Ухвала суду № 36090213, 12.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року м. Київ К/9991/44678/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2011 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року по справі № 2а-5558/10/1770 за позовом Кредитної спілки «Азот» до Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, -

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Азот» звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 року №0001921742/0/17-123 та другу податкову вимогу від 20.12.2010 року №2/953 нечинними.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2011 року у даній справі позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010 року №0001921742/0/17-123 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 25395,30 грн. та другу податкову вимогу від 20.12.2010 року №2/953 в частині податкового боргу на суму 25395,30 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено планову виїзну документальну перевірку Кредитної спілки «Азот» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за наслідками якої складено акт від 19.10.2010 року №1612/22-513/33082389, у якому зафіксовано порушення позивачем п.1.8, п.1.15, п.1.17 ст.1, пп.3.1.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп. «а» п.17.2 ст.17, пп. «а» п.19.2 ст.19, пп. «а» п.20.2, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889-IV).

На підставі зазначених висновків перевірки ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010 року №0001921742/0/17-123, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 25442,94 грн., у т.ч.: 8476,48 грн. - за основним платежем, 16966,46 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

20 грудня 2010 року ДПІ у м. Рівне для КС «Азот» було сформовано другу податкову вимогу №2/953, згідно з якою позивача зобов'язано сплатити податковий борг з податку з доходів фізичних осіб усього в сумі 25442,94 грн., у т.ч.: 8476,48 грн. - основний платіж, 16966,46 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З постанов Рівненського міського суду від 11.01.2011 року у справах №3-22/11 та №3-21/11 вбачається, що провадження у справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.1 ст.163-4 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. При цьому, фабула правопорушень голови правління КС «Азот» ОСОБА_4 та головного бухгалтера КС «Азот» ОСОБА_3 була визначена ДПІ у м. Рівне на підставі акта перевірки від 19.10.2010 року №1612/22-513/33082389 та полягала у неутриманні та неперерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 8476,48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівне відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2011 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року по справі №2а-5558/10/1770 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписБорисенко І.В. підписПилипчук Н.Г.