Ухвала суду № 36090013, 16.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 грудня 2013 року Справа № 5024/1076/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року (складену 12.02.2013 року)

у справі № 5024/1076/2011 господарського суду Херсонської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції "Райффайзен Банк "Аваль"

до Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін"

про стягнення заборгованості в розмірі 4 717 048, 29 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.05.2013 року касаційна скарга Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року (складену 12.02.2013 року) у справі № 5024/1076/2011 повернута на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

18.07.2013 року Вищий господарський суд України ухвалою від 18.07.2013 року повернув касаційну скаргу Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року (складену 12.02.2013 року) у справі № 5024/1076/2011 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.10.2013 року касаційна скарга Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року (складену 12.02.2013 року) у справі № 5024/1076/2011 повернута на підставі п. 2 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідач повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (вх. № 19507/2013/0.2/8.2/470) на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5024/1076/2011.

Перевіривши матеріали касаційної скарги за вх. № 19507/2013/0.2/8.2/470, колегія суддів Вищого господарського суду, дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до частини першої статті 1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Скаржником до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі, що підтверджується Актом Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

До касаційної скарги скаржником в якості доказу сплати судового збору додано ксерокопію квитанції від 04.03.2013 року № 1-152К на суму 34 410 грн., яка не може бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оригінал квитанції від 04.03.2013 року № 1-152К на суму 34 410 грн. фактично доданий до касаційної скарги Приватного підприємства "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" з іншим вхідним номером (вх. № 19508/2013а/0.2/8.2/471) на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5024/1076/2011.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом ст.ст. 109, 111 ГПК України, касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд в одному примірнику. Подання одним скаржником двох касаційних скарг на один процесуальний документ нормами ГПК України не передбачено та суперечить загальним положенням касаційного провадження регламентованим приписами ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, 1111, п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 5024/1076/2011 повернути Приватному підприємству "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін".

Справу № 5024/1076/2011 повернути до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков