Ухвала суду № 36090325, 10.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року м. Київ К/9991/77697/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року по справі № 2а-2757/09/1770 за позовом Селянсько-фермерського господарства "Маяк" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

СФГ "Маяк" звернулось до суду з позовною заявою до Дубенської ОДПІ про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2008 року №0000272350/0, від 18.09.2008 року №0000272350/1, від 01.12.2008 року №0000272350/2, від 10.02.2009 року №0000272350/3.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на їх безпідставність.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове - про задоволення позову з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку СФГ "Маяк" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.06.2008 року, за результатами якої складено акт від 13.08.2008 року №190/23/30718329 та встановлено порушення позивачем пп7.3.1, п. 7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97ВР "Про податок на додану вартість" (далі -Закон № 168/97-ВР), а саме: до складу податкових зобов'язань не в повному обсязі включено суми по операціям з реалізації комплексу будівель, споруд та транспортного засобу на загальну суму 819 280,00 грн., (в т.ч. 136 540,00 грн. - ПДВ), що призвело до заниження ПДВ на 124 482,00 грн., оскільки СФГ "Маяк" задекларувало лише 11 058,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2008 року №0000272350/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 186 815,96 грн., в т.ч. 124 543,97 грн. основне зобов'язання та 62 271,99 грн. штрафна (фінансова) санкція.

За результатами адміністративного оскарження вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.09.2008 року №0000272350/1, від 01.12.2008 року №0000272350/2, від 10.02.2009 року №0000272350/3, якими визначені аналогічні суми податкового зобов'язання та встановлені нові граничні строки сплати.

Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Встановлено, що з урахуванням вимог пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР, позивач при реалізації комплексу будівель, споруд та транспортного засобу повинен був сплатити ПДВ, а при визначенні дати виникнення податкового зобов'язання повинен був керуватися нормами пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 цього Закону.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Як встановлено апеляційним судом, позивач, самостійно виявивши помилки у показниках поданої податкової декларації скористався своїм правом та у відповідності до п.17.2 ст. 17 зазначеного вище Закону подав уточнюючі розрахунки і сплатив суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків, що підтверджується наявними в матеріалах справи зареєстрованими в Дубенській ОДПІ 18.07.2008 року за №7681, №7679 уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 4 місяць 2007 року та відповідними платіжними дорученнями.

Таким чином, враховуючи, що позивач самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання з ПДВ минулих податкових періодів, надіслав уточнюючий розрахунок та сплатив суму такої недоплати (враховуючи штраф) до початку перевірки, а податковою інспекцією, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, доказів на спростування зазначеного факту не надано, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованими висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року по справі № 2а-2757/09/1770 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.