Ухвала суду № 36091594, 17.12.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" грудня 2013 р. Справа №926/1187/13

За позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення заборгованості - 322018,12 грн.Суддя Швець Микола ВасильовичПредставники :Від позивачаІсар О.Я. довіреність № 521/11.5.2 від 01.11.2012 рокуВід відповідачане з'явився

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариства "ВТБ Банк " звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 322018,12 грн.

Позов мотивується тим, що на підставі договору № 24.037/11-М544 від 29.09.2011 позивач надав відповідачу кредит у розмірі 300000 грн. на придбання об'єкту нерухомого майна, по якому останній допустив прострочку, внаслідок чого позивач вимагає від відповідача у відповідності до п. 5.2.1. договору - сплати 275283,62 грн. основного боргу, 41694,48 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 1253,78 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 2760,54 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 168,68 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 857,02 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання вх. № 6878 від 17.12.2013р. про припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем заборгованість в загальній сумі 328908,11 грн. (у т.ч.: 322018,12 грн. -що є предметом спору та 6689,99 грн. - нарахованих відсотків, що не є предметом спору) погашена в повному обсязі після порушення провадження у справі.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

29 вересня 2011 року ПАТ "ВТБ Банк" та ФОП ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 24.03/11-М544 (далі - договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1., 3.1. та 3.2. договору Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти в сумі 300000 грн. на придбання об'єкту нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 28.70 м2 та 68.70 м2, а Позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням, повернути в повному обсязі до 28.09.2018р. кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі, визначені договором. Проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 19,5% річних (п.3.3.1. договору). Спосіб повернення кредиту та сплата процентів визначена Графіком повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до договору).

Перерахування позивачем коштів відповідачу підтверджується меморіальним ордером від 29.09.2011 року.

Пунктом 5.2.1. договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та виконання всіх зобов'язань за договором у випадку невиконання (неналежного виконання) зобов'язань за кредитним договором.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач в свою чергу не виконав умов договору (допустив прострочку по поверненню кредиту та процентів за період 29.09.2011 року - 28.10.2013 року), що призвело до звернення позивача до суду з вимогою дострокового повернення кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних від простроченої суми.

Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед банком по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів, сплаті пені, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 322018,12 грн., що є предметом спору (у т.ч.: 275283,62 грн. - заборгованість за кредитом; 41694,48 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4014,32 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, 168,68 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 857,02 грн.) - відсутня (підтверджується квитанцією №77744 від 10.12.2013 року, випискою по особовому рахунку та довідкою від 11.12.2013 року про відсутність заборгованості), оскільки сплата заборгованості мала місце 10.12.2013 року, тобто після порушення провадження у справі 20.11.2013 року, суд прийшов до висновку, що провадження по справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору, тому судовий збір слід покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 44, 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з активів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ідентифікаційний код 14359319)

- відшкодування судового збору у сумі 7318,85 грн.

Видати наказ.

Суддя М.В. Швець