Справа №0907/17133/2012
Провадження №22ц/779/2933/2013
Категорія 27
головуючий у 1інст. Бойчука О.В..
суддя-доповідач Фединяк В.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Мелінишин Г.П., Матківського Р.Й. секретаря Гавриляк Є.М.
з участю представника ПАТ «Дельта Банк»
Лисенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №393/ФКВ-07 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2013 року , -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось в суд з указаним позовом із урахуванням збільшених вимог, зазначало, що 01 листопада .2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та гр. ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 393/фкв/07 строком до 01 листопада 2032 року . Згідно зазначеного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 110720,25 доларів США з сплатою 12 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 2.4., 2.5.Договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менш як 369,00 доларів СІІІА по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.
Згідно повідомлень банку позичальник належним чином не виконує умови укладеного кредитного договору і станом на 11 червня 2013 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 1338774,75грн., з яких: 864341,04 грн - заборгованість за тілом кредиту; 432206,45 грн. - заборгованість за відсотками; 42227,26 грн. комісія за ведення кредиту.
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банку». Відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, «Укрпромбанк» передає (відступає) «Дельта Банку» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого «Дельта Банк» замінює «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі «Укрпромбанком» «Дельта Банку» прав вимоги до боржників, «Дельта Банку» переходить (вступається) права вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків кредитними та забезпечувальними договорами. 1 жовтня 2009 року проведено заміну найменування юридичної особи з АТ «Дельта Банк» на ПАТ «Дельта Банк» У зв'язку з цим, просив стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача 1338774,75 грн. заборгованості за кредитним договором та 3441 грн. судового збору.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2013 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, вказуючи на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що через відкликання банківської ліцензії ТОВ «Укрпромбанком» не могло приймати платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Крім цього, вважав, що відповідача не було належно повідомлено про перехід прав у зобов'язанні до нового кредитора і до оформлення прав управителя ФФБ та виконання умов договору №106 від 01.11.2007 року про участь у ФФБ, позивач не повинен стягувати кошти за цільовим кредитом, розмір якої відповідач не оспорює.
У судовому засіданні представник ПАТ «Дельта Банк» доводи апеляційної скарги не визнав, вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що не перешкоджає розгляду цієї справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що 01 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та гр. ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 393/фкв/07 строком до 01 листопада 2032 року . Згідно зазначеного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 110720,25 доларів США з сплатою 12 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте відповідач належним чином не виконує умови укладеного кредитного договору внаслідок чого станом на 11 червня 2013 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 1338774,75грн., яку стягнув з відповідача.
Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 01 листопада .2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та гр. ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 393/фкв/07 строком до 01 листопада 2032 року . Згідно зазначеного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 110720,25 доларів США з сплатою 12 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 2.4., 2.5.Договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частками у розмірі не менш як 369,00 доларів СІІІА по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.
Також установлено, що відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року ТзОВ «Український промисловий банк» передало, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 192/фкв/07 від 24.07.2007 року строком до 01 листопада 2032 року згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_4 кредит у розмірі 110720, 25 доларів США з сплатою 12 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно із умовами зазначеного кредитного договору сплата основної суми кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно.
Згідно розрахунку банку позичальник належним чином не виконує умови укладеного кредитного договору і станом на 11 червня 2013 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 1338774,75грн., з яких: 864341,04 грн - заборгованість за тілом кредиту; 432206,45 грн. - заборгованість за відсотками; 42227,26 грн. за комісія за ведення кредиту.
Іншого розміру заборгованості за кредитним договором відповідачка не подала.
Встановивши зазначені обставини суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» відповідно з умовами кредитного договору іст. ст. 553,554,1048, 1050, 1054 ЦК України.
Суд відхиляє доводи відповідачки про те, що ПАТ «Дельта Банк» не набуло права вимоги за кредитним договором, оскільки спростовуються письмовими доказами з цього приводу.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.
Колегія суддів вважає оскаржуване рішення по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддяВ.Д.Фединяк Судді: Г.П.Мелінишин
Р.Й.Матківський
Судове рішення № 36090793, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 10.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 0907/17133/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: