Постанова № 36090972, 11.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

fs17">11 грудня 2013 р. об 11:58 /FONT>

Справа №801/10874/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазаль» про стягнення 1854,70 грн.

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі – позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мазаль» (далі – відповідач) про стягнення з рахунків відповідача заборгованості у сумі 1854,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у встановлений законом термін не сплачено нараховані податковим органом штрафні санкції.

Ухвалами суду від 28.11.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

FONT class="fs133">Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачу було надіслано повідомлення про судовий розгляд справи рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, але конверт був повернутий з відміткою поштового відділення про причини невручення "неповна адреса".

Відповідно до ч.3 ст.33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

Згідно з ч. 4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з’ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

NT class="fs127">Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:NT>/P>

Відповідач зареєстрований як юридична особа (ідентифікаційний код 33530429), взятий на облік в органах державної податкової служби (а.с. 8,11,12).

="fs124">Таким чином, відповідач є суб’єктом господарювання, платником податків, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.NT>

Судом встановлено, що посадовою особою позивача проведено невиїзну документальну перевірку відповідача своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за періоди: січень, квітень, липень, серпень, вересень 2010 року, за наслідками перевірки складено акт від 02.12.2010 року №18852/15-2-33530429 (а.с.14).

Під час перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на час спірних правовідносин, далі – Закон №2181), яке полягало у ненаданні податкової декларації з податку на додану вартість за вищевказані податкові періоди.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі акту перевірки, відповідно до пп. «а» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення про визначення сум податкового зобов'язання з ПДВ з штрафних (фінансових) санкції №0021261502/0 від 13.12.2010 року на суму 850,00 грн. (а.с. 13).

Згідно із пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку із неможливістю вручення податкового повідомлення-рішення №0021261502/0 від 13.12.2010 року воно розміщено на дошці податкових повідомлень (оголошень) (а.с. 15).

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону №2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Починаючи з 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Згідно з пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до п. 120.1. ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що 17.07.2012 року посадовою особою позивача проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача з податку на додану вартість за січень 2011 року, за результатами якої складено акт №4035/15-2/33530429 від 17.07.2012 року (а.с. 17-18).

В ході перевірки встановлено порушення відповідачем пп.49.18.1, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: не подання податкової звітності з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки позивачем складено та вручено посадової особі відповідача податкове повідомлення-рішення №0006831502 від 17.07.2012 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн.

Відповідно до п.58.3. ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, всі зазначені податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу, не були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку, отже, сума визначеного ними грошового зобов'язання є узгодженою у розумінні Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України, сума податкового зобов'язання визначеного за податковими повідомленнями-рішеннями є податковим боргом.

Відповідно до наданих позивачем доказів, сума податкового боргу за зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не сплачена.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Судом встановлено, що позивач сформував і надіслав року на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією податкову вимогу №85 від 20.01.2011 року про сплату податкового боргу у розмірі 834,70 грн., але відправлення не було отримано адресатом та повернуто 03.02.2011 року за зворотною адресою (а.с.9,10).

Згідно з ч. 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У підпункті 59.5 ст.59 ПК України визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що згідно з даними особового рахунку, що досліджувалися в судовому засіданні, з моменту виставлення позивачу податкової вимоги податковий борг відповідачем в повному обсязі не сплачувався, а сума податкового боргу, що заявлений в позові, відповідачем не погашена.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги, що податковий борг у розмірі 1854,70 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, а позивачем повністю дотриманий порядок стягнення такого боргу, визначений Податковим кодексом України, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст.95 ПК України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1854,70 грн.

Відповідач у порядку статті 71 КАС України не надав суду доказів оскарження та скасування прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень та доказів сплати заборгованості, її наявність і розмір підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

В судовому засіданні 11.12.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови, постанова у повному обсязі складена 16.12.2013 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазаль" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Б.Хмельницького, буд.11/6, ідентифікаційний код 33530429) кошти в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1854,70 грн. (Одна тисяча вісімсот п’ятдесят чотири гривні 70 копійок).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.