вини відповідача в порушенні водного законодавства.

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 09.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, що Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області в період з 13.01.2012р. по 25.02.2013р. було проведено інструментальний контроль додержання нормативів скидів забруднюючих речовин в Каховське водосховище КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства ".

Відбір проб зворотних вод підприємства, що скидаються в Каховське водосховище та визначення в них концентрації забруднюючих речовин проведено відповідно з методиками виконання вимірювань (МВВ) допущеними до використання Мінприроди України та КНД 211.1.0.009-94.

За наслідками перевірки було оформлено відповідні акти контролю дотримання нормативів скидів забруднюючих речовин в об'єкти довкілля від 11.07.2012 р. - 24.07.2012р.; 21.11.2012р. - 04.12.2012р., 25.02.2013р.- 11.03.2013р.

Відповідно до акту від 11.07.2012р.-24.07.2012р., результати інструментального інспекційного контролю свідчать, що на скиді з о/с зворотної води в Каховське водосховище перевищуються нормативи ГДС по завислих речовинах в 1,1 р., фосфатах в 2,9 р., нафтопродуктах в 1,5 р., цинку в 1,4 р.; по випуску № 1 в Каховське водосховище по завислих речовинах в 1,1 р., ХСК в 1,3 р., БСК5 в 1,8 р.; по випуску № 2 в Каховське водосховище по завислих речовинах в 1,1 р., ХСК в 1,1 р., БСК5 в 1,5 р., що є порушенням статей 44, 110 Водного кодексу України і умов скидання стічних вод у водні об'єкти. Результати контролю представлені у протоколі до акту № 60 від 18.07.2012 року. Дані перевірки будуть використані для нарахування позову за забруднення навколишнього середовища.

Відповідно до акту від 21.11.2012р.-04.12.2012р., результати інструментального інспекційного контролю від 21.11.2012 року свідчать, що на скиді з о/с зворотної води в Каховське водосховище перевищуються нормативи ГДС по завислих речовинах в 1,6 р., сухому залишку в 1,1 р., хлоридах в 1,3 р., нітратах в 1,5 р., фосфатах в 4,9 р., нафтопродуктах в 1,3 р., залізу загальному в 1.3 р., що є порушенням статей 44, 110 Водного кодексу України і умов скидання стічних вод у водні об'єкти та відповідно ст. 188-5 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, по випуску №1 в Каховське водосховище та випуску №2 в Каховське водосховище перевищень не зафіксовано. Результати контролю представлені у протоколі до акту № 103 від 28.11.2012 року. Дані перевірки будуть використані для нарахування позову за забруднення навколишнього середовища.

Відповідно до акту від 25.02.2013р.- 11.03.2013р. результати інструментального інспекційного контролю від 25.02.2013 року свідчать, що на скиді з о/с зворотної води в Каховське водосховище перевищуються нормативи ГДС по завислих речовинах в 1,4 р., нітратах в 4,0 р., фосфатах в 4,0 р., нафтопродуктах в 1,4 р., по випуску №1 в Каховське водосховище ХСК в 1,1 р., БСК5 в 1,3 р., що є порушенням статей 44, 110 Водного кодексу України і умов скидання стічних вод у водні об'єкти та відповідно ст. 59 ч.1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб. Результати контролю представлені у протоколі до акту № 18 від 05.03.2013 року. Дані перевірки будуть використані для нарахування позову за забруднення навколишнього середовища.

Акти відбору проб вод складені за формою акту відбору проб, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31.12.2003 року № 194.

Всі акти відбору проб вод складені на місці відбору проб у присутності представників КП "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства". Зауважень щодо процедури відбору проб вод представниками Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" в актах не наведено. Акти відбору проб вод підписані представниками Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства".

За результатами виявленого порушення природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області складений протокол № 01440 про адміністративне правопорушення.

Одночасно Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області звернулась до відповідача із приписами №4-5703-7-3 від 25.07.2012 року, №4-11205-7-3 від 05.12.2012 року, №4-2049-7-3 від 13.03.2013 року про додержання вимог природоохоронного законодавства України при здійсненні діяльності підприємства, в тому разі скидання стічних вод у водні об'єкти; вжиття заходів щодо запобігання скидів зворотних вод підприємства у Каховське водосховище з перевищенням нормативів ГДС.

Постановою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про накладення адміністративного стягнення № 01440 від 11.03.2013 року інженера-технолога Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї штраф у розмірі 136,00 грн.

В постанові про накладення адміністративного стягнення № 01440 від 11.03.2013 року зазначено, що інженер-технолог комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтями 44, 110 Водного кодексу України тим, що допустила забруднення вод, а саме: 25.02,2013 року здійснювався скид зворотної води з випуску №1 в Каховське водосховище з перевищенням нормативів ГДС по ХСК в 1,1 рази, БСК5 в 1,3 рази.

У травні 2012 року Державною екологічною інспекцією у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних об'єктів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року № 767/16783 зроблений розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 127 595,03 грн.

30 травня 2013 року Державна екологічна інспекція звернулась до відповідача з претензією №82-7/13 про відшкодування відшкодувати шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 127 595,03 грн.

Зазначені збитки не були відшкодовані, що стало підставою звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Згідно ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" об'єктами правової охорони навколишнього природного середовища, які підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

За ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з п.4 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони, зокрема, за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами.

Скидання цих вод у поверхневі водні об'єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища (стаття 74 Водного кодексу України).

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, у тому числі, скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлює Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389 (надалі - Методика), відповідно до якої, а саме за формулою 12, наведеною в п. 7.1 Методики, і розрахована заявлена до стягнення шкода.

Відповідно до пункту 2.1 Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються:

скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;

скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту;

скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;

самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.

Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом (пункт 2.2 Методики).

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів (пункт 2.4 Методики).

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн., здійснюється за формулою:

З = Ккат х Кр х К3 х [(Мі1 х гі1) + (Мі2 х г12) + ... (Мім х гім)] (п. 7.1 Методики).

При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи ( п. 2.3. Методики).

За результатами контролю якості зворотних вод, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області та за результатами контролю якості зворотних вод, наданих підприємством (хіміко-бактеріологічна лабораторія по контролю стічних вод комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, свідоцтво про атестацію № 06544-5-3-19-ВЛ видане 02.02.2011 року Міністерством промислової політики України, та хіміко-бактеріологічна лабораторія мережі водопроводу комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, свідоцтво про атестацію № 105/1, видане 29.09.2011 року) Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства були розраховані середні концентрації забруднюючих речовин за вказані періоди (таблиця №1, 2, 3). У подальшому розрахунок проводиться за забруднюючими речовинами середня концентрація, яких перевищує нормативи гранично - допустимого скиду. В зазначеному випадку, які становлять:

зі скиду № 1 з очисних споруд - по фосфатах - 7,01 мг/дм , завислих речовинах -15,59 мг/дм3;

зі скиду №1 БКО - по ХСК- 31,56 мг/дм3;

зі скиду №2 БКО - по БСК5- 3,03 мг/дм3.

Перевищення були зафіксовані і по іншим речовинам (скид № 1 - нітрати, залізо, цинк; зі скиду №1 БКО- БСК5, завислі речовини; зі скиду №2 БКО- ХПК, завислі речовини), у зв'язку з тим, що середній вміст зазначених речовин не перевищував значення нормативів ГДС, тому розрахунок маси наднормативного скиду по цім речовинам не проводився.

Середня фактична концентрація (Сіф) забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства використана для розрахунку маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт (Мі) зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС, яка в подальшому враховується при розрахунку збитків, (З) заподіяних водному об'єкту внаслідок скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність розрахунку розмірів відшкодування збитків на загальну суму 127595,03грн. вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на недоведеність вини відповідача в порушені водного законодавства є безпідставними, оскільки у кожному акті перевірки заначено, що результати контролю представлені у протоколах до акту , які обов'язково надаються підприємству з актом перевірки, в актах зазначена інформація щодо перевищення нормативів гранично-допустимого скиду по кожному випуску та забруднення навколишнього середовища. Всі ати перевірки підписані начальником управління КП «"Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" без жодних заперечень та зауважень.

Посилання відповідача на недоведеність вини КП «"Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", оскільки було визнано винним в порушені водного законодавства і інженера-технолога, який був притягнутий до адміністративної відповідальності, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Тобто, притягнення інженера-технолога КП «"Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" за те, що допустив забруднення вод до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу, не є підставою для відмови в задоволені позову про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих вод Каховського водосховища зворотними водами КП «"Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"

Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013р. у справі № 904/4950/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 16.12.2013 року.