Рішення № 36091606, 16.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р.Справа № 922/127/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за по справі запозовом заявою Харківської міської ради про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного актуза участю представників сторін:

прокурора - Хряк О.О., посвідчення № 013774 від 06.12.2012 року

позивача - Маринушкіна Л.В., дов № 08-11/77/2-13 від 03.01.2013 року

відповідача - Мартиненко А.М., дов. № 336 від 28.01.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2013 року було об'єднано апеляційні Харківської міської ради та прокурора м. Харкова в одне апеляційне провадження; апеляційні скарги позивача та прокурора були задоволені частково; рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року по справі № 922/127/13-г скасувати в частині відмови у задоволенні позову про припинення Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова права постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, загальною площею 0,37 га, що посвідчено Державним актом на право постійного користування землею, серія ХР № 33-01-001736 від 09 липня 1998 року та прийняти в цій частині нове рішення; припинено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова (вул. Пушкінська, 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 07923280) право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, загальною площею 0,37 га., що посвідчено Державним актом на право постійного користування землею, серія ХР № 33-01-001736 від 09 липня 1998 року; в решті рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року по справі № 922/127/13-г було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28 травня 2013 року касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова було задоволено; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2013 року було скасовано повністю; рішенням господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року у справі № 922/127/13 - залишено без змін.

28 листопада 2013 року до господарського суду Харківської області від Харківської міської ради надійшла заява за вхідним № 76 про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року по справі № 922/127/13 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої заявник просить скасувати рішення господарського суду від 11 лютого 2013 року; припинити право постійного користування земельною ділянкою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хароква, розташованою за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, загальною площею 0,37 га., що посвідчено Державним актом на право постійного користування землею, серія ХР № 33-01-001736 від 09 липня 1998 року та скасувати Державний акт на право постійного користування землею, серія ХР № 33-01-001736 від 09 липня 1998 року.

Згідно витягу автоматизованої системи документообігу суду від 28 листопада 2013 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області заяву було призначено для розгляду судді Хотенець П.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 листопада 2013 року було прийнято до розгляду заяву Харківської міської ради про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами та призначено заяву Харківської міської ради про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами до розгляду у судовому засіданні на 13 грудня 2013 року на 09 годин 40 хвилин.

Заяв та клопотань представниками сторін у судовому засіданні 13 грудня 2013 року не заявлено, тому суд починає розгляд справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 13 грудня 2013 року підтримує заяву про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами.

Прокурор у судовому засіданні 13 грудня 2013 року проти заяви Харківської міської ради про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами заперечує.

Представник відповідача у судовому засіданні 13 грудня 2013 року та у наданому відзиві проти заяви Харківської міської ради про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами заперечує.

У судовому засіданні 13 грудня 2013 року було оголошено перерву до 16 грудня 2013 року до 09 годин 40 хвилин.

16 грудня 2013 року судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі суду.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданому додатковому поясненні наполягає на задоволенні заяви про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами.

Прокурор у судовому засіданні проти заяви Харківської міської ради про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами заперечує.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому відзиві проти заяви Харківської міської ради про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами заперечує.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи заяви Харківської міської ради про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, судом встановлено наступне.

В м. Харкові по вул. Пушкінській, 61 знаходиться військове містечко №48, яке належить Державі Україна і перебуває в оперативному управлінні відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (т.I а.с.90, 91, 95-118). На території містечка розташовані кілька нежитлових будівель - літ. З-2, Ж-1, Е-2, В-1, Б-1 та ін.

Згідно відомостей про окреме нерухоме державне майно, наданих Фондом Державного майна України та згідно плану землекористування військового містечка №48 (т.І а.с.90, 91) у власності держави та в оперативному управлінні відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, залишились нежитлові будівлі військового містечка № 48, а саме будівля Контори КЕЧ, склади, підсобні приміщення, будівля котельні, гаражі, що розташовані за адресою вул. Пушкінська, 61 в м. Харкові.

Решта будівель (літ. А-1, Д-1, Ж-1, Е-2, В-2, Г-1, Б-2) з розташованих за адресою вул. Пушкінська, 61 у відповідності до листа Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 20 квітня 2012 року №767/3/1 належать на праві власності ПФ "АВА", ТОВФ "Борець", ТОВ "Енергосервіс", громадянам Зоря В.В., Лавриненко В.В., Голухову А.Е. та ін. (т. І а.с.64).

Враховуючи наявність на спірній земельній ділянці нерухомого майна, а саме будівель і споруд, належних на праві власності Державі Україна, та які перебувають у оперативному управлінні відповідача, суд вважав доведеним перебування спірної земельної ділянки у державній власності в силу приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06 вересня 2012 року, та відсутність підстав для припинення права користування земельною ділянкою в силу приписів статтей 120, 141 Земельного кодексу України.

У зв'язку з чим, судом постановлено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора.

Згідно статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 112 Господарського процесуального кодексу України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

У заяві про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року по справі № 922/127/13-г за нововиявленими обставинами заявник - Харківська міська рада зазначає, що нововиявленими обставинами, які є істотними та являються підставою для судового перегляду рішення - є відсутність на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, а отже і у власності Держави Україна, будівель і споруд, що розташовані на спірній земельній ділянці, та наявність лише частини нежитлових приміщень першого та другого поверху в будівлі літ. "З-2" по вул. Пушкінській, 61 у м. Харкові.

Надаючи правову кваліфікацію наявним в матеріалах справи доказам та викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав, суд вважає за необхідне заяву Харківської міської ради задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року по справі № 922/127/13-г за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами скасувати, при цьому, суд виходить з наступного.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами (Постанова пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Проаналізувавши відповідні норми права та заяву Харківської міської ради про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд констатує, що встановлення внаслідок проведеної за замовленням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, факту знесення будівлі котельної, перебування будівлі літ. "И-1" в аварійному стані, у зв'язку з чим останню неможливо заінвентарізувати, та наявності на балансі КЕВ м. Харкова лише частини нежитлових приміщень, що розташовані в будівлі літ. "З-2", є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі обставини існували на час розгляду справи, не були відомі заявникові на час розгляду справи №922/127/13-г та не були предметом дослідження у справі.

Згідно положень п.п. 1.4 та 1.7 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, технічна інвентаризація проводиться за відповідним договором із замовником.

Оскільки Харківська міська рада не є власником або балансоутримувачем об'єктів нерухомого майна, що розташоване за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 61, Позивач не міг самостійно здійснити вказану інвентаризацію.

А отже посилання відповідача про пропущення Харківської міською радою строків на звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, не є обґрунтованим, оскільки вказані обставини хоча і існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, проте були зафіксовані в ході технічної інвентаризації, проведеної за замовленням відповідача, лише восени 2013 року.

Відповідно до листів Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 23 жовтня 2013 року за №6084 та від 25 листопада 2013 року за №6830 Харківську міську раду повідомлено про те, що за результатами повторної технічної інвентаризації, проведеної на замовлення КЕВ м. Харкова, встановлено, що будівля котельної, яка згідно плану землекористування, повинна бути розташована між нежитловими будівлями літ. "В-1" та літ. "Б-2", фактично відсутня, а будівля літ. "И-1" перебуває в аварійному стані, у зв'язку з чим не може бути заінвентарізована, а в літ. "З-2" за КЕВ м. Харкова заінвентарізовано лише частину нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів.

Заява про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року по даній справі за нововиявленими обставинами надійшла до суду 28 листопада 2013 року, а отже Харківської міською радою строк на її подання не пропущено, оскільки останні відомості, що стали підставою для звернення до суду надійшли із Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" до Харківської міської ради 25 листопада 2013 року.

З огляду на викладене, вирішуючи даний спір по суті судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом 2002 та 2003 років Міністерством оборони України проведено відчуження нежитлових будівель по вул. Пушкніській, 61 у м. Харкові, що належали до державної власності.

Відповідачем до матеріалів справи надано план землекористування КЕВ м. Харкова згідно Державного акту на право постійного користування серія ХР № 33-01-001736 від 09 липня 1998 року (т. І, а.с. 90-91), із якого вбачається, що на балансі КЕВ м. Харкова та в державній власності перебувають будівлі - літ. "З-2", будівля котельної, будівля складу.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи також надані відомості із Єдиного реєстру об'єктів державної власності та наказ начальника Харківського гарнізону № 13 від 30 березня 2012, згідно з якими по вул. Пушкніській 61 у м. Харкові у державній власності перебувають: контора КЕЧ, загальною площею 1058 кв.м; склади без опалення, загальною площе 14 кв.м; підсобне приміщення, загальною площею 34 кв.м.

Проте, суд вважає посилання відповідача на наведені документи, як на підтвердження державної власності на зазначені об'єкти, необґрунтованими.

Відповідно до Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №467 від 14 квітня 2004 року, Єдиний реєстр об'єктів державної власності є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду, лізинг, концесію або заставу державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій (далі - підприємства), а також корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації (далі - балансоутримувачі).

Таким чином, факт внесення відомостей про об'єкт нерухомого майна до даного реєстру не є підтвердженням факту державної реєстрації права власності за державою. Крім того, з вказаних документів не вбачається, яке саме нерухоме майно перебуває у державній власності, не зазначено літерацію будівель, загальну площу приміщень або будівель тощо.

Крім того, вказані обставини спростовуються результатами проведеної технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61. Зокрема, в будівлі літ. "З-2" (контора КЕЧ) за Відповідачем заінвентарізовано 1056 кв.м, будівля котельної (підсобні приміщення) та літ. "И-1" (склад без опалення) взагалі відсутні в натурі.

Як вбачається зі наведеного вище, у Держави Україна на час розгляду справи в суді першої інстанції, а також на теперішній час не має у власності будь-яких будівель і споруд на території земельної ділянки по вул. Пушкінській, 61 у м. Харкові.

Визначення поняття будівель і споруд наведено в Державному класифікаторі будівель та споруд, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України 17 серпня 2000 року за № 507.

Відповідно до вказаного класифікатора, споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт. Будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучеогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та ін.

Натомість, приміщення - це частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу (Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна"). Приміщення являє собою об'єкт, який входить до складу будівель і споруд.

Закон України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майна та їх обтяжень" вирізняє поняття будівель, споруд та нежитлових приміщень, а тому, можна прийти до висновку, що вони є різними об'єктами цивільних прав.

Держкомзем України у своєму листі від 26 травня 2010 року №10046/17/4-10, зокрема, зазначив, що надати в оренду або у власність земельну ділянку для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в багатоповерховому будинку неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна, - виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складова поняття "земельна ділянка".

Відповідно до державного акту на право постійного користування серія ХР № 33-01-001736 земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, надана Харківській квартирно-експлуатаційній частині для експлуатації та обслуговування адміністративних, складських та допоміжних будівель і споруд.

В матеріалах справи міститься акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12 лютого 2013 року проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області, в якому зафіксований факт використання земельної ділянки по вул. Пушкніській, 61 у м. Харкові не за цільовим призначенням та наявності підстав для припинення права користування КЕВ м. Харкова на вказану земельну ділянку н підставі статті 141 Земельного кодексу України.

Оскільки матеріали справи не містять даних щодо скасування вказаного акту перевірки або визнання його нечинним, суд вважає його діючим. Встановлені в ньому обставини, в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, доведеними, а саме.

За інформацією із Державного реєстру прав на нерухоме майно станом на 01 січня 2013 року на земельній ділянці по вул. Пушкінська, 61 у м. Харкові на праві власності за державою Україна не зареєстровано жодного об'єкту нерухомого майна, а всі будівлі, розташовані за вказаною адресою, належать фізичним та юридичним особам, а саме: нежитлова будівля літ. Г-1, загальною площею 47,4 кв.м., належить Діхтяр З.Л. на підставі договору купівлі-продажу від 09 листопада 2007 року; нежитлова будівля літ. Д-1, загальною площею 82,6 кв.м., належить Зоря В.В. на підставі договору купівлі-продажу від 13 січня 2004 року; нежитлова будівля літ. Ж-1, загальною площею 148,4 кв.м., належить ТОВ фірма "Борець" на підставі договору купівлі-продажу від 17 грудня 2003 року; нежитлова будівля літ. Е-2, загальною площею 516,3 кв.м., належить на праві спільної часткової власності Голухову А.Е. (16/100, 100/1000), Лаптію Ю.М. (10/100), Лавріненко В.В. (315/1000), Глузману В.М. (415/1000); нежитлові приміщення № 5, 6, загальною площею 4,6 кв.м., нежитлові приміщення № 1-:-4, загальною площею 20,5 кв.м., в літ. А-1 належать приватній фірмі "АВА"; нежитлова будівля літ. А-1, загальною площею 112,3 кв.м., належить приватній фірмі "АВА" на підставі рішення господарського суду Харківської області від 12 лютого 2008 року по справі №38/19-08; гараж літ. 3-1, загальною площею 21,0 кв.м., належить на праві приватної власності Панченко О.О. на підставі договору купівлі-продажу від 03 серпня 2009 року; гараж літ. "М", загальною площею 19,5 кв.м., належить на праві спільної часткової власності Давиденко О.Г. та Пахомовій Л.Ф. на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2009 року по справі №2-2509/09/02; нежитлова будівля літ. Б-2, загальною площею 320,3 кв.м. не зареєстрована на праві власності за будь-якими особами; нежитлова будівля літ. В-2, загальною площею 139,9 кв.м., належить Діхтяр З.Л. на підставі договору купівлі продажу від 09 листопада 2007 року; нежитлові приміщення 1-го поверху №30, 30а, 306, 30в, 30г, 31, загальною площею 129,3 кв.м., в літ. 3-2 належать Макаренко О.Р. на підставі договору дарування від 06 січня 2012 року.

Відповідно до положень статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Положеннями статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі право власності на нерухоме майно.

Враховуючи викладене та положення статті 120 Земельного кодексу України, вказані вище особи, нерухоме майно яких розташоване на земельній ділянці по вул. Пушкінській, 61 у м. Харкові набули право користування земельними ділянками під будівлями, та відповідно до положень земельного законодавства зобов'язані оформити право користування ними у встановленому законом порядку.

Оскільки відчуження всіх вищевказаних об'єктів нерухомого майна здійснено до 01 січня 2013 року суд вважає, що спірні правовідносини виникли у 2002 та 2003 роках, тобто на момент відчуження Міністерством оборони України юридичним особам розташованих на земельній ділянці по вул. Пушкінській, 61 у м. Харкові будівель.

Згідно статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла у 2002 році) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Таким чином, при переході права власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці, наданій у користування КЕВ м. Харкова, до осіб - власників, перейшов обов'язок оформлення прав на земельні ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 77 Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спору, землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. З урахуванням положень статті 83 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла до 01 січня 2013 року, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Таким чином, земельна ділянка по вул. Пушкінській, 61 в момент виникнення спірних правовідносин належала до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 Перехідних положень Закону України "Про несення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки які належать до земель оборони.

Законом України "Про використання земель оборони" надано визначення "земель оборони" згідно з яким, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Як встановлено, відповідно до державного акту на право постійного користування серія ХР № 33-01-001736 земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, надана Харківській квартирно-експлуатаційній частині для експлуатації та обслуговування адміністративних, складських та допоміжних будівель і споруд.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що станом на 01 січня 2013 року на земельній ділянці по вул. Пушкінській, 61 у м. Харкові будівлі та споруди, які б цілому належали Державі Україна та перебувають в оперативному управлінні у Відповідача, відсутні, підстав вважати, що вказана земельна ділянка є державною власністю не вбачається.

Згідно пункту 36 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України №483 від 22 грудня 1997 року, військові частини, безпосередні землекористувачі, повинні використовувати земельні ділянки тільки за цільовим призначенням, яке визначене рішенням про надання в користування Збройним Силам України цих ділянок.

Відповідно до державного акту на право постійного користування серія ХР № 33-01-001736 земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, надана Харківській квартирно-експлуатаційній частині для експлуатації та обслуговування адміністративних, складських та допоміжних будівель і споруд.

Пунктом 37 вказаного Положення передбачено, що у випадку змінення цільового призначення земель, наданих для потреб оборони, проводиться їх переоформлення в порядку, визначеному пунктом 11 цього Положення.

Таким чином, відповідач, після відчуження будівель, що розташовані на наданій у постійне користування земельній ділянці, повинен був вжити заходів до внесення відповідних змін до Державного акту, чого з 2002 по 2013 роки здійснено не було.

Юридичні та фізичні особи, власники нежитлових будівель, розташований на спірній земельній ділянці, у відповідності до положень статті 92 Земельного кодексу України не є суб'єктами права постійного користування земельними ділянками, своє право користування вони повинні посвідчити відповідним договором, а отже повинні сплачувати за користування земельною ділянкою орендну плату.

Таким чином, фактично на земельній ділянці по вул. Пушкінській, 61 у м. Харкові, в межах ділянки КЕВ м. Харкова розташовані нежитлові будівлі приватної форми власності, які експлуатуються фізичними та юридичними особами. Харківська міська рада позбавлена можливості надати земельні ділянки в оренду або у власність, а фізичні та юридичні особи можливості укласти відповідний договір. Плата за користування земельними ділянками у вигляді орендної плати за землю до бюджету не надходить.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Посилання відповідача на відсутність у Харківської міської ради повноважень для звернення до суду із вказаним позовом є необґрунтованими, виходячи із наступного.

Згідно положень статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Припинення правовідношення є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначених положеннями статті 16 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось раніше, особи, що набули права власності на нежитлові будівлі, розташовані на спірній земельній ділянці, зобов'язані здійснити оформлення права користування земельними ділянками, на яких розташовані належні їм об'єкти нерухомого майна у формі строкового платного користування (оренди).

Відповідно до положень статті 290.1 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Таким чином, незалежно від того, в державній чи комунальній власності перебуває земельна ділянка, плата за її використання надходить до бюджету місцевого самоврядування.

Внаслідок невиконання Відповідачем обов'язку щодо внесення змін у землекористування у зв'язку з відчуження нежитлових будівель, нові власники до теперішнього часу не оформили права користування земельними ділянками під відчуженими будівлями по вул. Пушкніській, 61 у м. Харкові, у зв'язку з чим до місцевого бюджету м. Харкова не надходить оренда плата за землю.

З наведеного вбачається, що земельна ділянка по вул. Пушкінській, 61 у м. Харкові, перебуваючи на обліку як землі оборони, фактично для обслуговування майна Міністерства оборони України не використовується, що є підставою для припинення права користування землею в порядку статтей 120, 141 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині припинення права постійного користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова земельною ділянкою, розташованою в м. Харкові, по вул. Пушкінській, 61.

Що стосується позовних вимог в частині скасування Державного акту на право постійного користування землею серія ХР № 33-01-001736 від 09 липня 1998 року, суд вважає позовні вимоги в даній частині необґрунтованими, виходячи з наступного.

Оспорюваний Державний акт на право користування землею серія ХР № 33-01-001736 не містить ознак акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що породжує певні права та обов'язки, оскільки вказаний акт є виключно посвідчувальним документом в розумінні статті 23 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990, автоматично виданим на підставі та на виконання рішень Виконавчого комітету Харківської міської ради № 399 від 13 травня 1998 року та № 845 від 12 серпня 1998 року. Отже, самі зазначені рішення є актами місцевого самоврядування, що породжують набуття прав та обов'язків землекористувача, і тому саме визнання недійсними цих рішень може бути предметом господарського спору, а не визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, який має похідний характер від рішення компетентного органу місцевого самоврядування. В разі скасування вказаних рішень, як незаконних, чи визнання їх недійсними у встановленому порядку, виданий відповідачеві на підставі та на виконання цих рішень державний акт на право користування землею підлягає анулюванню у встановленому порядку, є нечинним та не породжує правових наслідків, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 22, 32, 33, 34, 35, 36, 77, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Харківської міської ради про перегляд рішення суду від 11 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2013 року по справі №922/127/13 скасувати.

У позові відмовити частково.

Припинити Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова (вул. Пушкінська, 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 07923280) право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61, загальною площею 0,37 га., що посвідчено Державним актом на право постійного користування землею, серія ХР № 33-01-001736 від 09 липня 1998 року.

Повне рішення складено 17.12.2013 р.

Суддя Хотенець П.В.