Ухвала суду № 36088463, 04.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 820/1875/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р. по справі № 820/1875/13-а

за позовом ТОВ "АВЕ-ПЛАЗА"

до ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року адміністративний позов ТОВ "АВЕ-ПЛАЗА" до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002382201 від 26.11.2012 р. Стягнуто з Державного на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,0грн.

ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу , вважає, що постанова прийнята із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р., прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

ТОВ "АВЕ-ПЛАЗА" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції колегія суддів протокольною ухвалою замінила відповідача - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на відповідача - ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ-ПЛАЗА" своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт №2526/221/34755123 від 14.11.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.10.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, занизивши податок на прибуток всього у сумі 518824,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2010р. в сумі 75843,0 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 2382,0 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 103557,0 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 337042,0 грн.

На підставі висновків акта перевірки №2526/221/34755123 від 14.11.2012р. відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 26.11.2012р. №0002382201, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 518824,0 грн. та визначено суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 103221,25 грн.

Підставою для зазначеного висновку слугувало те, що позивачем не надано до перевірки первинних документів, що обґрунтовують вартість наданих послуг (смети витрат, калькуляції тощо), в зв'язку з чим не можливо установити факт виконання таких робіт, їх обґрунтовану вартість та їх подальшого використання у межах господарської діяльності підприємства. Акти про надані послуги складені без зазначення кількості годин, витрачених на роботу, в змісті вказаних актів виконаних робіт відображена сума винагороди, без наведення методики його розрахунку, не було надано відомостей щодо обґрунтування вартості наданих послуг (смети витрат, калькуляції тощо). Тобто в актах виконаних робіт відсутні такі обов'язкові реквізити, передбачені ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", як зміст та обсяг господарської операції, а відтак вони носять загальний характер, не просліджується конкретного персонального підходу до надання послуг. В зв'язку з чим, підприємство втрачає право на нарахування податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.10.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України в результаті здійснення ним правовідносин з контрагентами не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, обов'язковою умовою для врахування витрат для визначення об'єкта оподаткування є наявність первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків цих витрат.

Згідно 138.4. ст.138 Податкового кодексу України Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 визначено поняття витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім зміни капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Під господарською діяльністю згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 12.02.2010р. TOB «АВЕ-ПЛАЗА» було придбано незавершену будівництвом нежитлову будівлю літ.А-7», відсоток готовності - 73 %, розташована за адресою: вул. Сумська, 10, м. Харків, Україна, що підтверджується договором купівлі-продажу, укладеним між TOB «АВЕ-ПЛАЗА» і AT «Концерн Авек та Ко», посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за №156.

З 12.02.2010р. здійснювалось будівництво та підготовка до вводу будівлі в експлуатацію, щоб отримати можливість здійснення господарської діяльності, а саме здавання в оренду комерційних площ, що є основним видом господарської діяльності позивача.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.12.2011р., TOB «АВЕ-ПЛАЗА» є власником торгівельно-офісного центру ««АВЕ-ПЛАЗА» , що розташований у м. Харкові за адресою: вул. Сумська, 10.

Серед найманих працівників TOB «АВЕ-ПЛАЗА» до грудня 2012 року працював лише генеральний директор.

В грудні 2012 року був прийнятий на роботу додатково ще один працівник у зв'язку з необхідністю виконання функцій касира. На підтвердження вказаного, до цих додаткових пояснень додаються копії податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за період з 01.10.2010р. по 30.06.2012р.

При цьому, TOB «АВЕ-ПЛАЗА» в своєму штаті не має фахівців в низці галузей, які необхідні для цілей підготовки до будівництва, будівництва, введення в експлуатацію та подальшого управління об'єктом нерухомості.

Цим зумовлена необхідність отримання послуг сторонніх організацій для виконання робіт та надання послуг які забезпечують господарську діяльність, в т.ч. пов'язаних з будівництвом, введенням в експлуатацію, доведенням комерційних площ до готовності для використання, здавання комерційних площ в оренду, обслуговуванням та управлінням об'єктом тощо.

Для цього позивач укладав правочини з контрагентами, зокрема з Представництвом «ДТЗ Київ Б.В.», TOB «Кушнір, Яким'як та Партнери», ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК», ПАТ «Концерн АВЕК та Ко», TOB «Шонхерр Україна», TOB «КейУайМенеджмент Груп».

Як вбачається з матеріалів справи , між позивачем та Представництвом фірми «ДТЗ Київ Б.В.» було укладено договори про надання консультаційних послуг №А10-527 від 26.06.2010р., №А10-626 від 15.11.2010р.

Відповідно до умов вказаних вище договорів Представництво «ДТЗ Київ Б.В.» зобов'язувалось надати TOB «АВЕ-ПЛАЗА» консультаційні послуги щодо умов передачі в оренду нерухомості, а саме торгівельно-офісного центру «АВЕ-ПЛАЗА», що розташований у м. Харкові за адресою: вул. Сумська, 10, а також сприяти позивачу в підписанні договорів оренди площ для торгівлі, відпочинку і розваг, які будуть знаходитись в торговому центрі, відомому як «AVE PLAZA», за адресою вул.Сумська, 10, м.Харків, Україна, із зацікавленими особами. До обов'язків Представництва «ДТЗ Київ Б.В.» входить здійснювати пошук орендарів, організовувати показ об'єкта, проводити переговори, надання орендарям інформації про об'єкт, розробити і підготувати проект комерційної пропозиції щодо передання в оренду об'єкта, вносити пропозиції щодо покращення розроблених позивачем типових форм договору оренди об'єкта, попереднього договору оренду, листа про наміри, які розробляються позивачем, сприяти погодженню умов і підписанню відповідного договору оренди з орендарями тощо. Відповідно пояснень представника позивача укладення договору зумовлена відсутністю власного персоналу з пошуку орендарів.

Пунктом 6.1 договору від 15.11.2010р. закріплено розмір винагороди TOB «Представництво ДТЗ Київ Б.В.», який встановлюється у вигляді проценту від середньорічної орендної плати в залежності від категорії орендаря, з яким укладено договір оренди.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах вказаного вище правочину, позивачем надавались до матеріалів справи копії банківських виписок, на підтвердження перерахування коштів за платіжними дорученнями №701 від 22.08.11; №702 від 22.08.11; №717 від 26.08.11; №716 від 26.08.11; №762 від 09.09.11; №763 від 09.09.11; №885 від 21.10.11; №882 від 21.10.11; №883 від 21.10.11; №884 від 21.10.11; №881 від 21.10.11; №954 від 08.11.11; №1046 від 29.11.11; №1045 від 29.11.11; №1044 від 29.11.11; №1047 від 29.11.11; №31241 від 30.01.12; №1244 від 30.01.12; №1246 від 30.01.12; №1242 від 30.01.12; №1243 від 30.01.12; №1245 від 30.01.12; №1250 від 30.01.12; №1249 від 30.01.12; №1306 від 14.02.12; №1348 від 01.03.12; №1347 від 01.03.12; №1345 від 01.03.12; №1349 від 01.03.12; № 1346 від 01.03.12; копії виписаних Представництвом «ДТЗ Київ Б.В.» податкових накладних №19 від 22.08.11; №20 від 22.08.11; №23 від 26.08.11; №24 від 26.08.11; №4 від 09.09.11; №5 від 09.09.11; №12 від 21.10.11; №11 від 21.10.11; №10 від 21.10.11; №14 від 21.10.11; №13 від 21.10.11; №1 від 08.11.11; №20 від 29.11.11; №21 від 29.11.11; №22 від 29.11.11; №19 від 29.11.11; №16 від 30.01.12; №15 від 30.01.12; №14 від 30.01.12; №13 від 30.01.12; №12 від 30.01.12; №11 від 30.01.12; №10 від 30.01.12; №9 від 30.01.12; №6 від 14.02.12; №1 від 01.03.12; №2 від 01.03.12; №3 від 01.03.12; №4 від 01.03.12; №5 від 01.03.12.

За сприянням Представництва «ДТЗ Київ Б.В.», позивачем укладено договори оренди з такими орендарями як TOB «Торговий дім «Респект» (договір №2.01/3-12 від 24.02.2012р.), TOB «Брокард - Україна» (договір №1.02/3-12 від 17.01.2012р.), TOB «Летюд» (договір №2.07/3-12 від 24.02.2012р.), СП TOB «Мікропибор» (договір №б/н від 12.12.2011р.), TOB «Старлінк Груп» (договір №2.03а/3-12 від 17.01.2012р., додаткова угода №1 від 22.05.2012р.), TOB «АЛЛО» (договір №б/н від 12.12.2011р. додаткова угода №1 від 28.04.2012р.), TOB «МД Груп» (договір №1.08/3-12 від 17.01.2012р„ договір №1.06/3-12 від 17.01.2012р.), TOB «Трейдшуз» (договір №3.09/3-12 від 17.01.2012р.), TOB «МТІ» (договір №1.09/3-12 від 24.02.2012р.), TOB «Непі Рітейл» (договір №2.05/3-12 від 27.04.2012р.), ФОП ОСОБА_4 (договір б/н від 12.12.2011р.), TOB «Технофуд Україна» (договір №б/н від 23.12.2011р.), ФОП ОСОБА_5 (договір №3.07/3-12 від 13.04.2012р.), що в свою чергу підтверджується актами приймання-передачі послуг №0у-0000236 від 28.09.10; №6 від 30.01.12; №7 від 30.01.12; №8 від 30.01.12; №9 від 30.01.12; №10 від 30.01.12; №11 від 30.01.12; №20 від 01.03.12; №21 від 01.03.12; №22 від 01.03.12; №51 від 31.05.12; №52 від 31.05.12; №53 вщ 31.05.12; №55 від 31.05.12; №59 від 31.05.12. На виконання умов вказаних вище договорів, Представництвом «ДТЗ Київ Б.В.» складались звіти, копії яких також долучені позивачем до матеріалів справи.

01 лютого 2010р. між TOB «АВЕ-ПЛАЗА» та TOB «Кушнір, Яким'як та Партнери» укладено договір про надання юридичних послуг №337/02-10. Відповідно до положень п. 5.6. Договору про юридичні послуги №337/02-10 від 01.02.2011р. позивач доручив, а TOB «Кушнір, Яким'як та Партнери» погодилось надавати послуги щодо представництва позивача перед усіма державними органами та установами, у відносинах з контрагентами позивача («директорські послуги»). За надання таких послуг сторони домовились про фіксовану суму винагороди за 1 (один) календарний місяць в розмірі, що становить гривневий еквівалент 300 (триста) Євро на дату виставлення відповідного рахунку - фактури Юриста.

В підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що проведені в межах вказаного вище правочину, позивачем надані до матеріалів справи копії виписаних TOB «Кушнір, Яким'як та Партнери» податкових накладних №20 від 19.07.2011; №31 від 30.08.11; №35 від 28.09.11; №40 від 27.10.11; №43 від 11.11.11; №47 від 05.12.11; №3 від 20.01.12; №2 від 08.02.12; №2 від 07.03.12; №3 від 13.04.12; №4 від 28.05.12; №6 від 30.06.12; №3 від 11.07.12; копії банківських виписок, на підтвердження перерахування коштів за платіжними дорученнями № 596 від 19.07.11; №725 від 30.08.11; №803 від 28.09.11; №902 від 27.10.11; №967 від 11.11.11; №1067 від 05.12.11; №1228 від 20.01.12; №1283 від 08.02.12; №1363 від 07.03.12; №1440 від 13.04.12; №1550 від 28.05.12; №1650 від 06.07.12;№1661 від 11.07.12; копії актів про надані послуги, копії звітів, в яких відображено зміст наданих директорських послуг.

20 грудня 2011 між позивачем та ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК» укладено лист-угоду б/н про надання консультаційних послуг з питань оподаткування та права. Необхідність укладення правочину зумовлена тим, що в штаті позивача не передбачено посади бухгалтера. На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах вказаного вище правочину, позивачем надані до матеріалів справи копії виписаних ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК» податкових накладних №19 від 18.01.12; №25 від 07.03.12; №69 від 28.05.12; №70 від 19.07.12; №98 від 31.07.12; копії банківських виписок, на підтвердження перерахування коштів за платіжними дорученнями №1221 від 18.01.12; №1364 від 07.03.12; №1559 від 31.05.12; №1547 від 28.05.12; №1649 від 06.07.12; копії актів приймання-передачі послуг від 18.01.2012р., 02.03.2012р., 07.03.2012р., 22.06.2012р., 26.06.2012р„ 19.07.2012р„ 11.07.2012р.

11 жовтня 2011р. між позивачем та ПАТ «Концерн АВЕК та Ко» укладено договір про проведення маркетингових досліджень №11-1/10-2011. Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору №11-1/10-2011 від 11.10.2011 ПАТ «Концерн АВЕК та Ко» зобов'язувалось виконати для позивача роботи з проведення маркетингових досліджень ринку комерційної нерухомості м. Харкова.

На виконання вимог п.1.3 вказаного вище договору ПАТ «Концерн АВЕК та Ко» було надано комплексний письмовий звіт на російській мові у формі формату A4, в якому наведено опис результатів дослідження. Вказаний звіт в повному обсязі був наданий позивачем суду для огляду, а витяг з нього було долучено до матеріалів справи. Згідно пояснень представника позивача, укладення договору було зумовлено необхідністю отримання інформації про ринок комерційної нерухомості для визначення обсягу потенційних орендарів.

Відповідно до п. 3.1 договору №11-1/10-2011 від 11.10.2011 вартість робіт з проведення маркетингових досліджень ринку комерційної нерухомості м. Харкова становить 800000,00 грн.

В підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах вказаного вище правочину, позивачем подані до матеріалів справи копія виписаної ПАТ «Концерн АВЕК та Ко» податкової накладної №4 від 03.02.12; копії банківських виписок, на підтвердження перерахування коштів за платіжними дорученнями №1279 від 06.02.12; №1293 від 14.02.12, копію акту приймання - передачі наданих послуг б/н від 03.02.2012, копія витягу із звіту про надані послуги.

02 вересня 2010р. між позивачем та TOB «Шонхерр Україна» укладено договір про надання юридичних послуг б/н. Укладення договору зумовлене необхідністю отримання юридичних послуг в процесі завершення будівництва об'єкту нерухомості. Пунктом 3 вказаного вище договору визначено розмір винагороди та порядок її оплати юридичних послуг, що визначається на підставі погодинних ставок юристів та кількості фактично витрачених годин на надання юридичних послуг. Пунктом 3.2.1 Договору від 02.09.2010р. закріплено погодинні ставки фахівців TOB «Шонхерр Україна», які становлять для молодшого юриста - 180 євро; для старшого юриста - 240 євро; для адвокатів/ партнерів - 280 євро; уніфікована ставка для перекладів - 120 євро. Додатково до вищевказаних гонорарів позивач зобов'язувався сплатити TOB «Шонхерр Україна» суму у розмірі 3% витрат та офісних видатків виконавця, як-то телекомунікації, комп'ютерна обробка тексту та редагування, дослідження комп'ютерних баз даних, фотокопіювання чи офісні матеріали тощо.

В підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах вказаного вище правочину, позивачем подані до матеріалів справи копії виписаних TOB «Шонхерр Україна» податкових накладних №6 від 18.01.2011р., №22 від 17.12.2010р., №23 від 17.12.2010р., №23 від 23.12.2011р.; копії банківських виписок, на підтвердження перерахування коштів за платіжним дорученням №317 від 18.01.11р., №392 від 24.03.11р., №399 від 30.03.11р., №1163 від 23.12.11р., копії актів приймання- передачі юридичних послуг №17 від17.12.2010р., №18 від 17.12.2010р., № №17 від 18.01.2011р., №20 від 24.03.2011р., №23 від 30.03.2011р., №55 від 23.12.2011р.

29 вересня 2010 року між позивачем та TOB «КейУайМенеджмент Груп» укладено договір про юридичні послуги №502/09-10. В специфікації юридичних послуг, що надавались TOB «КейУайМенеджмент Груп», зазначено, що позивач отримав послуги з питань господарської діяльності, зокрема послуги з перевірки та внесення правок договору щодо зовнішнього дизайну з TOB «Дроздов та Партнери»; послуги з підготовки документів для TOB «Рустлер Нерухомість Сервіс» стосовно висновків щодо договорів електро- та газопостачання об'єктів, що розміщені за адресою: м.Харків, вул. Сумська, 10, послуги з підготовки договорів оренди, послуги з аналізу договорів підряду, послуги з аналізу договорів охорони, послуги з аналізу договору щодо завершення процесу введення в експлуатацію системи нагрівання, вентиляції та кондиціювання повітря, послуги з надання юридичних висновків (меморандумів) тощо.

Пунктом 5 Договору визначено розмір винагороди юриста, яка визначається шляхом множення кількості годин, потрачених на роботу за завданням, на погодинні ставки фахівців юриста. Погодинні ставки фахівців юриста встановлюються: для партнера - 200 евро, старшого юриста - 150 евро, юриста - 120 евро, молодшого юриста - 60 евро. Винагорода юриста сплачується в гривнях відповідно до офіційного курсу гривні щодо евро, встановленого НБУ на день виставлення рахунку-фактури.

В специфікації юридичних послуг, що надавались TOB «КейУайМенеджмент Груп» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011р., зазначено кількість годин, які були витрачені фахівцями юриста на виконання завдань позивача із вказівкою на те, який юрист (наприклад, партнер або молодший юрист) виконував відповідний обсяг послуг.

В підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах вказаного вище правочину, позивачем були подані до матеріалів справи копії банківських виписок, на підтвердження перерахування коштів за платіжними дорученнями, копія акту про надані послуги б/н від 31.03.2011, та копія специфікації до акту.

За сприянням фахівців TOB «Кушнір, Яким'як та Партнери», TOB «КейУайМенеджмент Груп», TOB «Шонхерр Україна», які здійснювали аналіз, розробку, переклад, правову експертизу тощо, позивач зміг укласти ряд правочинів з такими контрагентами: Харківська міська рада, TOB «К.С.Д.-Київ», TOB «Дроздов та Партнери», TOB «Глассбел Україна», TOB «ФинЛифт-К», TOB «CK Модус Будова», ДП Східний ЕТЦ, ФОП ОСОБА_6, TOB «Велтон.Телеком», TOB «ДТЗ Київ Б.В.», TOB фірма «Ваір», Харківська обласна санітарно-епідеміологічна станція, TOB «Рустлер Нерухомість Сервіс», TOB «Харьковліфт-1», ПАТ «Страхова компанія «Уніка», ПАТ «Харьковліфт-2», ПП «ІМЦ «КПД 100», НВТОВ «Техмонтажпроект», TOB «Стеле», TOB «Рейнарс Україна», ЮТ «Міськпроект», ФОП ОСОБА_7, TOB «Луч», TOB «Опттехноконсалтинг», Корпорація «Група BLC», TOB «Термоспецмонтаж», ПАТ «Харківміськгаз», ДП «Харкьковспецтушение», Державна інспекція з енергозбереження, TOB «Фірма Контакт- Проект», TOB Клампфер-України», Южгіпронііавіапром, TOB «Агропромислова фірма «Ваір».

Матеріалами справи підтверджено , що послуги, придбані позивачем у Представництва «ДТЗ Київ Б.В.», TOB «Кушнір, Яким'як та Партнери», ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК», ПАТ «Концерн АВЕК та Ко», TOB «Шонхерр Україна», TOB «КейУайМенеджмент Груп» використані позивачем у власній господарській діяльності, а тому, витрати з їх придбання відповідно до ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 138 Податкового кодексу України цілком правомірно включені до складу витрат відповідного податкового періоду.

Посилання відповідача про те, що надані до перевірки акти виконаних робіт носять загальний характер, в них не просліджується конкретного персонального підходу до надання послуг, складені без зазначення кількості годин, витрачених на роботу, сума винагороди відображена без наведення методики розрахунку тощо до уваги судом не приймаються та виходять за межі вимог ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки наведені норми закону не містять положень щодо обов'язкової вказівки в таких даних.

При цьому, зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Жодних заперечень стосовно відсутності оплати позивачем вартості придбаних послуг відповідачем в акті не викладено. Факт не надання послуг у взаємовідносинах з Представництвом "ДТЗ Київ Б.В.", ТОВ "Кушнір, Яким'як та Партнери", ПрАТ "Делойт енд Туш ЮСК", ПАТ "Концерн АВЕК та Ко", ТОВ "Шонхерр Україна", ТОВ "КейУайМенеджмент Груп" відповідачем в акті перевірки також не зазначено.

Колегія суддів зазначає , що правовідносини між позивачем та Представництвом "ДТЗ Київ Б.В.", ТОВ "Кушнір, Яким'як та Партнери", ПрАТ "Делойт енд Туш ЮСК", ПАТ "Концерн АВЕК та Ко", ТОВ "Шонхерр Україна", ТОВ "КейУайМенеджмент Груп" не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для формування валових витрат, в його діях не має порушень вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно віднесено ці суми до валових витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Висновки податківців, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0002382201 від 26.11.2012 р. правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2013р. по справі № 820/1875/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 р.