Постанова № 36090037, 16.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Справа № 910/4695/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз"на рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. у справі № 910/4695/13 господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз", 2. Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"простягнення 105 189,60 грн.за участю представників:

позивача: Петренко Р.О.

відповідача-1: не з'явився

відповідача-2: не з'явився

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (надалі - "ПАТ "АСК "Інго Україна") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення в порядку регресу компенсації здійснених страхових виплат, а саме: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" (надалі - "ТОВ "Ред Ноуз") 80 199,60 грн., з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (надалі - "СТДВ "Гарантія") 24 990,00 грн. (позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог з урахуванням висновку судової експертизи № 6546/13-54 від 12.08.2013 р.).

Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. ст. 1172, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. (суддя Блажівська О.Є.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Ред Ноуз" на користь ПАТ "АСК "Інго Україна" 80 199,60 грн. компенсації страхового відшкодування, з СТДВ "Гарантія" на користь ПАТ "АСК "Інго Україна" 24 990,00 грн. компенсації страхового відшкодування; також з відповідачів на користь позивача стягнуто судові витрати.

Позиція суду першої інстанції мотивована доведеністю позовних вимог та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин норм ст. ст. 22, 993, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 25, 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 5, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. (судді Суховий В.Г., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Ред Ноуз" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2013 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.01.2010 р. на автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Рено" (державний реєстраційний номер CH 0620 AA) з причепом "Ламберет" (державний реєстраційний номер 02330 КС), що перебував під керуванням гр. Абрамова О.О. та автомобіля "Сітроен" (державний реєстраційний номер АА 6891 ІС). Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Сітроен" (державний реєстраційний номер АА 6891 ІС) отримав пошкодження.

Відповідно до Звіту № 108 від 18.06.2010 р. вартість заподіяного власнику транспортного засобу "Сітроен" (державний реєстраційний номер АА 6891 ІС) внаслідок ДТП матеріального збитку становить 175 198,46 грн.

В той же час, згідно з висновком судової експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз № 6546/13-54 від 12.08.2013 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Сітроен" (державний реєстраційний номер АА 6891 ІС) внаслідок ДТП, станом на дату виконання звіту № 108 від 18.06.2010 р., могла складати 105 189,60 грн.

Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що зазначений транспортний засіб було застраховано на підставі договору страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків від 24.03.2009 р. (Поліс № 250583802), укладеного між ПАТ "АСК "Інго Україна" (страховик) та ТОВ "Перша лізингова компанія" (страхувальник).

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

З огляду на дані норми чинного законодавства, умови договору страхування (Поліс № 250583802), рахунки № 4266 від 23.04.2010 р., № 004266/1 від 12.08.2010 р. ТОВ "АІС-Сітроен-Центр", № 50 від 28.04.2010 р. ТОВ "Колдбокс", № 372 від 05.02.2010 р., № 612 від 23.02.2010 р., № 1006 від 14.04.2010 р. ТОВ "Сос Сервіс Україна" та на підставі страхового акту № 53559 від 19.08.2010 р. ПАТ "АСК "Інго Україна" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 202 304,67 грн. (платіжне доручення № 8527 від 03.09.2010 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України "Про страхування".

Таким чином, до позивача в межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою Красногвардійського районного суду АР Крим від 11.02.2010 р. у справі № 3-278/210 визнано гр. Абрамова О.О., під керуванням якого перебував автомобіль "Рено" (державний реєстраційний номер CH 0620 AA). При цьому, судами встановлено, що гр. Абрамов О.О. на момент дорожньо-транспортної пригоди перебув у трудових відносинах з ТОВ "Ред Ноуз".

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ "Ред Ноуз" застрахована у СТДВ "Гарантія" згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № ВЕ/0763386).

Пункт 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплює, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається та встановлено господарськими судами, що до позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, перейшло право вимоги виплаченого страхового відшкодування в розмірі 105 189,60 грн. При цьому, ліміт відповідальності СТДВ "Гарантія" за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, згідно з Полісом № ВЕ/0763386, становить 25 500,00 грн., а розмір франшизи - 510,00 грн.

Враховуючи дане, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з СТДВ "Гарантія" 24 990,00 грн. (сума страхового покриття за мінусом франшизи), а з ТОВ "Ред Ноуз" - 80 199,60 грн. (залишок суми страхового відшкодування).

Щодо тверджень ТОВ "Ред Ноуз", викладених в касаційній скарзі, колегія суддів зазначає, що вони були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, яким вірно встановлено їх безпідставність. Відповідно, твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, висновків господарських судів не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Ноуз" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. у справі № 910/4695/13 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова