Постанова № 36090996, 09.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6510/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.

при секретарі - Музика А.О.

за участю: представника позивача - Джуган Т.В., Хімінчук Н.М.,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат в розмірі 78093,02 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат в розмірі 80625,50 грн.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29.08.2013 року вищевказану справу передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2013 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат в розмірі 80625,50 грн.

18 листопада 2013 року представником позивача подано уточнення до позову, в якому зазначена сума стягнення становить - 78 093,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в результаті проведеного перерахунку пенсії за період з 06.09.2005 року по 31.03.2013 року надміру виплачена пенсія становила 81469,66 грн. та станом на 15 листопада 2013 року переплата складає 78 093,02 грн.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві (а.с.1-3).

Відповідач позовні вимоги не визнала, оскільки вважає їх не обґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 06.09.2005 року призначено пенсію по інвалідності 2 групи від загальних причин захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

До заяви про призначення пенсії були надані: - копія трудової книжки; - довідка про заробітну плату з 01.11.1990 року по 31.03.1994 року, яка видана ВАТ Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардія» від 20.09.2005 року №56; - витяг із акту огляду у МСЕК сер. 2-18 ОБ №062111, якою ОСОБА_3 з 06.09.2005 року визнана інвалідом 2 групи від загальних причин захворювання.

При страховому стажі 22 року 10 місяців, 13 років 9 місяців - додатковому стажі, та середньомісячній заробітній платі 1381,03 грн., яка обчислена за періоди з 01.03.1989 року по 30.09.1990 року, з 01.12.1990 року по 31.03.1994 року, з 01.07.2000 року по 31.08.2004 року, розмір пенсії з 06.09.2005 року встановлено на рівні 502,51 грн.

14.08.2006 року відповідач звернулася до управління із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку. До заяви про перерахунок пенсії надані: - довідка про заробітну плату за сумісництвом з 01.03.1989 року по 04.04.1994 року, яка видана Малим підприємством «Зеніт» від 11.08.2006 року №27/А, яка підписана керівником підприємства ОСОБА_5; - довідка про роботу за сумісництвом в МП «Зеніт» з 15.02.1989 року (наказ №4 від 15.02.1989 р.) по 04.04.1994 року (наказ №8 від 04.04.1994 р.) на посаді бухгалтера.

З 01.08.2006 року пенсію перераховано при страховому стажі 22 роки 10 місяців, 13 років - додатковому стажі, та середньомісячній заробітній платі з урахуванням сумісництва 1948,52 грн., яка обчислена за періоди з 01.03.1989 року по 30.09.1990 року, з 01.12.1990 року по 31.03.1994 року, з 01.07.2000 року по 31.08.2004 року. Розмір пенсії із зазначеного періоду встановлено на рівні 726,61 грн., з 01.10.2006 року - 727,62 грн.

Відповідно до чинного законодавства за правильністю призначення і виплати пенсій здійснюється внутрішній (органами Пенсійного фонду) контроль.

Згідно зі ст. 103 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органам Пенсійного фонду надано право перевіряти достовірність та обґрунтованість сумнівних документів, які були надані для призначення (перерахунку) пенсії.

Як зазначає представник позивача, під час перевірки пенсійної справи, Управлінням встановлено, що довідка про заробітну плату за сумісництвом в МП „ Зеніт" від 11.08.2006 року №27/А надана відповідачем до Управління викликає певні сумніви, оскільки.

Згідно архівної справи МП „Зеніт" платника взято на облік в управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси з 20.06.1996 року та присвоєно реєстраційний номер 1704 на підставі заяви платника.

До зави платником надано копію свідоцтва про реєстрацію, копію довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та устав малого підприємства „ Зеніт".

Згідно установчих документів підприємство МП „ Зеніт" створено на власності окремого громадянина України з правом найму робочої сили. Крім того, в установчих документах відсутнє посилання на те, що підприємство є правонаступником будь якого підприємства або зберігачем архівної документації.

Наведене свідчить, що довідка про заробітну плату Відповідача у МП „ Зеніт" є недостовірною, оскільки сума заробітної плати вказана за роки з 1989 по 1994 роки до моменту створення вищевказаного підприємства.

Згідно перевірки управлінням Пенсійного України в Комінтернівському районі Одеської області (з 10.05.2000 року підприємство перебуває на обліку у вищезазначеному районі) встановлено, що у період з 1999 по 2009 роки керівник МП „ Зеніт" ОСОБА_6

Також перевіркою встановлено, що у відомостях про нарахування заробітної плати з 1999 по 2009 роки прізвище ОСОБА_5 не значиться.

13.02.2013 відповідач звернулася до Управління з заявою про призначення пенсії вже відповідно до вимог Закону України „ Про державну службу" надавши при цьому: копію трудової книжки; копію паспорту та ідентифікаційного коду; довідку про заробітну плату від 12.02.2013 за № 1273/04; довідку про складові заробітної плати від 12.02.2013 за № 1272/04; довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.02.2013 за №10/16 виданої ПАТ „ Одеський машинобудівний завод „ Червона Гвардія» за період з жовтня 1990 по квітень 1994 роки; довідку від 11.02.2013 за № 10/15 виданої ПАТ „ Одеський машинобудівний завод „ Червона Гвардія"; довідку від 14.02.2013 за №5/177 виданої ПАТ „ Одеський машинобудівний завод „ Червона Гвардія".

Так під час призначення пенсії за нормами Закону України «Пpo державну службу» спеціалістами були виявлені розбіжності між наданими документами під час первинного призначення пенсії та документами які знаходяться в матеріалах пенсійної справи, а саме: - при первинному зверненні відповідачем до Управління була надана довідка про заробіток для обчислення пенсії від 20.09.2005 за № 56 ВАТ „ Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардія» № №00165698 за період роботи з листопада 1990 року по березень 1994 роки (яка врахована під час призначення пенсії). Вищевказана довідка значно різниться з довідкою від 11.02.2013 за №10/16 про заробітну плату для обчислення пенсії, яка була надана під час звернення 13.02.2013 та видана тим самим підприємством, але вже за період з жовтня 1990 по квітень 1994 роки.

Відповідно до довідки № 56 від 20.09.2005 року (а.с.71) ОСОБА_3 отримувала заробітну плату з листопада 1990 по березень 1994 роки, що суперечить довідці №5/177 від 14.02.2013 року (а.с.76) виданої ПАТ „ Одеський машинобудівний завод „ Червона Гвардія" в якій вказано, що ОСОБА_3 з 15.07.1991 по 06.04.1993 роки знаходилась у частково оплатній відпустці та з 07.04.1993 по 06.04.1994 роки у відпустці без збереження заробітної плати до виповнення дитині трьох років.

При зверненні за призначенням пенсії відповідно до вимог Закону України „ Про державну службу" відповідачем надана нова довідка датована 11.02.2013 року за №10/16 (а.с.75), яка оформлена з урахуванням листа №10/15 від 11.02.2013 ПАТ „ Одеський машинобудівний завод „ Червона Гвардія", відповідно до якої відповідачу за період з січня 1992 по серпень 1993 заробітна плата не нараховувалась. Тобто довідка № 56 від 20.09.2005 року не відповідає дійсності.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Згідно із статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Розпорядженням Управління від 21.03.2013 року пенсійна справа позивача приведена у відповідність з 06.09.2005 року.

Враховуючи вищевикладене, Відповідачем до управління надані недостовірні відомості, що підтверджується уставними документами та актом перевірки підприємства, а надання документів, що містять недостовірні відомості є зловживанням з його боку, яке призвело до того, що Відповідач безпідставно отримувала пенсійні виплати.

В результаті проведеного перерахунку пенсії за період з 06.09.2005 року по 31.03.2013 року надміру виплачена пенсія становила 81469,66 грн.

Рішенням управління від 26.03.2013 року № 199 вищевказана сума відшкодовується з 01.04.2013 року шляхом щомісячного відрахування до повного погашення 20 відсотків розміру пенсійної виплати, що належить Відповідачу до виплати.

Станом на розгляд справи переплата складає 78093,02 грн.

Статтею 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- ІV визначено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, надання соціальних послуг, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду, при цьому забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом.

При розгляді справи необхідно врахувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян. До того ж згідно зі ч.3 ст.113 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону та спрямуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 02 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 86, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат в розмірі 78093,02 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 78 093,02 грн. (сімдесят вісім тисяч дев'яносто три гривні 02 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95, код ЄДРПОУ 26302738) на р/рахунок 256043013704 в ООУ ВАТ «Ощадбанк України», МФО 328845.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано

Суддя Л.М. Токмілова

09 грудня 2013 року.