Ухвала суду № 36090862, 10.12.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №0907/15371/2012

Провадження №22-ц/779/2961/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого : Мелінишин Г.П.

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.

секретаря: Гавриляк Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2012 року,-

встановила:

В жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 30 218,60 доларів США, що еквівалентно 241 446 ,60 грн. Також вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 09.08.2013 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм закону. Зазначає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та є необґрунтованими. Так, ніяких договорів позики з позивачем він не укладав, а фактично між ними існував договір на поставку автомобіля з Німеччини. В зв'язку із порушенням терміну доставки автомобіля ним формально було написано розписку, яка анульована після вручення позивачу автомобілів марки БМВ та ПЕЖО. Вказаними автомобілями ОСОБА_2 користується і на даний час. З цих підстав просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

З витягу з розносної книги для місцевої кореспонденції вбачається, що судове повідомлення про розгляд справи вручено 29.11.2013 р. відповідальній особі Івано-Франківського слідчого ізолятора для передачі апелянту, що підтверджується підписом цієї особи (а.с. 58).

З врахуванням наведених обставин колегія суддів вважає, що сторони належним чином повідомлені про день та час судового засідання, а тому їхня неявка не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 19.03., 22.03. та 03.06.2011 року між сторонами було укладено договори позики, згідно умов яких відповідач взяв на себе зобов'язання щодо повернення цих коштів, однак, не виконав їх.

Такий висновок суду є правильним, ґрунтується на нормах матеріального права та відповідає матеріалам справи.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.ст. 526,1049 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором.

Судом встановлено, що 19.03., 22.03. та 03.06.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договори позики, зокрема на суму 8542,6 доларів США, 9096 доларів США та 12580 доларів США, а всього 30 218,60 доларів США. Наведені обставини підтверджуються розписками (а.с.14-16). Згідно умов договору позики від 22.03. та 03.06.2011 р. відповідач зобов'язувався відповідно повернути ці кошти 23.04. та до 22.07.2011 року.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що на спростування доводів позивача належних та допустимих доказів відповідач суду не представив.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду ОСОБА_3 своїх зобов'язань за вказаними договорами не виконав, підтвердженням чого є наявність у позивача оригіналів боргових розписок, суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, стягнувши на користь ОСОБА_2 суму боргу у грошовій валюті України, еквівалентну 30 218,60 доларів США.

Посилання апелянта на те, що він не одержував кошти від позичальника, і суд не дав цьому фактові правильної юридичної оцінки, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст.1051 ЦК України з цих підстав договори позики ним не оспорювалися.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1207,23 грн., сплату якого ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 11 грудня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1207,23 грн. на р/р 31212206780002, отримувач - Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача-37952250, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк