Рішення № 36092838, 12.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16121/13 12.12.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України"

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 1110587 від 01.01.2013 р. в розмірі 422 484,56 грн.

за участю представників:

від позивача : Кучкова Ю.В. - представник за довіреністю № 91/2012/06/13-1 від 13.06.2013 р.від відповідача :Берченко С.А. - представник за довіреністю № 1307 від 05.09.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 1110587 від 01.01.2013 р. в розмірі 422 484,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 1110587 від 01.01.2013 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України" утворилась заборгованість в сумі 422 484,56 грн. за період з 01.01.2013 р. по 01.08.2013 р.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 395 238,30 грн. за період з 01.01.2013 р. по 01.08.2013 р., пеню в сумі 21 464,98 грн. за період з 26.01.2013 р. по 01.07.2013 р., інфляційну складову боргу в сумі 435,76 грн. та 3% річних в сумі 5 345,52 грн. за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2013 р., а всього - 422 484,56 грн.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що сума основного боргу відповідачем сплачена, в частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій та матеріальних втрат просив позов задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що сума основного боргу сплачена, просив зменшити штрафні санкції та матеріальні втрати на 50%, а також відстрочити виконання рішення суду до вересня 2014 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

01.01.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго", як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Державною установою "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України", як абонентом, був укладений договір № 1110587 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно з п 1.1 договору його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Умовами договору № 1110587 від 01.01.2013 р. сторони погодили, що енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору (п.2.2.1), абонент зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п.2.3.1).

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі. Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати послуг виконав не повністю, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді.

Відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.01.2013 р. по 01.08.2013 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 395 238,30 грн. вартості послуг.

Наявність заборгованості відповідача на час подачі позову підтверджується обліковими картками, табуляграмами, довідками про надходження коштів.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Посилання відповідача на договір про закупівлю товару від 12.08.2013 р. № 1110587, на підставі якого, він вважає, зупинилась дія договору № 1110587 від 01.01.2013 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, суд не приймає, оскільки договір, на який посилається відповідач, регулює інші відносини, що виникають між сторонами після 12.08.2013 р., а заборгованість позивач просить стягнути за період з 01.01.2013 р. по 01.08.2013 р.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З матеріалів справи вбачається, що після подачі позову, відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 395 238,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 798 від 28.08.2013 р., № 799 від 28.08.2013 р. та № 1151 від 26.11.2013 р., довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію та поясненнями представника позивача.

Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 395 238,30 грн. відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України" на час розгляду даної справи заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді за період з 01.01.2013 р. по 01.08.2013 р. по договору № 1110587 від 01.01.2013 р. відсутня.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 21 464,98 грн. за період з 26.01.2013 р. по 01.07.2013 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно п. 4.5 додатку № 4 до договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок суми пені, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 21 464,98 грн. за період з 26.01.2013 р. по 01.07.2013 р.

Також у своєму позові ПАТ "Київенерго" просить суд стягнути з Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України" інфляційну складову боргу в сумі 435,76 грн. та 3% річних в сумі 5 345,52 грн. за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 435,76 грн. та 3% річних в сумі 5 345,52 грн. за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2013 р.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій та матеріальних втрат на 50%, а також відстрочити виконання рішення до вересня 2014 року.

Розглянувши доводи відповідача в цій частині, суд зазначає, що фінансове становище відповідача не спростовує факту допущеного ним прострочення в оплаті за спожиту теплову енергію та не звільняє його від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд вважає, що відстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Враховуючи те, що відповідач не довів суду наявність виключних обставин, які можуть бути причиною невиконання судового рішення, а також ту обставину, що основна сума боргу сплачена, суд відмовляє відповідачу у відстроченні виконання рішення.

Також суд відмовляє у зменшенні розміру штрафних санкцій та матеріальних втрат на 50% з підстав необґрунтованості.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 1110587 від 01.01.2013 р. в розмірі 422 484,56 грн. в частині стягнення з Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України" основної заборгованості в сумі 395 238,30 грн. припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 1110587 від 01.01.2013 р. в розмірі 27 246,26 грн. задовольнити.

Стягнути з Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України" (04053, м. Київ, вул. Некрасова, 10/8, ідентифікаційний код 38518296) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) пеню в сумі 21 464 (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят чотири) грн. 98 коп., інфляційну складову боргу в сумі 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 76 коп. та 3% річних в сумі 5 345 (п'ять тисяч триста сорок п'ять) грн. 52 коп.

Стягнути з Державної установи "Київський міський лабораторний центр держсанепідемслужби України" (04053, м. Київ, вул. Некрасова, 10/8, ідентифікаційний код 38518296) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 449 (вісім тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 69 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 12 грудня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 17 грудня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна