Постанова № 36086973, 13.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 грудня 2013 р. № 820/10936/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Худаш О.М., відповідач - Гришин Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Наталинського підприємства житлово-комунального господарства до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Наталинське підприємство житлово-комунального господарства, звернувся до суду із адміністративним позовом до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати недійсними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 29.10.2013 року №0001811501 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 111,79 грн., від 29.10.2013 року №0001801501 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 1349,74 грн. та від 29.10.2013 року №0001791501 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 8129,00 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Так, підставою для визначення позивачу штрафних санкцій, слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем граничних строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Таким чином, вказане порушення слугувало наслідком того, що податковий орган самостійно зарахував сплачені позивачем кошти в рахунок погашення податкового боргу. Окрім того, зазначає, що сума боргу у розмірі 38273,97 грн., яка рішенням суду була виключена з особового рахунку позивача у зв`язку з наданням розстрочки, відповідачем неправомірно зарахована в загальну суму боргу.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними.

У судовому засіданні 04.12.2013 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, Наталинське підприємство житлово-комунального господарства пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Красноградській ОДПІ.

29.10.2013 року співробітниками Красноградської ОДПІ було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання за період з 31.12.2011 року по 29.10.2013 року, за наслідками якої було складено Акт №129/20-16-15-01-06/30773641 від 29.10.2013 року.

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем визначених п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на додану вартість протягом визначених строків, а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість.

Згідно із наявним в матеріалах справи розрахунком податкового органу, загальна сума сплаченого позивачем податкового боргу, який виник у період з 31.12.2011 року по 29.10.2013 року становить 48511,6 грн., зокрема:

по податковим деклараціям за звітний податковий період: від 15.12.2011 року № 9012208122, від 11.01.2012 року № 9013206035, від 17.02.2012 року № 9006028856, від 19.03.2012 року № 9012596678, від 18.04.2012 року №9019594760, від 18.05.2012 року № 9027514873, від 18.06.2012 року № 9034034129, від 18.07.2012 року № 9041187730, від 10.08.2012 року № 9047920390, від 14.01.2013 року №9084424075, від 18.02.2013 року № 9007150665, від 19.03.2013 року № 9014071263, від 17.05.2013 року № 9028245394, від 18.06.2013 року № 9021426176, від 18.06.2013 року № 9035834740, від 19.07.2013 року № 9043516331, від 19.08.2013 року № 9051212910 та відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 року, якою було надано позивачу розстрочення виконання постанови від 21.11.2012 року по справі №2а-11223/12/2070 в сумі 38273,97 грн.

На підставі вищезазначеного акту, 29.10.2013 року Красноградською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0001811501, яким до позивача на підставі ст. 126 ПК України було застосовано штрафні санкції у розмірі 10 % від погашеної суми податкового боргу (1117,9 грн.), що складає 111,79 грн.;

- № 0001801501, яким до позивача на підставі ст. 126 ПК України було застосовано штрафні санкції у розмірі 20 % від погашеної суми податкового боргу (6748,7 грн.), що складає 1349,74 грн.;

- №0001791501, яким до позивача на підставі ст. 126 ПК України було застосовано штрафні санкції у розмірі 20 % від погашеної суми податкового боргу (40645 грн.), що складає 8129,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

З приводу заявлених позивачем вимог щодо визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2013 року №0001811501 та №0001801501, суд зазначає наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року по справі № 2а-11223/12/2070 за позовом Наталинського підприємства житлово-комунального господарства до Красноградської МДПІ про стягнення податкової заборгованості, яка набрала законної сили, стягнуто з розрахункових рахунків позивача суму податкового боргу в розмірі 38273,97 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 року по справі № № 2а-11223/12/2070 заяву Наталинського підприємства житлово-комунального господарства про розстрочення виконання рішення - постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року по справі № 2а-11223/12/2070 задоволено; розстрочено виконання зазначеної постанови суду в загальній сумі 38273,97 грн. строком на 36 місяців з зазначенням терміну щомісячної сплати та суми оплати, починаючи з 25.01.2013 року по 25.12.2015 року.

Також судом, із долучених до матеріалів справи акту перевірки, розрахунків штрафної санкції встановлено, що нарахування штрафних санкцій здійснено на суми, сплачені підприємством на виконання ухвали суду від 19.12.2012 року справа 2а-11223/12/2070.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Рішення про розстрочення сплати узгодженого податкового зобов'язання здійснюється за висновком контролюючого органу в порядку, встановленому наказом Мінфіну від 30.11.2012 року № 1261 "Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків" або за рішенням суду (ст.263 КАС України).

Отже, розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. По своїй суті, розстрочка виконання судового рішення - це передбачений процесуальним законодавством спосіб, перенесення виконання постанови про стягнення податкового боргу на новий строк. Тобто означеними вище ухвалами Харківського окружного адміністративного суду перенесені граничні строки сплати податкових зобов'язань. Зазначені ухвали набрали законної сили та граничними термінами сплати визначено строки, вказані в судових рішеннях.

Відповідно до п. 109.1 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто неподання звітності можна трактувати як бездіяльність платників податків.

Згідно з п. 113.3 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Виходячи з визначення штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу), наданого в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, ст..113 ПК України, умовою її застосування є порушення платником податків вимог податкового та іншого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем своєчасно та в повному обсязі виконувалось судове рішення про відстрочення (розстрочення) стягнення узгодженого податкового зобов'язання, що підтверджується платіжними дорученнями банку, платником по яких є Наталинське підприємство житлово-комунального господарства, копії яких наявні у матеріалах справи.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що сплата податкових зобов'язань у строки встановлені ухвалою суду про розстрочення виконання рішення, виключає наявність правових підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень- рішень, а отже позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень- рішень від 2910.2013 року за №0001811501 про сплату штрафу у розмірі 10% у сумі 111 грн.79 коп., та за №0001801501 про сплату штрафу у розмірі 20 % у сумі 1349грн.74 коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу заявленої позовної вимоги щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.10.2013 року № 0001791501, суд зазначає наступне.

При вирішенні справи суд зазначає, що до набрання чинності Податковим кодексом України механізм справляння податку на додану вартість, було визначено Законом України № 2181-IIІ.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-IIІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-IIІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

В свою чергу, з 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.116.1 ст.116 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

При вирішенні справи суд враховує, що до 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (надалі - Закон України №3609-VI), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.

Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11.

Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Таким чином, з дати набрання чинності Законом України №3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ Податкового кодексу України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з викладеного, починаючи з 6 серпня 2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, застосовуються санкції в розмірі, що встановлений нормами Податкового кодексу України.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі спірного податкового повідомлення-рішення, слугували висновки податкового органу про порушення позивачем граничного строку сплати суми податкового боргу в розмірі 40645 грн., який виник у період з 31.12.2011 року по 29.10.2013 року.

В свою чергу суд зауважує, що кошти на погашення податкового боргу не були своєчасно перераховані платником податку.

В даному випадку контролюючим органом було правомірно вчинено дії по зарахуванню коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, оскільки вказану суму боргу не було включено в судове рішення про розстрочення стягнення податкового боргу, стягнення якого податковий орган має здійсними поза карткою особового рахунку платника податків.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що загальна сума узгодженого податкового зобов'язання, яке не було сплачене з порушення встановлених граничних термінів, за період з 01.01.2011 року складає 40645грн., то податковим органом було правомірно визначено позивачу суму штрафних санкцій у розмірі 8129,00грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 29.10.2013 року №0001791501.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 року № 0001791501 було прийняте відповідачем на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Позивачем же, в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів відсутності в діях податкового органу порушень вимог діючого законодавства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 року № 0001791501 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Наталинського підприємства житлово-комунального господарства до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 29.10.2013 року №0001811501 та № 0001801501.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Наталинського підприємства житлово-комунального господарства (вул. Молодіжна, буд. 7,с. Наталине, Красноградський район, Харківська область, 63343 код ЄДРПОУ 30773641) судовий збір в сумі 86 (вісімдесят шість) грн. 07 коп. на користь Державного бюджету України

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17.12.2013 року

Суддя Горшкова О.О.