Ухвала суду № 36091793, 11.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №2а/0570/155/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» до Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Кальчицький кар'єр», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області № 0000192300 від 18.08.2011 р., № 0000232300 від 08.11.2011 р., № 0000242300 від 08.11.2011 р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року позов задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Володарському районі від 18.08.2011 року № 0000192300 про донарахування ПрАТ "Кальчицький кар'єр" плати за користування надрами місцевого значення на суму 832892,04 грн. та про застосування штрафу у сумі 132271,59 грн., частково скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Володарському районі від 08.11.2011 року № 0000232300, а саме, на суму донарахованої плати за користування надрами місцевого значення у розмірі 2019420,95 грн. та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 404 636,94 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що об»єктом обчислення плати за користування надрами Товариством визнано обсяги гірничої маси сієнітів, а базою оподаткування - розрахункову вартість цієї гірничої маси із розрахунку витрат гірничого цеху, крім того, застосовано коригуючий коефіцієнт 0,7. Перевіркою було встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку ПрАТ, «гірська маса»-сировина для виробництва щебеню, при цьому, на складі готової продукції обліковується щебінь в розрізі фракції, відсів та бутовий камінь, що є товарною продукцією даного підприємства і об»єктом оподаткування платою за користування надрами. При обчисленні фактичної ціни реалізації відповідного виду товарної продукції враховано дохід, отриманий від реалізації готової товарної продукції, а саме: щебеню в розрізі фракцій, відсіву та каменю бутового. Апелянт звертає увагу на те, що позивачем до перевірки не були надані необхідні первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, пов»язані з визначенням бази оподаткування для обчислення податкового зобов»язання по платі за користування надрами, а також не надані документи, які підтверджують факт сплати власних коштів на геологічне вивчення запасів корисних копалин ділянки надр, на якій здійснюється видобування.. Апелянт наполягає на тому, що «гірнича маса» є сировиною для виробництва бутового каменю і щебеню, при цьому, не є об»єктом оподаткування платежем за користування надрами для видобування корисних копалин, оскільки, для неї не визначені стандарти, технічні вимоги та нормативи платежів. Апелянт також зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що факт заниження плати за користування надрами підтверджений економічною експертизою, оскільки, правомірність застосування норм п.263.10 Податкового кодексу України в частині коригуючого коефіцієнта може бути підтверджено лише довідкою Держгеонадра України за результатами проведення геологічної експертизи.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому відповідно до ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи здійснено у письмовому провадженні за наявними матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство "Кальчицький кар'єр" зареєстровано як юридична особа Володарською районною державною адміністрацією Донецької області 23 липня 2001року, ідентифікаційний код 00292238, види діяльності за КВЕД є: добування декоративного та будівельного каменю, оптова торгівля будівельними матеріалами, добування піску та гравію, транспортне оброблення вантажів, роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесена до інших групувань.

Державною податковою інспекцією у Володарському районі було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт №133/23-00292238 від 02 серпня 2011 року та встановлено, в тому числі, порушення:

- п.4 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин", пп.263.6.1 п.263.1 ст. 263 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин та плата за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 736250,15грн., у тому числі по періодам: 2 квартал 2010р.- 368013,02грн., 3 квартал 2010р.- 11543,90грн., 4 квартал 2010р.- 149525,42грн., 1 квартал 2011р.- 207167,81грн.;

На підставі акта перевірки 18.08.2011 року ДПІ у Володарському районі Донецької області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192300, яким позивачу, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «плата за користування надрами місцевого значення» у розмірі 965 163 грн.63 коп., в тому числі за основним платежем - 832 892,04грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 132271,59грн.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Володарському районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Кальчицький кар'єр" з питань достовірності нарахування та сплати суми грошового зобов'язання з плати за користування надрами за період з 01 січня 2010 р. по 31 березня 2011 р., за результатами якої складено акт №216/23-00292238 від 28 жовтня 2011 року та встановлено порушення:

- п.4 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин", пп.263.6.1 п.263.1 ст. 263 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин та плата за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 2981913,50грн., у тому числі по періодам: 2 квартал 2010р.- 748189,78грн., 3 квартал 2010р.- 648496,96грн., 4 квартал 2010р.- 880543,90грн., 1 квартал 2011р. - 704682,86грн.;

- п.44.1, п.44.4, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року у зв'язку з ненаданням, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, необхідних первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку пов'язаних з визначенням податкового зобов'язання по платі за користування надрами за період з 01.01.2010р. по 31.03.2011р.

На підставі цього акта перевірки 08.11.2011р. ДПІ у Володарському районі Донецької області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232300, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "Кальчицький кар'єр" за платежем плата за користування надрами місцевого значення у розмірі 2586058,53 грн., в тому числі за основним платежем - 2149 021,46грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)- 437037,07грн.

Крім того, ДПІ у Володарському районі Донецької області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242300 від 08.11.2011р., яким до позивача застосовано штраф у сумі 1,00грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом даного позову, при цьому, спірним у даному випадку є питання стосовно того, що вважати об'єктом оподаткування плати за користування надрами: об'єм видобутих корисних копалин - сієнітів, чи обсяг товарної продукції - щебінь.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, в ході проведення перевірок встановлено, що основним видом діяльності позивача відповідно до класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375, є добування декоративного та будівельного каменю - 14.11.0. Позивач має ліцензію (спеціальний дозвіл № 2736 від 17.06.2002 Міністерства екології та природних ресурсів України на видобування сієнітів придатних для виробництва щебеню та каменю бутового з Чердаклинського родовища). Термін дії ліцензії 16 років.

Позивач фактично видобуває корисні копалини (сієніти) та здійснює переробку будівельного каменю в щебінь різних фракцій. Господарська діяльність позивача по видобутку корисних копалин включає технологічні операції - добування сировини, включаючи відокремлення та дроблення масиву гірської породи вибуховими методами, в межах копальні та первинної переробки сировини шляхом класифікації та/або дроблення, в межах технологічних одиниць з первинної переробки, з метою забезпечення формування уламків гірської породи, за розмірами, які відповідно до чинних стандартів будівельної продукції, відповідають щебеневим фракціям.

Згідно статті 19 Кодексу України про надра в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до ст. 17 Кодексу України про надра та Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 59, гірничі відводи надаються лише за наявності затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта, а також виконання державної експертизи запасів. При цьому, вказані проекти родовища повинні бути узгодженими із визначеним при державній експертизі запасів корисних копалин кондиціями на мінеральну сировину.

За змістом ст. 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

За змістом пп. 263.2.1. п.263.2 ст.263 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Згідно з пп.263.2.2. п.263.2 ст.263 Податкового кодексу України до об'єкта оподаткування належать:

а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

Відповідно до Інструкції класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої Постановою КМУ № 432, товарна продукція гірничодобувного підприємства - це мінеральна сировина, видобута гірничодобувним підприємством та відповідає установленим стандартам; в свою чергу мінеральна сировина - це корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва.

Згідно Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копали державного фонду надрородовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16.12.2002 року № 199Ю, товарна продукція гірничого виробництва - це продукція, яка вироблена на гірничому підприємстві відповідно до установлених стандартів та технічних вимог споживачів і підготовлена до реалізації.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є не тільки обсяг мінеральної сировини, а й обсяг мінеральної сировини, що утворюється у результаті виконання первинної переробки, при цьому, продукт первинної переробки є товарною продукцією для цілей справляння плати за користування надрами, а об'єктом плати за надра для позивача слід вважати обсяг товарної продукції даного підприємства, який обліковується як запаси.

Крім того, судом першої інстанції був прийнятий до уваги висновок судово-економічної експертизи №174/24 від 23.09.2013, призначеної судом з метою обчислення об'єкту оподаткування, яким встановлено, що висновки актів перевірки ДПІ від 02.08.2011 №133/23-00292238 та від 28.10.2011 №216/23-00292238 щодо порушення ПрАТ «Кальчицький кар»єр» вимог п.4 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою КМУ від 26.03.2008 №264, та п.п.263.6.1 п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України, яке спричинило заниження податкових зобов»язань по сплаті платежів за користування надрами, підтверджується на суму 129600,51 грн, тому сума грошового зобов»язання, яка підлягає донарахуванню податковим органом, підтверджується за основним платежем у розмірі 129600,51 грн., та за штрафними санкціями - 32400,13 грн.

Апелянт наголошує на тому, що судом помилково враховано висновок експерта, оскільки з нього не вбачається, обсяг якого виду товарної продукції як об»єкт оподаткування обчислено експертом.

Колегія суддів не приймає такі доводи апелянта з огляду на те, що на вирішення експертизи були поставлені питання саме стосовно підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку та звітності позивача висновків актів перевірки, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, при цьому, експертом перевірялась відповідність бухгалтерської документації підприємства законодавчим актам і нормативній базі, зіставлялися дані бухгалтерської документації, з метою перевірки правильності розрахунків у наданій документації проводився арифметичний підрахунок.

Що стосується застосування позивачем коригуючого коефіцієнта 0,7, чим, на думку податкового органу порушено п. 263.10 ст. 263 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов до наступного висновку, з яким погоджується судова колегія.

Так, критерієм для застосування даного коригуючого коефіцієнта є видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів геологічного вивчення, виконані за власні грошові кошти підприємства.

Відповідно до п. 263.10 ст. 263 Податкового кодексу України, до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини та умов її видобування.

Критерії застосування коефіцієнта - видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти, крім вуглеводневої сировини. Величина коефіцієнта - 0,70.

Тобто, підставою для отримання права на застосування коефіцієнту 07 є фактичне виконання геологічного вивчення ділянки надр з запасами корисних копалин за власні кошти платника податків, що, як зазначає апелянт, не було підтверджено позивачем під час перевірки.

Проте, як вірно зазначає суд, ПрАТ "Кальчицький кар'єр" здійснює видобування корисних копалин на підставі Ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, що видане Міністерством екології та природних ресурсів України.

Відповідно до п. 28 Постанови КМУ "Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин" від 17.06.2002 №2736, надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин".

Крім того, згідно Протоколу № 10257 від 02.10.1987 року: "Чердаклінське родовище сієнітів знаходиться у Володарському районі Донецької області Української СРС, в 5 км. від залізничної станції Кальчик".

Дорозробка родовища на глибину проведена експедицією "Укргеолстром" у 1986-1987 роках по завданню ПО "Донецькнерудпром" у контурах, раніше затверджених запасів та у межах гірничого відводу для забезпечення Кальчицького кар'єра, що реконструюється запасами на амортизаційний строк.

ПрАТ "Кальчицький кар'єр" є правонаступником Донецького обласного виробничого обєднання "Донецькнерудпром" корпорації "Укрбудматеріали", до якого перейшли у тому числі всі майнові прав,а активи та пасиви виробничого об'єднання.

Відповідно, витрати, понесені Донецьким обласним виробничим об'єднанням "Донецькнерудпром" корпорації "Укрбудматеріали" на дорозвідку родовища, є витратами його правонаступника - ПрАТ "Кальчицький кар'єр".

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач у господарській діяльності використовує протокол від 02.10.1987 року, затверджений державною комісією по запасах корисних копалин при раді Міністрів СРСР, відповідно до якого - дорозвідки родовища в глибину проведене експедицією "Укргеолстром" в 1986-1987 роках по завданню ВО "Донецькнерудпром" в контурах раніше затвердених запасів та в межах гірського відводу для забезпечення реконструйованого Кальчицького кар'єру запасами на амортизаційний термін. На дорозвідку родовища (з урахуванням робіт 1976 року) затрачено 81,3 тис. руб., у тому числі ТЕО кондиції - 5,0 тис. руб. власних коштів підприємства.

На погляд судової колегії, повторне вивчення (експертиза), на яке посилається податковий орган, не є необхідною умовою для застосування понижуючого коефіцієнта, такими умовами за змістом п. 263.10 ст. 263 ПК України є лише видобування платником запасів корисних копали ділянки надр, геологічне вивчення яких, виконане таким платником за власні кошти.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності висновків податкового органу про відсутність у позивача права на застосування пільги, передбаченої наведеними положеннями ПК України, і про наявність у нього права, відповідно до п. 263.10 ст. 263 ПК України, застосовувати коефіцієнт 0,7 при обчисленні розмірів плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

В решті постанова суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року в адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Кальчинський кар'єр» до Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко