Ухвала суду № 36089236, 03.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 р. Справа № 164717/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Затолочного В.С., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Рекламне агентство «Конто» на постанову Господарського суду Львівської області від 29 жовтня 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до приватного підприємства «Рекламне агентство «Конто» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕБ Фінансові послуги» про визнання недійсним господарського зобов»язання та застосування наслідків визнання господарського зобов»язання недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Рекламне агентство «Конто» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕБ Фінансові послуги» про визнання недійсним господарського зобов»язання та застосування наслідків визнання господарського зобов»язання недійсним.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що господарське зобов'язання, яке виникло між відпові дачами, розрахунки за яким здійснені на підставі виданих для ПП "РА "Конто" подат кових накладних №50 від 30.11.2006 р., №51 від 30.11.2006 р., №52 від 30.11.2006 р., №160 від 27.12.2006 р. та №161 від 27.12.2006 р. на загальну суму 173 016,32 грн., в тому числі ПДВ - 28 716,40 грн. є такими, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Постановою Господарського суду Львівської області від 29 жовтня 2009 року - позов задоволено частково. В частині визнання недійсним господарського зобов"язання, яке виникло між Приватним підприємством "Рекламне агентство "Конто" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕБ Фі нансові послуги" на підставі усної угоди - закриттю провадженням.

Застосовано юридичні наслідки, передбачені ч.І ст.208 Господарського кодексу України за наявністю наміру у відповідача 2, щодо операцій, що оформлені податковими накладними №160 від 27.12.2006 року та №161 від 27.12.2006 року, а саме: зобов"язано Товариство з обмеженою відповідальні стю "СЕБ Фінансові послуги" повернути Приватному підприємству "Рекламне агентство "Конто" - все оде ржане ним в результаті виконання зобов'язань, згідно вищезазначених податкових накладних, а з Прива тного підприємства "Рекламне агентство "Конто" стягнуто 102 951 (сто дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 59 коп. в дохід державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова (р/р 31 1 12095600006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отри мувач: ВДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200, символ зві тності банку 092).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, приватне підприємство «Рекламне агентство «Конто» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, хоч про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі документальними доказами.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що листом ДПІ у Оболонському районі м. Києва №4126/8/2605 від 19.11.2007р.повідомлено, що співробітниками ГВПМ ДПІ в Оболонському районі м. Києва, в ході про ведення заходів спрямованих на отримання відомостей щодо діяльності ряду суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих на території м. Києва, оперативним шляхом встановлено, що зареєстроване на території Оболонського району м. Києва ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" мало фінансово-господарські взаємовідносини з зареєстрованим на території Залізничного району м. Львова ПП "РА "Конто".

В позовній заяві позивач стверджує, що, згідно листа від 22.10.2007 р., отриманого ДПА у Львівській області від директора та головного бухгалтера ПП "РА "Конто", ДПІ у Залізничному районі м. Львова встановлено, що ПП "РА "Конто" укладено усну угоду з ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги". На виконання даної угоди ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" виписано наступні податкові накладні для ПП "РА "Конто": №50 від 30.11.2006 р., №51 від 30.11.2006 р„ №52 від 30.11.2006 р., №160 від 27.12.2006 р. та №161 від 27.12.2006 р., на загальну суму 173 016,32 грн., в тому числі ПДВ - 28 716,40 грн.

Судом встановлено, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва листом №3273/7/2605 від 17.09.2007 р. було надіслано акт анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" №451/15-22-4 від 09.10.2007 р. з якого вбачається, що підприємство не подавало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з листопада 2006 року, а постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2007 р. у справі №2-А-407 2007 визнано недійсними статут ТзОВ "СЕБ Фінансові послу ги" та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" - з моменту їхнього складання та отримання.

Підставою для визнання недійсними статуту та свідоцтва про реєстрацію платника податку на до дану вартість ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" слугував той факт, що установчі документи ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" містять недостовірні відомості щодо засновника, як власника майна, що в свою чергу сприяє здійсненню невідомими особами діяльності поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків та зборів до бюджетів.

Разом з тим, позивач стверджував, що неподача звітності до податкового органу, незнаходження за юридичною адресою підтверджують той факт, що оспорювана угода укладалась посадовими особами ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" з метою приховування від оподаткування прибутків та доходів, що відпо відає висновку, який викладено у п.7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про за ходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 р.

З врахуванням наведеного позивач вважає, що господарське зобов'язання, яке виникло між відпові дачами, розрахунки за яким здійснені на підставі виданих для ПП "РА "Конто" подат кових накладних №50 від 30.11.2006 р„ №51 від 30.11.2006 р., №52 від 30.11.2006 р., №160 від 27.12.2006 р. та №161 від 27.12.2006 р. на загальну суму 173 016,32 грн., в тому числі ПДВ - 28 716,40 грн. є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, а отже відповідають ознакам ст.207 Господарського кодексу України, оскільки очевидним є наявність умислу в діях відповідача 2, щодо не сплати належних сум податків і завдання шкоди інтересам держави.

Перевіряючи правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів погодилась з такими з огляду на наступне:

- відповідно до п.2 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами і доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих по датків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язко вих платежів;

- статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати подат ки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

- відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'я зання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку;

- за змістом ст.207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільст ва, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного орга ну державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині;

- відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є пер винні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій;

- первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів мо жуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути скла дені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату і місце складання; 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

- відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами і доповненнями), податкова накладна є звітним податковим до кументом і одночасно розрахунковим документом.

Тому, після здійснення фінансово-господарських операцій та поставки товару у ТзОВ "СЕБ Фінан сові послуги" виникли податкові зобов'язання з ПДВ, які останній згідно ст.3 Закону України "Про пода ток на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами і доповненнями) повинен був відобрази ти у деклараціях по податку на додану вартість та сплатити відповідну суму податку у встановлений За коном термін до державного бюджету України.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що за період здійснення поставки товару та виписування податкових накладних ТзОВ "СЕБ Фі нансові послуги" до податкового органу не звітувало. Тобто, відповідач 2 не декларував податкових зобо в'язань, на які виписував податкові накладні, що підтверджує його намір на приховання від оподаткуван ня доходів. Наведене підтверджується актом анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" №451/15-22-4 від 09.10.2007 р, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2007 р. у справі №2-А-407 2007 та постановою Оболонського районного суду м. Києва від 18.02.2009 р. у кримінальній справі №1-173 2009 р.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2007 р. у справі №2-А-407 2007 ви знано недійсними статут ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" - з моменту їхнього складання та отримання. Як зазначено у постанові, підприємство за юридичною адресою не знаходиться, а засновник та директор ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" ОСОБА_1 будь-якої господарської діяльності не здійснювала та не мала намірів здійс нювати з моменту реєстрації установчих документів, а вчинила дії, які сприяли здійсненню невідомими особами діяльності поза дер жавним контролем з метою ухилення від сплати податків та зборів до бюджетів.

Постановою від 18.02.2009 р. у кримінальній справі №1-173 2009 р. ОСОБА_1, яка за установчими документами є засновником та директором ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги", звільнено від кримінальної відповідальності за ст.205 ч.І КК України у зв'язку із заявленим нею клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності з покликанням на вчинення злочину вперше, щиросердечне каяття, сприяння розкриттю злочину.

Отже, на підставі вищенаведеного стало очевидним, що господарське зобов'язання, яке виникло між ПП "РА "Конто" та ТзОВ "СЕБ Фінансові послу ги" на підставі усної угоди, що призвело до видачі для ПП "РА "Конто" вищеперелічених податкових на кладних на загальну суму 173 016,32 грн., в тому числі ПДВ - 28 716,40 грн., було спрямоване на приховування від оподаткування доходів ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги", а також на зменшення бази оподаткування ПП "РА "Конто" по податку на додану вартість шляхом відповідного формування податкового кредиту з цьо го податку, що в кінцевому підсумку зменшило розмір надходжень до бюджету ПДВ в сумі 28 716,40 грн.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Рекламне агентство «Конто» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 29 жовтня 2009 року у справі № 25/431 А - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Затолочний В.С.

Каралюс В.М.