Постанова № 36089412, 12.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа № 5019/1444/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Бригинець Л.М. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Головченко Д.М.

Учасники провадження у справі в судового засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції у місті Рівне ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.10.2013 року у справі №5019/1444/12

боржник: Відкрите акціонерне товариство "Завод залізобетонних виробів"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.10.2013 року у справі №5019/1444/12 (суддя Церковна Н.Ф.) визнано вимоги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне до Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів". Зобов'язано ліквідатора включити вимоги кредитора на суму 372 624 грн. 95 коп. до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне (далі за текстом скаржник) звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати п.2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали та прийняти нове рішення яким зобов'язати ліквідатора включити до реєстру вимог скаржника до боржника суму у розмірі 372 624 грн. 95 коп. у другу чергу задоволення вимог кредиторів. Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник вказує на те, що на вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, не поширюються правові наслідки граничного строку для звернення до суду. Відповідно, вимоги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне до Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" у сумі, яка є капіталізацією коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві, підлягають задоволенню та включення до другої черги кредиторських вимог боржника. (а.с. 48-51).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5019/1444/12 від 08.11.2013 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції у місті Рівне ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.10.2013 року у справі №5019/1444/12.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду №5019/1444/12 від 20.11.2013 року та від 02.12.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався у зв'язку з невиконанням вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№20720/13 від 21.11.2013 року), ліквідатор ВАТ "Завод залізобетонних виробів" Прокопчук О.М. просить оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення посилаючись на відповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, обставинам справи та вимогам чинного законодавства України.

Представники учасників провадження у справі в судове засідання 12.12.2013 року не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання. Судова колегія вважає, що неявка представників та неподання відзивів не перешкоджатиме перегляду ухвали господарського суду Рівненської області від 23.10.2013 року у справі №5019/1444/12.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.09.2012 року, за заявою боржника порушено провадження у справі №5019/1444/12 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів": вул.Київська, 92, м.Рівне, 33028, ІК 01033591. Цією ж ухвалою введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" арбітражного керуючого Прокопчука О.М., (свідоцтво Міністерства юстиції України про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №1584 від 18.07.2013р.).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27.02.2013 року у справі №5019/1444/12 затверджено реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів". Зокрема, задоволено вимоги Відділення виконавчої дирекції у м.Рівне Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з грошовими вимогами в сумі 8 889 грн. 17 коп., в тому числі основний борг в сумі 6 674 грн. 44 коп. - черговість задоволення вимог друга; неустойка (штраф, пеня) в сумі 2 214 грн. 73 коп. - черговість задоволення вимог шоста.

Постановою господарського суду Рівненської області від 12.04.2013 року припинено процедуру розпорядження майном Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів". Визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Завод залізобетонних виробів": вул.Київська, 92, м.Рівне, 33028, ІК 01033591.Відкрито ліквідаційну процедуру Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" строком на 12 місяців.Призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" арбітражного керуючого Прокопчука О.М., який має ліцензію видану у встановленому законом порядку.

Оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури щодо Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" опубліковано в газеті "Голос України" від 24.04.2013 року.

02.09.2013 року на адресу господарського суду Рівненської області Відділенням виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне подано заяву (вх.№1468/13 від 02.09.2013 року) про визнання вимог кредитора боржника ВАТ "Завод залізобетонних матеріалів" у розмірі 372 624 грн. 95 коп. капіталізації платежів. Дану заяву було призначено до розгляду ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.10.2013 року у справі №5019/1444/12 визнано вимоги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне до Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів". Зобов'язано ліквідатора включити вимоги кредитора на суму 372 624 грн. 95 коп. до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу.

Мотивуючи винесену ухвалу, суд, зокрема, зазначив, що грошові вимоги Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне є обґрунтованими та визнаються в повному обсязі. Однак, суд першої інстанції вказав на те, що заява скаржника про визнання кредиторських вимог подана до суду з пропущенням двохмісячного строку встановлено для подання заяви про визнання кредиторських вимог відповідно до ст.38 Закону про банкрутство, а відтак вимоги скаржника включено до шостої черги в реєстрі вимог кредиторів.

Судова колегія частково не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом Закон про банкрутство).

Згідно п.1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року №2343-ХІІ (далі за текстом Закон про банкрутство) зі змінами та у редакції від 19.01.2013 року положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки провадження у справі №5019/1444/12 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" порушено до набрання чинності нового Закону, тому розгляд справи здійснюється згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року №2343-ХІІ в редакції , яка діяла до 19.01.2013 року.

Постановою господарського суду Рівненської області від 12.04.2013 року у справі №5019/1444/12 визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Завод залізобетонних виробів" та відкрито ліквідаційну процедуру Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів" строком на 12 місяців.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону про банкрутство (редакція яка діяла на момент порушення справи №5019/1444/12 про банкрутство) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Як підтверджується матеріалами справи, 02.09.2013 року Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне звернулося до господарського суду Рівненської області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 372 624 грн. 95 коп., шляхом капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві боржника. Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне надав докази в підтвердження заявлених грошових вимог та вірності наданих розрахунків капіталізованих платежів. (а.с.30)

Даний розрахунок перевірений колегією суддів апеляційної інстанції і є вірним.

Грошові вимоги були направлені скаржником на адресу господарського суду Рівненської області 02.09.2013 року.

Згідно ч.2 ст.31 Закону України про банкрутство, вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Оскільки, скаржником було пропущено строк звернення до суду із кредиторськими вимогами, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали посилається на ст.38 Закону про банкрутство та п.29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 із змінами та доповненнями від 07.08.2013 року №01-06/1149/2013, де зазначено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги особливості законодавчого регулювання виплат допомоги особам, які втратили працездатність під час виконання трудових обов'язків.

За приписами ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Капіталізація платежів здійснюється тільки у випадку ліквідації юридичної особи - страхувальника.

Таким чином, у справі про банкрутство капіталізація платежів здійснюється лише після визнання боржника банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.31 Закону про банкрутство у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 06.05.2000 року №765, якою затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю. (далі за текстом Порядок).

Постановою КМ№765 від 06.05.2000 року із змінами від 16.05.2007 року №743 "Про реалізацією статей 31 і 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Положеннями п.5-1 Порядку передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені суми капіталізованих платежів скаржника є поточними вимогами, оскільки відповідно до п.3 Порядку розраховуються на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент капіталізації. Відповідно, з наданого розрахунку капіталізації вбачається, що суми скаржник має виплатити у майбутньому і даний розрахунок обчислювався з дати ліквідації страхувальника.

Відтак, тільки з моменту визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури платежі, що мають бути виплачені потерпілим в майбутньому, підлягають капіталізації та повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст.31 Закону про банкрутство, оскільки відповідно до чинного законодавства до цього часу строк виконання вказаних зобов'язань банкрута є таким, що ще не настав.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з моменту визнання боржника банкрутом фінансові зобов'язання перед скаржником у зв'язку із зобов'язанням підприємства банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, не припиняється, а набувають іншу форму у вигляді капіталізації відповідних платежів на стадії ліквідації - банкрута. Відповідно такі вимоги скаржника можуть бути пред'явлені лише на стадії ліквідації та відповідно до вимог ст.23 Закону про банкрутство є кредиторськими вимогами поточного кредитора.

Черговість задоволення вимог скаржником встановлена нормами п.2 ч.1 ст.31 Закону про банкрутство та задовольняється у другу чергу.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції не дослідив в повній мірі всі обставини справи, та не надав їм належної правової оцінки, дійшов хибних висновків щодо прав та обов'язків сторін, й ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, а тому, наявні підстави для зміни оскаржуваної ухвали в частині визначення черговості задоволення вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне на ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.10.2013 року у справі №5019/1444/12 задовольнити частково.

2. Змінити ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.10.2013 року у справі №5019/1444/12.

3. Викласти п.2 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

"Ліквідатору включити вимоги кредитора на суму 372 624 грн. 95 коп. до реєстру вимог кредиторів у другу чергу."

4. Справу №5019/1444/12 направити на розгляд до господарського суду Рівненської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-I Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Бригинець Л.М.

Суддя Огороднік К.М.