Рішення № 36091216, 17.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

“ 17 ” грудня 2013 року Справа №927/1407/13

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології"

03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГРО"

14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 45

Про стягнення 176710,41 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з’явився.

Від Відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГРО" про стягнення 176781,10 грн., в тому числі 140200,00 грн. основного боргу, 5958,90 грн. – 30% річних, 2582,20 грн. пені, 28040,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору купівлі-продажу товару №КП1403/13 від 14 березня 2013 року.

До початку судового засідання 12.11.2013 від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, оскільки Позивач не має змоги забезпечити явку останнього до суду.

У судове засідання 26.11.2013 з’явився уповноважений представник Позивача.

До початку судового засідання 26.11.2013 від представника Позивача, в межах повноважень, визначених довіреністю, надійшла заява-клопотання №20/1/2 від 20.11.2013 про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду. Суд долучив надані документи до матеріалів справи.

Одночасно у даній заяві-клопотанні наведено уточнений розрахунок пені та 30% річних, враховуючи який остаточно Позивач просить стягнути з Відповідача 140200,00 грн. основного боргу, 5909,59 грн. – 30% річних, 2560,82 грн. пені, 28040,00 грн. штрафу.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У пункті 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" №18 від 26.12.2011 зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Як вбачається із вказаного вище уточнення, наведеного у заяві-клопотанні, Позивачем фактично зменшено позовні вимоги в частині стягнення пені та 30% річних.

Оскільки зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, ухвалою суду від 26.11.2013 вищевказане уточнення, наведене в заяві-клопотанні №20/1/2 від 20.11.2013, прийнято судом як заява про зменшення розміру позовних вимог.

Розгляд справи проводиться з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

До початку судового засідання 17.12.2013 від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, оскільки Позивач не має змоги забезпечити явку останнього до суду.

Одночасно у даному клопотанні зазначено, що Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки уповноваженого представника у судові засідання 12.11.2013, 26.11.2013 та 17.12.2013 не забезпечив.

Ухвала про порушення провадження у справі від 30.10.2013, направлена Відповідачу за адресою: 14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 45, повернулася до суду без вручення адресату з поштовою відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що наданий на вимогу суду Реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції, станом на 18.11.2013 місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГРО" – 14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 45.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 12.11.2013 була отримана Відповідачем 15.11.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

До початку судового засідання 26.11.2013 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою керівника. У даному клопотанні також зазначено, що належним чином засвідчені копії витребуваних від Відповідача документів будуть надані у наступному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 26.11.2013 розгляд справи було відкладено та призначено на 17.12.2013.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 26.11.2013 була отримана Відповідачем 02.12.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Про поважність причин нез’явлення представника Відповідача у судове засідання 17.12.2013 суд не повідомлено, доказів хвороби керівника в минулому судовому засіданні не представлено.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, письмових заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" (Позивач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12.02.2009, номер запису 10681020000024034, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №370191.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАГРО" (Відповідач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 08.11.2000, дата та номер запису в ЄДР 13.04.2006 №10641200000003831.

14.03.2013 між Позивачем та Відповідачем укладений договір купівлі-продажу товару №КП1403/13 (далі – Договір).

Згідно з п.1.1. Договору він визначає умови купівлі-продажу товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння) на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п.1.2. Договору предметом Договору є товар, який належить Продавцю (Позивачу) на момент укладення Договору або буде набутий Продавцем у майбутньому.

Згідно з п.п.2.1.-2.2. Договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного Договору, які є його невід’ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару. Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного Договору є його невід’ємною частиною.

За умовами п.п.2.3.-2.4. Договору загальна сума даного Договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного Договору. Ціна товару, що є предметом даного Договору, вказується у додатках до даного Договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у доларах США.

Відповідно до п.п.3.1.-3.2. Договору товар може передаватися Покупцю (Відповідачу) партіями. Товар вважається переданим Покупцю з моменту підписання видаткових накладних.

За умовами п.4.7. Договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до Покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом Покупцем товару.

Згідно з п.5.1., п.5.3. Договору Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід’ємною частиною цього Договору із врахуванням положень п.2.4. та розділу 5 даного Договору. Вартість товару оплачується на поточний рахунок Продавця в національній валюті, згідно цін вказаних у відповідних додатках до Договору із врахуванням положень п.2.4. та розділу 5 даного Договору.

Відповідно до п.5.5. Договору сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного Договору проводиться наступним чином:

- 30% від вартості товару, а саме 85800,00 грн. попередньо оплачується Покупцем в строк до 22 березня 2013 року;

- 70% від вартості товару, саме 200200,00 грн. оплачується Покупцем в строк до 01 вересня 2013 року.

За умовами п.п.6.1.-6.2. Договору Покупець зобов’язаний прийняти товар на умовах, визначених Договором, провести оплату за товар в строк і на умовах, вказаних в ст.5 цього Договору, а Продавець зобов’язаний передати товар Покупцю згідно умов Договору.

Відповідно до п.11.1. Договору він діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов’язків по Договору.

Як вбачається з Додатку №1 до договору купівлі-продажу №КП1403/13 від 14 березня 2013 року, підписаного між сторонами, загальна вартість товару з ПДВ складає 286000,00грн.

Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 286000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000105 від 09.04.2013 на суму 66000,00 грн. та №РН-0000119 від 12.04.2013 на суму 220000,00 грн., а також довіреністю №36 від 05.04.2013, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач за отриманий товар розрахунок здійснив частково, сплативши 145800,00грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 140200,00 грн. основного боргу.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

”Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

”Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.”

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з Відповідача 140200,00 грн. основного боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

”Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

”Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. ”

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

”Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. ”

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

”Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. ”

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 8.2. Договору за прострочення виконання зобов’язання Покупець зобов’язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, Позивачем обґрунтовано нарахована Відповідачу пеня у розмірі 2560,82 грн. за період з 02.09.2013 по 21.10.2013.

Відповідно до п.8.4. Договору Покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь Продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Позивач відповідно до п.8.4. Договору обґрунтовано просить стягнути штраф в сумі 28040,00 грн.

Як зазначено в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 №01-06/767/2013 чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Дана правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з п.8.6. Договору, сторони, згідно п.2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що Покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами Продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивач, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з Відповідача 30% річних у сумі 5909,59 грн. за період з 02.09.2013 по 21.10.2013.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд вважає, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГРО" (14037, м.Чернігів, вул. Борисенка, 45, ідентифікаційний код 31188752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А, ідентифікаційний код 36376609) 140200 грн. 00 коп. основного боргу, 5909 грн. 59 коп. – 30% річних, 2560 грн. 82 коп. пені, 28040 грн. 00 коп. штрафу та 3535 грн. 62 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір